наверх
16.12.201802:01
Курсы валют НБУ
  • USD27.84- 0.03
  • EUR31.41- 0.27

Закон по антикорсуду от Порошенко. Комментарий эксперта

(обновлено: )54301
Огромное поле для манипуляций создает норма президентского законопроекта, согласно которой, если в Высшем антикоррупционном суде невозможно будет сформировать коллегию для рассмотрения дела, то его будет рассматривать другой суд.
Петр Порошенко на пресс-конференции в Киеве, 28 февраля 2018 года

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

В четверг Верховная Рада поддержала законопроект о создании Антикоррупционного суда в Украине. Пока — за основу. За соответствующий законопроект проголосовали 282 народных депутата.

Документ предусматривает, что Антикоррупционный суд будет рассматривать дела, если предмет преступления или причиненного ущерба по меньшей мере в 500 раз превышает размер прожиточного минимума, то есть, пока речь идет о взятках, которые превышают 881 тысячу гривен. Это — основное условие. При этом не имеет значения, кто рассматривал дело — Нацполиция, Генпрокуратура или НАБУ.

Некоторые из статей описывают нарушения, связанные с наркотиками или оружием, а вот по электронному декларированию нет никакой.

Читайте также: Кого коснутся ограничение потребления газа?

Подробнее о принятом законопроекте, его недостатках и перспективах создания Антикоррупционного суда в эфире радиостанции Голос Столицы рассказала эксперт центра противодействия коррупции Анастасия Красносельская.

(текст публикуется на языке оригинала)

Якими саме справами буде займатись антикорупційний суд?

— Наразі антикорупційний суд у редакції законопроекту президента займатиметься двома категоріями справ. З одного боку, це будуть справи топ-корупції, які зараз розслідує НАБУ, але, з іншого боку, це також будуть справи щодо наркотиків і зброї, якщо вони вчинені посадовцями. Якраз ця друга складова зайнятості Антикорупційного суду викликає багато питань, тому що таких справ може бути дуже багато. Якщо їх всі сконцентрувати в одному суді, суд буде просто завалений такими дрібними справами і знову казатиме, що в нього немає часу займатись топ-корупцією, міністрами, великими хабарами і т.д. Якраз це один із тих моментів, які треба виправити в цьому законопроекті, якщо ми хочемо, щоб він відповідав нашим міжнародним зобов’язанням.

Якщо я правильно розумію, махінаціями з електронними декларуваннями Антикорупційний суд займатись не буде?

— Так, брехнею в електронних деклараціях, справді, за редакцією законопроекту Порошенка, Антикорупційний суд займатись не буде, і це також треба виправити. Я нагадаю, рекомендація Венеційської комісії у цьому питанні була дуже чітка: Антикорупційний суд має займатись усіма справами топ-корупції, яку розслідує антикорупційне бюро, антикорупційна прокуратура. Це також і брехня у деклараціях. До речі, і відмивання коштів також треба додати в підсудність Антикорупційного суду.

Кандидатів за результатами відбору буде рекомендувати Вища кваліфікаційна комісія суддів. Хто матиме право вето щодо цих кандидатів? Щось передбачено в законопроекті щодо цього?

Читайте также: Устенко: Европа решает свои проблемы за счет рабочих рук украинцев

— Це, власне, найбільш важливе питання у законопроекті про Антикорупційний суд: хто і як добиратиме суддів. Тут камінь спотикання —чи матимуть міжнародні експерти, тобто, експерти з бездоганною репутацією без політичних зв’язків, вирішальний голос у доборі антикорупційних суддів, чи ні. Зараз, за президентським законопроектом, міжнародні експерти, рекомендовані нашими міжнародними партнерами, матимуть лише дорадчий голос. Якраз цього недостатньо, щоб суд, справді, був незалежним. Венеційська комісія рекомендувала дати їм ключовий голос, тобто, те право вето, про яке Ви говорите. Зараз саме цього вето немає, але, я сподіваюсь, це ще може бути виправлене до другого читання. Принаймні, про наміри запропонувати такі правки вже заявив "Народний фронт", вже заявила фракція "Батьківщина". Ми можемо це тільки підтримувати.

Претендентів на посади суддів пропонують перевіряти за допомогою поліграфу, але за однієї умови, якщо це не заборонив лікар.

— Це точно не найбільш важлива складова добору антикорупційних суддів. Я би сказала, що це така достатньо популістична норма. Значно важливіше, щоб міжнародні експерти, які знають, як працює незалежне правосуддя, мали можливість оцінювати кандидатів на відповідність європейським цивілізованим вимогам до суддів. Це однозначно більш дієво, ніж невідомий поліграф, результати якого, як і результати психологічного тестування, до речі, потім ніхто суспільству не покаже. Нам скажуть, що все було добре, а чи, справді, все було добре, ніхто перевірити не зможе. Я скептично ставлюсь до цього інструменту.

Тобто, тут може бути лазівка, принаймні, для тих, хто не бажає проходити перевірку на детекторі брехні за умови заборони лікаря?

