наверх
29.03.202407:06
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Ставнийчук: есть особенности рассмотрения языкового закона КСУ

Закон о языке: КСУ создал прецедент (34)

(обновлено: )59411
Пользуясь тем, что КСУ – последняя инстанция, при рассмотрении языкового закона судьи очень избирательно использовали нормы Конституции, подчеркнула юрист.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Конституционный суд Украины признал неконституционным так называемый языковой закон Кивалова-Колесниченко. Причина — нарушение процедуры принятия документа. В сообщении суда говорится, что закон "Об основах государственной языковой политики" от 3 июля 2012 года, который 28 февраля Конституционный суд Украины признал неконституционным, теряет силу со дня принятия этого решения.

При рассмотрении конституционного представления 57 народных депутатов, Конституционный суд установил, что процедура рассмотрения и принятия этого закона происходила с рядом нарушений. В частности, ко второму чтению не было подготовлено сравнительную таблицу и заключение профильного комитета парламента, не было проведено обсуждение законопроекта, депутаты были лишены права на рассмотрение их поправок и предложений.

Читайте также: Кого коснутся ограничение потребления газа?

Также Конституционный суд указал на неперсональное голосование, блокирование народными депутатами докладчиков, физическое препятствование голосованию депутатов. При этом в Конституционном суде отметили, что в связи с несоблюдением процедуры рассмотрения закона, конституционному контролю подлежит не содержание самого закона, а установленная Конституцией процедура его рассмотрения и принятия.

Последствия нарушения законодательных процедур в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировала заслуженный юрист Украины, эксперт Венецианской комиссии, председатель правления общественного объединения "За демократию через право" Марина Ставнийчук.

(текст публикуется на языке оригинала)

Як ви прокоментуєте рішення Конституційного суду?

— Власне кажучи, і коментувати нічого, закон "Про засади державної мовної політики" визнано неконституційним у зв'язку з порушенням процедури його ухвалення. Але скажу вам, що всі озвучені підстави є підставами порушення закону України "Про регламент ВРУ", а не Конституції України. Я розумію, що для наших громадян це складно слухати, але йдеться у 152 статті Конституції України про те, що закон визнається неконституційним у тому випадку, у той спосіб, коли він порушує виключно Конституцію України. Отже, головними підставами, як на мене, тут не те є, що до другого читання підготовлено чи не підготовлено було проект, враховано чи не враховано зауваження, доповнення депутатів, а саме ті підстави, які пов'язані з неособистим голосуванням нардепів. І мені вдається, що саме це питання має бути ключовим. На жаль, у рішенні КСУ наведена ціла низка підстав визнання закону неконституційним, які не врегульовані взагалі Конституцією України.

Читайте также: Устенко: Европа решает свои проблемы за счет рабочих рук украинцев

Це означає, що депутати в кількості 57 людей не зверталися з таким позовом, чи рішенням, чи це сам суд не розглянув цю частину…

— Значить, на жаль, правова позиція КСУ формує нову практику, як на мене негативну, яка пов'язана з тим, що суд вважає, що якщо порушена процедура, то тоді не варто вникати в суть порушень Конституції України, не варто їх аналізувати, не варто давати висновки КСУ з тих чи інших подань. Але у поданні нардепів порушення процедури було другорядним питанням, а нардепи, коли зверталися до КСУ звертали увагу на те, що цей закон суттєво порушує низку статей Конституції України. Починаючи з №10 і закінчуючи величезною кількістю статей Конституції, зокрема йдеться і про №8, і №11, №12, №13, №14, №15 й інші статті. Власне, йдеться про те, що суб'єкт права на конституційне подання, нардепи, які зверталися до КСУ, вони вважали, що положення цього закону створювали умови для домінування регіональної, зокрема російської, мови над державною. Ви ж пам'ятаєте, що за цим законом російська мова мала статус офіційної. А офіційного статусу взагалі не передбачено Конституцією України. Нардепи вважали, що є дискримінація і порушення принципу рівності прав громадян перед законом, був порушений принцип правової визначеності, тобто наводилися дуже серйозні питання, які вимагали, як на мене, серйозного правового аналізу і дачі позиції КСУ в цьому ключовому питанні. Адже цей закон діяв в Україні з 2012 року, і в липні 2014 року звернулися нардепи з відповідним поданням до КСУ, і лише через чотири роки КСУ спромігся дати правову оцінку і сказати, що ви знаєте, депутати голосували не особисто і тому порушили цілу низку процедур, які пов'язані з регламентом ВРУ, тому визнаємо його неконституційним.

Яка ваша думка щодо самої процедури ухвалення цього рішення КСУ?

— Я так розумію, що розглядали все, а з огляду на те, що найпростіший варіант відповідно до Конституції визнати закон неконституційним через невідповідність процедури його ухвалення, пішли саме по такому шляху.

А як саме правильно за регламентом?

— У регламенті це питання не регулюється. Закон "Про КСУ" це питання детально не регулює, а КСУ, як мені відомо, ще не спромігся ухвалити відповідний регламент в новій редакції. Тому тут є достатньо складна ситуація, ви ж розумієте, що це дуже суперечливий закон, який Венеціанська комісія декілька разів критикувала, саме з огляду на невідповідність європейським стандартам і на ознаки невідповідності Конституції України. І згадайте осінь 2014 року, коли цей закон став пусковим механізмом, коли була порушена ситуація в тому числі і на Донбасі.

Читайте также: Рост цен уже не остановить: новое за март

Чи не стане це рішення КСУ прецедентом?

— Стаття 152 Конституції України дає підстави тоді, коли порушується порядок ухвалення закону ВРУ, або процедура набуття чинності, підписання перед тим президентом, набуття ним чинності, то звичайно, це є підставою для визнання неконституційним відповідного закону. Дотепер практика КСУ формувалася загалом таким чином, що КСУ більше вникав в суть і мало звертав увагу на процедури. Тепер, і це було теж невірно, тому що, звичайно, якщо закон ухвалюється з процедурою, про яку конституційність ми можемо говорити? А з іншого боку, визнаючи неконституційною процедурою, не давати відповідей на ті суттєві питання, які пов'язані з духом і буквою Конституції і порушуються у поданні до КСУ, як на мене теж є невірним. Рішення КСУ є остаточним, підлягає обов'язковому виконанню, з огляду на це, очевидно, КСУ дозволяє собі, як на мене, дуже вибірково користуватися підходами чи нормами Конституції України.

Ранее эксперт Центра политико-правовых реформ Богдан Бондаренко подчеркнул, что КС на самом деле не внес однозначность в то, является ли неперсональное голосование депутатов достаточным основанием для признания закона.

Самое читаемое
    Темы дня