РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Во вторник, 6 февраля, началась новая восьмая сессия Верховной Рады восьмого созыва. Народные депутаты успели принять несколько законопроектов. Например, о внесении изменений в законодательство, которые необходимы для строительства мемориально-музейного комплекса Героев Небесной сотни.
Кроме того, парламентарии проголосовали за постановление, которым призвали польскую сторону вернуться к конструктивному диалогу с Украиной для дальнейшего развития двусторонних отношений. Также депутаты приняли закон об "Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью" и создали реестр должников.
Работу Рады проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы политолог, директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник.
(текст публикуется на языке оригинала)
Давайте спершу розпочнемо з підсумків першого дня роботи восьмої сесії парламенту. Ми покладаємо великі надії на парламент, на те, що він активізується, на те, що він важливі рішення для країни ухвалить?
— За великим рахунком, це, мабуть, буде остання сесія парламенту перед виборчим циклом. Тому що з осені вже ми втягнемося вже дійсно в повноцінні виборчі кампанії.
І роботи не буде?
— І робота буде в край заполітизована. Вона буде трошки іншою. Вже всі будуть думати про результати виборів. Адже в 2019 році в нас навесні мають бути вибори президента, а восени мають вибори парламенту відбутися.
За рік все почнеться?
— Я думаю, восени вже. Восени залишиться до виборів 7 місяців, і тому вже буде стартувати виборча кампанія більш-менш повноцінна.
А президентська кампанія теж вплине на роботу ВР?
— Безумовно. Тому що ми парламентсько-президентська країна. І робота парламенту, в якій президентська сьогодні є більшість, буде визначальна в значній мірі і для нинішнього голови держави, якщо він піде на вибори, і для всіх інших його конкурентів, опонентів, більшість з яких також знаходиться всередині парламенту.
То пропрезидентські сили в парламенті будуть працювати на імідж президента?
— Так, безумовно. Пропрезидентські сили, уряд — всі сконцентруються на тому, щоб спрацювати на кандидата від влади. Чи буде ним Петро Олексійович, питання поки що для мене не завершене. Тобто вірогідніше за все, що так, але не на 100%.
Але ж розуміємо, що працювати таки будуть на провладного кандидата тією чи іншою мірою?
— Безумовно. Ця сесія триватиме до середини липня, якщо буде все за графіком, то вона буде крайньою ще з невиборчих сесій. І в ній щонайменше три великі пласти законодавства, які необхідно прийняти сьогодні. Це пакет МВФ, на якому наполягають і західні партнери, там понад 20 вимог сукупно — вимоги МВФ, вимоги ЄС, ЄБРР, Світового банку, США і окремих країн. Друге — це весна реформ, про яку говорив прем'єр — 35 законопроектів, які збирається уряд внести і розглянути на цій сесії. Дуже багато ключових, дуже багато конфліктних вкрай законопроектів. І, я думаю, що в значній мірі на ситуацію в парламенті можуть впливати ще зовнішні якісь певні домовленості, зовнішньополітична ситуація, ситуація на Донбасі. Ми бачимо, що Волкер з Сурковим говорять і в якихось принципових речах нібито починають знаходити порозуміння. Оце ці три блоки, які будуть формувати, мабуть, цю сесію в домінуючій мірі.
Є сенс вважати, що як сесію почнеш, так все і піде, перший день який був?
— Перший день був такий, який і завжди. Тобто важко приймаються рішення. Адже під кожне конкретне питання потрібно формувати ситуативну більшість. Класичної політичної більшості, класичної коаліції, домінуючої в парламенті немає. І тому під кожне питання вимушені торгуватися. Ще буде дуже важливий на цій сесії, вже поза законодавством, кадровий пакет. Тому що ми бачимо, скільки кадрових не вирішено питань, починаючи від голови НБУ, голови ДФС, трьох міністрів, закінчуючи членами ЦВК, омбудсменом, аудитором для НАБУ. Понад 40 вакансій сьогодні є це в уряді і центральних органах виконавчої влади, які парламент має заповнити.
В перший день роботи депутати проголосували за заяву про засудження ухвалення Сеймом і Сенатом Польщі змін до закону про Інститут національної пам’яті, яким запроваджується кримінальна відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів". ЗМІ назвали цей закон "антибандерівським".
— Хоча про бандерівську ідеологію там слова немає, там є дослівно про "українських націоналістів, які співпрацювали з Третім рейхом". І причому він охоплює період з 1925 року, нагадаю, що Третій рейх створений в 1933, і до 1950, коли Третього рейху, умовно кажучи, вже не існувало. Я вже мовчу про юридичну складову цього питання, Третій рейх взагалі це не юридичне поняття, його ніде немає. Це так само журналісти німецькі в свій час придумали, воно використовувалось як елемент ідеології, але по іншому ця держава називалась тоді, в часи Гітлера. Але в будь-якому разі, чи то у відповідь, чи то не у відповідь польський президент буквально за кілька годин після голосування постанови ВР все-таки підписав цей закон.
Читайте также: Бортник: чего Порошенко не хватает для победы на выборах?
