наверх
25.09.201818:55
Курсы валют НБУ
  • USD28.11+ 0.05
  • EUR33.10+ 0.10

Сокращение каденции президента и парламента: реальность или фантастика?

Политический кризис: страна в тупике (211)

(обновлено: )28410
В стране в первую очередь нужно изменить форму госуправления, которая предусматривает противоречия между президентом, Кабмином и ВР, а не манипулировать сроками их полномочий, считает эксперт.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Каденцию президента, а следом и других веток власти предлагают сократить — с пяти до трех лет. Соответствующая петиция появилась на официальном сайте президента. Ее автор — Сергей Руденко. Он  считает, что сокращение каденции может предотвратить будущие "майданы", поскольку, "народ в первый год верит президенту, второй год надеется, третий год терпит, четвертый выражает недовольство, затем столкновения с полицией, пятый и год — может быть "взрыв" общества". 

Добавим, что эта петиция на данный момент собрала 63 голоса из 25 тысяч необходимых. 

О целесообразности сокращения каденции президента и парламента рассказал руководитель департамента избирательных технологий Агентства моделирования ситуаций Валерий Гончарук в эфире радиостанции Голос Столицы.

(текст публикуется на языке оригинала)

Чи взагалі прийнятна така пропозиція для України — зменшити каденцію президентства і парламенту до 3 років? 

— В принципі, коли там фігурують різні строки каденцій чи то парламенту, чи то президента, то зазвичай це відбувається таким чином, якщо ми збільшуємо, наприклад, повноваження президента, то доцільно якимось чином робити інші запобіжні чинники. Це може бути, наприклад, скорочення строків його повноважень, якщо не до трьох, до чотирьох років. А може бути інший механізм. Наприклад, такий механізм, як використовується в Мексиці чи в Південній Кореї, де президент може обиратися лише на один строк, а не на два, і тим більше не на два підряд строки, як зазначається дуже часто в різних інституціях. Тому, в принципі, по Україні казати, це достатньо така авантюристична процедура. І з рештою, практик, що президент обирається на три роки, немає. чотири роки, сім років — це загальна норма. А що стосується парламенту, то є низка парламентів, де вибори відбуваються один раз на три роки. Зокрема, це Австралія, Нова Зеландія, шведський парламент до 1970-х років так само обирався на три роки. Але в цьому сенсі тут треба синхронізувати вибори президента і парламенту в наших умовах. Тобто, в принципі, якщо ми парламент обираємо на 3 роки, то може бути, щоб президент обирався, наприклад, на 6 років, але лише на одну каденцію.

Читайте также: Deutsche Welle: крестный ход Петра Порошенко

Які позитивні і які негативні наслідки від того, щоб обирати президента і парламент на три роки? 

— Тут я лише можу сказати з тієї практики, яка існує. Тому що, наприклад, в США взагалі нижня палата, палата представників переобирається кожні два роки. В Аргентині відбуваються вибори кожні два роки, але відбувається ротація половини парламенту. Тобто обирається депутат сам на чотири роки. Які це дає наслідки? В принципі, депутати більш швидко реагують на ті зміни, які відбуваються в суспільстві, в першу чергу суспільні настрої. І зміни відбуваються більш поступово. Тобто немає такого якогось радикального переходу, як це вибори, наприклад, раз на п’ять чи на шість років. Влада більше реагує на попит суспільства. Але ми повинні розуміти, якщо вибори, наприклад, один раз на чотири роки чи один раз на два роки, то це фактично вдвічі частіше. Це перманентні цикли. А окрім того, в нас ж реально є проблема з формуванням більшості. І ми так само повинні розуміти, що певний час іде на формування цієї більшості, формування коаліції, потім формування уряду. І в нас це достатньо болісний процес. І з рештою, коли ми кажемо про строки обрання чи то парламенту, чи то президента, в нас же основна проблема не в тому, на який строк обирається президент чи парламент, чи на чотири роки, чи на п’ять, чи на три роки, а в тому, що в нас фактично є достатньо складна форма державного правління, яка передбачає низку суперечностей між президентом, парламентом і урядом. І саме тут основні проблеми. І зазвичай, і фактично саме їх треба вирішувати, а не маніпулювати строками повноважень.

Читайте также: Завершение АТО: перелома ситуации в Донбассе не будет

Чи витримає фінансове навантаження країна від таких доволі нерідких виборів? 

