РИА Новости украина — Радиостанция Голос Столицы
Министр энергетики Игорь Насалик заявил, что из-за холодов и снижения давления в газотранспортной системе со стороны России возник дисбаланс газа в размере около 15-20 миллионов кубометров.
Для того чтобы его преодолеть, в Кабмине объявили пятидневный национальный план действий для сбережения газа. В частности, до 6 марта включительно учебным заведениям посоветовали сделать паузу в учебном процессе, а генерирующие компании перевели с газа на мазут.
Кроме того, Кабмин рекомендует предприятиям уменьшить производственные мощности для того, чтобы сэкономить газ.
Кто виновен в газовом кризисе, и можно ли было его предотвратить, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политтехнолог Ярослав Макитра.
(текст публикуется на языке оригинала)
Через зниження тиску в газотранспортній системі НАК закликає українців економити газ, зменшити температуру в приміщеннях. Громадяни підуть на це?
— Я не є великим спеціалістом в енергетичній сфері, але коротко — таке дуже поверхневе розуміння того, що відбулось. Ми багато говорили про те, що ми енергонезалежні від Росії. Насправді ситуація склалась таким чином, що ми, по суті, отримували російський газ, який йшов як транзитний, але оформлений по європейським контрактам. Оскільки всі відмовляються зараз надавати транзитний газ, у нас виходить, немає можливості, очевидно, отримувати той газ, який ми називали європейським і, в тому числі, є проблема зі сховищами, де не було відповідної кількості газу, щоб можна було використати це. Якщо, може, поправлять спеціалісти у вузькій енергетичній сфері, але десь на загал це виглядає така ситуація.
Тут я б більше хотів звернути увагу більше з точки зору політики. Тут є велика зараз проблема, тому що нам розказували, що ми енергонезалежні по вугіллю, виявилось, коли блокада, то у нас ледь не все мало зупинятись, за заявами влади. Перед тим ми чули, які ми незалежні. Та сама ситуація у нас виникла з дизельним пальним, бензином, коли була також криза. Зараз ми маємо третю — з газом. То, виявляється, ми не є енергонезалежні настільки, наскільки ми чуємо з вуст влади. Зараз ми стикнулись з дуже серйозним викликом, оскільки подолати, можливо, всі ці речі в технічному плані в рамках якихось зменшень, не зменшень, використання вдасться, тим більше, морози рано чи пізно спадуть, якимись втратами, але ми вийдемо. Проблема — які політичні втрати від того отримає Україна, керівництво країни загалом. Це непродумана політика, коли звучить багато слів, а насправді виявляється на ділі маємо, у нас криза зараз раптом нагрянула – це є найбільша проблема, хто за це має відповідати? Відмазатись одними звинуваченнями, що в цьому винна рука Москви, очевидно, менше потрібно шукати руку Москви, а більше займатись справою.
Читайте также: Больше не подаем. Россия объявляет Украине газовый бойкот
Тут є об’єктивна проблема, що ми жодним чином на тиск газу в мережі не можемо впливати.
— Однозначно. На тиск газу в мережі ми не можемо впливати, і це є проблема. Проблема абсолютно технічна і, справді, це диверсія з боку Москви і т.д. Я говорю в даному випадку про інформаційну безпеку, інформаційну політику. До цього треба готувати суспільство. Ті люди, які мають займатись технічно, а в інформаційному плані розказувати нам про енергетичну незалежність стільки років, щоб зараз отримати цей… ситуація ж була очевидна і зрозуміла, що рано чи пізно це може відбутись. Це так само, як з блокадою цього ж на Донбасі. Тобто ми воюємо з Росією, ми вимагаємо від ворога, щоб він нам щось давав. Це абсурд. Тобто країна має бути переведена якщо не у військовий стан, з точки зору юридичної, бо є багато нюансів, можна довго говорити, то принаймні, психологічно ми маємо бути готові, і цим має займатись державна інформаційна машина і політики. Тому менше потрібно туди дивитись, більше — всередині. А в нас ця інформаційна безпека, яка, по суті, відсутня, добре, що міністерство все функціонує у нас декілька років, одні назви, а на виході ми маємо те, що маємо.
Тут ситуація об’єктивна, є проблеми, звичайно, а штрафи вчорашні з боку енергетичної митниці, накладені на пана Коболєва, на "Нафтогаз" — це що було? Нагадаю, був накладений штраф на "Нафтогаз", на пана Коболєва, 1 березня за начебто проблеми з розмитненням російського газу. І зараз всі роблять очі, президент дає доручення генпрокурору — давайте, ви розберіться. А ніхто не говорить про те, що людина, яка наклала ці санкції, – це дуже близька людина до Луценка. Він був присутнім на весіллі в сина Луценка, де було дуже мало людей. По статусу він наче не мав там бути, правда, там президенти були, інші. Це людина, яка була помічником його офіційним. Так він буде розбиратись зі своїм однокласником? А пан Продан робить вигляд, що я тут ні при чому, це моє відомство, але я не знав? Знаєте, ми так далеко заведемо цю країну. Є конкретна диверсія, зроблена конкретною людиною. А зараз будуть шукати цапа-відбувайла три місяці…
Вся ця історія в юридичній площині не дає російській стороні юридичні аргументи для апеляції по Стокгольмському процесу і т.д., тобто дає дуже серйозні козирі Росії, тобто фактично що ми побачили на факті? Що енергетична митниця України покарала керівництво українського "Нафтогазу" за те, що воно неналежним чином розмитнила газ російський, який неконтрольовано заходить на територію, яку ми не контролюємо, в принципі, в Луганськ і Донецьк, тобто апріорі не може справлятись з цієї функцією, тому що ці території неконтрольовані, але юридично вони є українські, тому це колізія є ціла, тобто за такими принципами ми можемо багато кого звинувачувати, накласти штрафів, розібратись, яким чином заїжджають товари, давайте оштрафуємо прикордонну службу на території, яку не контролюють прикордонники. Це дуже спрощене розуміння. Я розумію, що спеціаліст може подискутувати, там багато нюансів є, але суть якраз криється в тому, що є юридичні проблеми, юридичні колізії, і замість того, щоб їх вирішувати внутрішньо, знаходити лінію поведінки, якийсь чиновник дозволяє собі приймати таке рішення, а потім всі навколо люди, які призначили того чиновника, які близькі його родичі і друзі, починають службові перевірки, і всі роблять круглі очі: ми не знали і пан Продан не знав, начальник митниці, і Луценко розбереться зі своїм другом сім’ї, це ж абсурд!