Давайте згадаємо про ухвалений депутатами закон, який дасть старт створенню меморіально-музейного комплексу героїв Небесної сотні.
— Це елемент також виборів, тому що у нас пройшло після трагедії на вулиці Інститутській вже майже чотири роки. І рішення прийняте напередодні виборів, очевидно, щоб владі було з чим йти в 2019 році. І, знову ж таки, казати людям, що хоча злочини ми не розслідували, але музей ми створили.
Це рішення необхідно було ухвалювати саме на рівні українського парламенту?
— На рівні Київської міської ради було б достатньо, можливо. А указ президента чи постанова уряду — це елемент просто красивого піару.
Депутати ухвалили законопроект про створення кредитного реєстру НБУ. Наші колеги в ЗМІ сказали, що тепер НБУ знову буде все знати про українців. Що це за закон?
— Це дуже важливе рішення. Це єдине важливе рішення, яке було прийнято вчора насправді, тому що це вимога МВФ і ЄС. Вона має кілька складових. Українські політичні еліти довго їй опирались, передусім тому, що серед нардепів є ціла низка фігур, які обілечували банки. Пояснюю тепер нормальними словами. Зараз вони нардепи, але це люди, які брали кредити в приватних банках і не повертали. Тобто багато прийнято судових рішень, де ціла низка нардепів сплачує зі своєї зарплати під ці судові рішення певну частину цієї зарплати, компенсуючи кредити. Але там сотні мільйонів цих кредитів, а вони сплачують по кілька тисяч в місяць. Тому цьому опирались. Це стосуватиметься і звичайних людей, які взяли кредит на квартиру чи на машину, вони також будуть в цьому реєстрі і буде зрозуміло, прозоро, ним користуватимуться всі банківські кредитні інституції і ця людина кредит більше не отримає. Але найбільше все це б’є по нашим махінаторам серед політиків великого бізнесу, які обілечували банки, і які таким чином в значній мірі сприяли руйнуванню банківської системи під час кризи 2014-2015 року. Нагадаю, що у нас понад 90 банків припинили своє існування.
Яким чином цей реєстр зможе змінювати ситуацію?
— Західні партнери будуть бачити дуже прозоро, як в криштальній воді, всю ситуацію з нашими політиками.
І розуміти, з ким не мати справу чи мати можливість тиску?
— Мати можливість тиску і розуміти, з ким не мати справу. Це, безумовно, буде елемент тиску, в тому числі і публічного. Я думаю, що дані цього реєстру можуть з’явитись і на передвиборчих бордах.
В вівторок, 6 лютого, парламент не підтримав проект постанови щодо скасування рішення про ухвалення законопроекту про реінтеграцію чи деокупацію Донбасу. Голова парламенту тепер зможе підписати цей закон, передати на підпис президенту. Що з цією історією?
— Так, "Опоблок" вніс постанову про те, що відбулись порушення під час голосування і внесення такої постанови автоматично означає неможливість підписання такого закону до голосування за цю постанову. Але для того, щоб повністю скасувати цей закон, потрібно було вчора набрати в парламенті 226 голосів. Це було нереально, тому що більшість голосувало за цей законопроект. Відповідно, постанову провалили і ворота для подальшого підписання і введення цього в дію законопроекту відкрились і, швидше за все, я думаю, що цього тижня, може, максимум на наступному президент має підписати цей законопроект.
А які ваші прогнози щодо строків підписання, ухвалення, остаточного вступу в дію?
— У президента є десять днів за Конституцією після того, як до нього потрапить цей законопроект. У голови ВР за регламентом від трьох до семи, здається, днів є для того, щоб підписати. Я не думаю, що це відбудеться швидше, тому що, в принципі, сам текст закону готовий, було багато часу для його дошліфування в юридичному управлінні, в головному комітеті вже після його схвалення.
Щодо самого цього закону про так звану деокупацію, реінтеграцію Донбасу. Що він змінить на Донбасі?
— Якщо казати про реальні впливи, передусім, це те, що громадяни України, особливо на неконтрольованих територіях, тепер не зможуть подавати позови на Україну в міжнародні суди. А таких позовів за різними оцінками від сотень до тисяч подано в зв’язку з бойовими діями, нанесенням матеріальної, моральної, фізичної шкоди, гибелі людей. Тобто Україна тепер переклала всю відповідальність за те, що відбувається на тій території, на РФ і на окупаційні адміністрації, як названо в цьому законі, які знаходяться на тих територіях.
Причому з дати, яка вказана в цьому законі.
— Саме так. Друге – це фактично, можемо сказати, в правовому плані антитерористична операція завершилась і тепер те, що відбуватиметься на Донбасі, буде називатись як відсіч збройної агресії. Цей режим, на відміну від режиму АТО, не прописаний ніде в законодавстві, лише в цьому законі.
Читайте также: Помощь селу от Гройсмана: деньги поделят агробароны
А антитерористична операція у нас була прописана?