— Так, таке може бути, і я б очікувала, що Вища кваліфікаційна комісія суддів не зробить результати поліграфу публічними, посилаючись на те, що це приватна інформація. Так було з психологічним тестуванням. Тобто, це норма, яка гарно звучить, але викликає питання щодо її впровадження на практиці. Як на мене, вона значно менш дієва, ніж просто вирішальний голос для міжнародних експертів, політично незалежних людей.

Читайте также: Рост цен уже не остановить: новое за март

У яких випадках антикорупційні суди можуть передавати справи на розгляд в інші суди?

— Власне, також важливе питання. Зараз законопроект президента говорить, що якщо у Вищому антикорупційному суді неможливо буде сформувати колегію для розгляду справи, я нагадаю, у першій інстанції це троє суддів, в другій інстанції — це вже п’ятеро, наприклад, через відводи, кількість суддів, ще щось, то справу розглядатиме інший суд. Це дуже небезпечна норма, це потенційна можливість для маніпуляцій, це потенційна можливість передати справу з Антикорупційного суду в, наприклад, Київський окружний апеляційний суд, де головою є пан Вовк, який сам є фігурантом справ НАБУ. Відповідно, це точно не сприятиме хорошому антикорупційному судочинству.

Які, на Вашу думку, найбільш суперечливі моменти лишились у цьому законопроекті?

— Власне, ключове – це все-таки дорадча роль міжнародних експертів у доборі суддів. Якщо вона збережеться, так як її зараз пропонує президент, на жаль, може призвести нас до чергового неуспіху, до чергових сумнівних суддів, набраних в орган, в якому від антикорупційності буде тільки красива, нова табличка. Натомість, усі надії на незалежність цього суду, на його дієвість ми пов’язуємо з роллю міжнародних партнерів. Не тому, що нам потрібне зовнішнє управління, а тому, що нам потрібні політично незалежні люди, щоб обрати антикорупційних суддів. Тут, власне, можна поставити питання наступним чином: чи можуть люди, які самі можуть стати клієнтами антикорупційного суду, обрати незалежних суддів. Звичайно, ні. Для цього потрібні певні зовнішні незалежні гравці.

Документ прийняли за основу, але на його адресу було чимало критики, знову ж таки, від міжнародних партерів. Чого нам чекати до другого читання?

— По-перше, до другого читання нам чекати дуже гарячої боротьби за текст законопроекту. Я дуже сподіваюсь, що фракції "Народний фронт", "Батьківщина" будуть послідовними у заявленими ними зараз намірах привести закон у відповідність до рекомендацій Венеційської комісії. Позиція фракцій НФ, "Батьківщина" і "Самопоміч" підштовхне, я сподіваюсь, БПП до того, щоб мати хороший текст на виході. Але, звичайно, ця боротьба буде дуже жорстка, буде багато маніпуляцій щодо того, що якісь норми суперечать Конституції України, що абсолютно неправда. Тому так, бійка буде ще та.

Хто, на Вашу думку, гальмує в Україні створення антикорупційного суду і чому?

— Поки насправді ми бачили, що певне гальмування було з боку, на жаль, президента України і фракції БПП. Ми бачили, що норма щодо створення антикорупційного суду парламентом була ухвалена в червні 2016 року. Ми півтора роки чекали законопроект від президента. Ми побачили законопроект, який після всіх рекомендацій Венеційської комісії все таки їм не відповідав. Ми бачили, як фракція БПП багато разів не додавала голосів за включення цього законопроекту в порядок денний, багато голосів не додавала фракція БПП. Тому, на жаль, така складається картина.

Читайте также: НБУ повышает ставку и… хоронит экономику

Сьогодні генпрокурор Луценко повідомив, що за два перших місяці 2018 року ГПУ затримала 1682 чиновника за підозрою у корупції. Вже 362 справи за підозрою в хабарництві передані до суду. Як би Ви оцінили роботу ГПУ в цьому напрямку?

— Мені дуже сумнівно, як ГПУ може когось затримувати і передавати справи до суду, бо ГПУ з 20 листопада минулого року втратила функцію слідства. ГПУ мусить тепер робити тільки одну річ – закінчити старі провадження, дорозслідувати корупційні справи проти оточення Януковича. Це єдине і ключове, що мала б зробити ГПУ. Тому яких корупціонерів вони ловлять, на підставі чого, мені складно прокоментувати. Більше того, я б нагадала, що всі ці справи в суді перспективу мають приблизно нульову, тому що суд може навіть не брати до розгляду справи, де неуповноважений орган здійснював затримання, слідчі дії, передачу до суду і т.д. І вже такі прецеденти були.

К слову, глава правления Украинского института международной политики Ростислав Томенчук заявил, что США потерпят отсутствие Антикорсуда в Украине еще год.

А политолог Петр Олещук высказал мнение, что политики готовы на все, чтобы не создавать независимый Антикорсуд.

Самое читаемое
    Темы дня