І це все виходить назовні і відбуваються дуже серйозні дискусії, яких ми не бачимо в публічній площині, у владній коаліції, так званій, пошуку того, хто крайній — це ж шлях в нікуди. Зрозуміло, що хтось отримав від того конкретну вигоду, і диверсія саме в такий час зроблена, а ми з вами відговоримось якимись недбалістю, службовими помилками, може, людину звільнять, переведуть на іншу посаду і т.д. Межа є в усьому, тому що можна багато говорити, багато заявляти пафосних речей, по суті, глибока система державного управління, в принципі, всередині інформаційної безпеки і т.д. Енергетикою хай займаються професіонали, але чому в інформації говорять за ті речі, які десь ближче? Чому в інформаційному плані нам постійно влада, на жаль, нав’язує одні тези, а на виході є зовсім інші?
Гройсман покладає частину відповідальності за цю газову кризу на "Нафтогаз". Він каже, що потрібно було зробити запас газу. Чому цього НАК не зробив?
— Ця заява ще раз свідчить, що починається перекидання відповідальності. "Нафтогаз" в тому відповідальний і дуже серйозно відповідальний. Це вскрило певні проблеми на серйозному, державному вищому управлінні, і це прийдеться самих себе карати просто вищому керівництву держави. Тут, по суті, ми доходимо, що це дуже сильно відіб’ється на політичній перспективі багатьох осіб, в тому числі, і прем’єра, і голови "Нафтогазу", звичайно, відповідальність, вона тут всіх. Замість того, щоб займатися з’ясуванням цих стосунків, замість розібратися в цій ситуації зсередини, ми отримуємо ще рішення енергетичної митниці накласти штраф на "Нафтогаз". А це вже безпосередньо підпорядкування Кабміну, енергетична митниця, тому що боротьба за фінансові потоки, з’ясування всіх крайніх, призводить до того, що в хід йдуть всі інструменти для власного захисту політичної кар'єри з боку всіх гравців — і "Нафтогазу", і президента, і прем'єра, тут я не говорю, що хтось один правильний, ні — всіх.
"Газпром", коли заявив, що не постачатиме нам газ, заявив, що немає додаткової угоди до контракту. Тут питання, звичайно, до юристів, які з цим розбиратимуться, чи потрібна була ця додаткова угода, чи ні. Але чому чиновники цього не зробили?
— Тут, власне, ще можна погодитися з паном прем'єр-міністром. Якщо Україна втягнулася в судовий процес з "Нафтогазом", очевидно, мало бути декілька сценаріїв розвитку подій, і розуміння, як ми діємо в той чи інший варіант, по тій чи іншій ситуації. "Нафтогаз" у нас формально не підпорядковується ні президенту, ні прем'єру. Звичайно, можна спитати з "Нафтогазу" і його керівництва, а що ж відбулося, чому склалася така картина, про що, власне, прем'єр і каже. У відповідь "Нафтогаз" каже: добре, ми там розбираємося і так далі, але от на нас наклали отакий штраф, і знову ж таки, підіграли Росії. І от колами ми ходимо зараз, і заговорюємо цю проблему, яка вже трапилася, боротьба з наслідками, а не з причинами, а причини — це розбалансованість у владі, вплив на різні процеси різних фінансово-промислових груп, політичних груп, які не координують вже роботу з собою, але кожен з них має свою вагу відповідальності…
І знаєте, коли йде намагання звести рахунки, а "Нафтогаз" — це серйозне джерело доходів, будемо відверті, для багатьох, не тільки фінансово і політично. Тому бажання покарати непідконтрольного голову "Нафтогазу", в рух йдуть інші різні інструменти, про що ми говорили раніше, про це рішення енергетичної митниці. У відповідь "Нафтогаз", який там теж грає свою гру і себе захищає, звичайно, використовує теж не до кінця правильні прийоми в тій інформаційній боротьбі. У результаті ми боремося між собою, маємо на увазі — українці, групи впливу, всі ці всередині України. Звичайно, що немає нічого в цьому хорошого, і це не додає нам балів, і всі ці перемоги над Росією, реляції, які справді там ось десь вдається отримувати, десь ні, — всі ці перемоги будуть нівельовані таким постійним розчаруванням і панікою в суспільстві.
Напомним, по словам сопредседателя Фонда энергетических стратегий Дмитрия Марунича, в расторжении контрактов с "Нафтогазом" "Газпром" пойдет до конца. В эфире "ГС" эксперт отметил, что целью обращения российского газового монополиста в Стокгольмский арбитраж является "обнуление" истории его взаимоотношений с "Нафтогазом".