— Знову-таки, дуже багато можу прикладів наводити країн, які фактично не є найбагатшими, тому що я згадував Аргентину, де вибори кожні два роки проходять, можна ще низку таких навести. І вони справляються. Тобто я би не переоцінював саме фінансові витрати на виборчу кампанію. Окрім того, тут же ще все залежить від того, на кого ми покладаємо основні витрати. Тому що якщо основі витрати покладаються на державний бюджет, зрозуміло, це затратно. Але в багатьох країнах, наприклад, бюлетені друкують самі політичні партії, кандидати, і таким чином вирішується питання. Це дуже часто стосується фінансування виборних органів, що вони формуються за рахунок тих же самих політичних структур, і таким чином це так само вирішується. Або так як такого формування може і не відбуватися, тому що люди за своїми посадами виконують функції членів виборчої комісії. Тому так казати, що там це вже такі шалені витрати, це дещо перебільшення. А окрім того, за великим рахунком в нас і так фактично щонеділі відбуваються в Україні вибори, то зараз, зокрема, в цих об'єднаних громадах перші вибори, можуть там бути якісь перевибори, дострокові вибори, тому насправді така практика перманентних виборів для нас є нормою.

На 2010 рік ЦВК затвердила обсяг видатків. На вибори президента — 2 млрд 355 млн грн, на вибори народних депутатів — 1 млрд 858 млн грн. Але не тільки на бюджет може лягти фінансове навантаження?

— В нас зараз у відповідності до законодавства є державне фінансування політичних партій? Виникає питання: а чому кошти на фінансування політичних партій ми маємо з державного бюджету, а на фінансування виборів не маємо? Тобто насправді знову-таки ми розуміємо, що це не є ті критичні витрати, що саме партіям не вистачає цих коштів. Тобто це витрати, які свідомо пішли для того, щоб якось виправдати ті шалені кошти, які йдуть на рекламу, а дуже часто — на різноманітні заходи, концерти, розважального характеру. Тому тут я би не став достатньо так перебільшувати цю всю проблему. Треба розуміти, що ЦВК і так закладає кошти, наприклад, на різноманітні тренінги для потенційних членів виборчих комісій, тобто навіть в міжвиборчий період вони все одно продовжують працювати і все одно там йде фінансування якщо не виборчих, то будемо казати так — передвиборчих якихось проектів. Так, це може бути серйозна проблема. Але якщо знову-таки сказати, на який термін краще обрання — п’ять років чи чотири роки, то чотири роки краще, ніж п’ять. Але п’ять краще, ніж три роки.

Читайте также: 1 мая в Украине: "покушение" властей на праздник провалилось

Чи дійсно скорочення каденції може стати профілактикою для поширення радикального невдоволення владою? 

— Дві обставини треба врахувати. Перше — це виборча система, і наприклад, якщо ми говоримо про пропорційну виборчу систему, то вона в більшій мірі сприяє різноманітним радикальним настроям, тому що вона дозволяє проходити таким політичним силам. І тут питання не в строках, а саме в тому, яку модель ми використовуємо. А щодо строків перевиборів, то ефект насправді є, за великим рахунком, протилежний. Тому що чим менші строки між обранням парламенту, обранням влади, тим більше ймовірність того, що провладні політичні сили переобираються. Такий досвід є в Швеції, такий досвід в США. В США на 90% так звані кандидатоцентричні вибори. Тобто 90% депутатів нижньої палати переобираються. Оце такий наслідок фактично йде за застосуванням достатньо коротких строків. Тому що зазвичай, коли ми, наприклад, обираємо якусь політичну силу, і нас буквально через рік, через два кажуть: зробіть своє волевиявлення, навіть якщо ми не маємо до неї симпатій, ми за інерцією будемо так само голосувати. І таке голосування спрацьовує. А опозиція має величезні шанси приходити як раз коли дуже довгі строки, тому що суспільство стомлюється від влади, і дійсно, як в Україні це дуже часто закінчується Майданами, тому що діюча влада робить всілякі заходи для того, щоб фактично залишатися в своїх кріслах.

Ранее политолог Николай Спиридонов заявлял, что без досрочных выборов в ВР у Порошенко меньше шансов остаться президентом.

Кроме того, политолог Виктор Таран отметил, что перед выборами в Украине может поменяться государственное устройство.

Самое читаемое
    Темы дня