— Прописана в законодавстві, тому що антитерористична операція є класичною нормою законодавства щодо всіх цих боїв, які трапились на сході. Цей режим фактично підпорядкує використання збройних сил на сході України виключно президенту, оскільки він назначатиме людину, яка керуватиме цією відсіччю збройної агресії і він підпорядкує всі інші силові структури ЗСУ. Це важливі структурні зміни, які відбуватимуться на сході. Можливо, і поки що про це ніхто не ставить питання, тепер наші військові втратять насправді можливість отримати статус учасника бойових дій.
На початку конфлікту говорили про те, що можливе введення військового стану, підвищення боєготовності на всій території.
— Насправді цей закон настільки розписаний широко, що відсіч збройної агресії може застосовуватись не лише на Донбасі, а в будь-якому місті – і у Львові, і на Закарпатті чи у Києві. І це один із елементів критики того, що потенційно президент при дуже великому бажанні може застосовувати цей закон де завгодно. Тобто вводити елементи військового стану, не вводячи військовий стан. Військовий стан – це дуже добре, адже військовий стан — це абсолютно прописана в Конституції і законодавстві України процедура, яка приймається президентом, затверджується парламентом з певними строками і повноваженнями відповідних посадових осіб і органів державної влади.
Повідомлення від слухача:"Гройсман публічно заявляв про підвищення пенсій військовим з 1 січня 2018 року, але його немає навіть в порядку денному ВР".
— Це спостерігається, до речі, в багатьох випадках. Я вчора говорив з вчителями, вони очікують підвищення, яке їм обіцяли на 40%, а отримали вони реально 5% з 1 січня цього року.
Обіцяли одноразово підвищити чи поступово?
— Одноразово, одразу підвищення на 30-40%, причому люди з найвищими категоріями вчительськими збирались сьогодні поставити це питання і міністру освіти, і прем’єру.
Депутати сьогодні відмовились скасувати закон про приватизацію. Як ви це прокоментуєте?
— По приватизації та сама історія, що і з законом про реінтеграцію – це намагання заблокувати це рішення, намагання отримати також піар тими, хто вносить відповідну постанову. Приватизація сьогодні – це вимога західних партнерів і це одне з ключових джерел наповнення держбюджету, який уряд запланував на цей рік. Загалом від приватизації збираються отримати понад 20 мільярдів гривень цього року. Звичайно, що всі ці плани на приватизацію, на мою думку, досить таки оптимістичні, тому що більше, ніж на 10% ці плани на приватизацію за останні три роки ще не виконувались. Але все ж таки запланована, як кажуть в уряді, остання приватизація. Тобто повний розпродаж, щоб вже наступному уряду не було, чим займатись, щоб для них вже приватизації не залишилось.
Певні об’єкти, що підпадають під приватизацію, вони настільки ласі шматочки, що навіть продавати їх дивно.
— Я взагалі вважаю, що приватизація сьогодні в Україні може стосуватись лише об’єктів, які припинили своє існування. В нас тисячі державних підприємств, від яких залишилась лише територія і напівзруйнований паркан, і документи, тобто все. От вони мають йти на приватизацію. Ті підприємства, які несуть золоті яйця, які дають прибуток — енергетичні підприємства, ОПЗ, багато інших, там треба думати про ефективне управління, там треба думати про модернізацію цих підприємств, але їх не потрібно приватизовувати. Але, мені здається, що рішення про приватизацію приймається вже не в Україні, вже не нами. І тому уряд тут є просто заручником більш складніших геополітичних, геофінансових питань.
Куди українські парламентрі відкладають рішення щодо Антикорупційного суду?
— Питання антикорупційного суду було в порядку денному на цьому тижні, але було у вигляді дати доручення профільному комітету розглянути законопроект про Антикорупційний суд. Нагадаю, що сьогодні їх чотири чи п’ять навіть. Тобто з цих законопроектів є один домінуючий — президентський, який критикують західні партнери, навколо яких іде діалог, але є ще ціла низка депутатських законопроектів з цього приводу. Очевидно, що питання поки що далі не затягується, оскільки сторони ведуть підкилимні перемовини і до цього часу не вирішили, хто ж, як і в які строки буде створювати Антикорупційний суд. Тобто ключове питання одне – хто буде обирати Антикорупційний суд, чи це будуть обирати західні партнери через спеціально створену комісію, в якій будуть представники міжнародних організацій, чи це буде обирати українська комісія, будуть обирати українські політичні еліти. Це ключове питання.
Читайте также: Наконец-то! Украина мировой лидер по… долгам перед МВФ
Питання недоторканності в найближчій сесії почуємо?
— Я думаю, що поки що ні. Ближче до виборів — так. Поки що ні. В парламенті є мовчазний консенсус все ж таки піаритись на цьому питанні, але при тому рівні недовіри, який сьогодні існує між різними політичними силами, всі розуміють, що недоторканність є чи не останнім бар’єром хоча б ситуативної, хоча б дуже слабкої опозиції. Немає недоторканності, це означає, що всі депутати будуть провладні, тому що їх триматимуть за м’які місця.
Ранее юрист Маркиян Галабала заявлял, что в Украине целая коалиция противников Антикоррупционного суда.
А кандидат юридических наук Александр Москалюк отметил, что Антикорсуд нужен ЕС, чтобы влиять на Украину.
