РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Национальный банк Украины 31 января провел два аукциона по покупке валюты и приобрел почти 74 миллиона долларов.
Как сообщается на сайте регулятора, сначала Нацбанк, как и планировал — выкупил 30 миллионов долларов по средневзвешенному курсу 27,83 грн/долл. Но поскольку банки предложили более 105 миллионов долларов, НБУ повторно вышел на рынок и купил еще почти 44 миллиона долларов по той же цене — 27,83 грн/долл.
К слову, в последний раз Нацбанк выходил на рынок с предложением покупки — пять месяцев назад — 29 августа 2017 года. Тогда регулятор приобрел более 32 миллионов долларов по курсу до 25,45 гривен.
Что происходит с нацвалютой, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил президент инвестиционной группы "Универ" Тарас Козак.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи варто очікувати позитивних зрушень, після того як Нацбанк майже на 75 мільйонів доларів поповнив свої резерви? І чому от вперше за п’ять місяців?
— Це не дуже коректна інформація. НБУ в тому ж січні викупляв ще двічі досить великі обсяги валюти на ринку, коли були локальні такі піки збільшення пропозиції. НБУ викупляє на сьогодні у бізнесу надлишки валюти двома шляхами. Перший — це аукціони, коли пропонується, хто продає дешевше, у того і купляється. І другий варіант — це запит кращого курсу і перелік певний банків, до яких звертається НБУ, хто пропонує кращий курс окремо, у того і придбається якась певна сума. Тому НБУ купляв не лише 5 місяців тому, але і у січні, якщо подивитися за різними типами закупівель валюти. Загалом, треба сказати, чому це відбувається.
Ми так звикли, що завжди всім потрібен долар, гривня нікому не потрібна, тому що у нас гривні багато, а доларів мало. Але хочу сказати, до речі, це зовсім свіжа інформація, що платіжний баланс за 2017 рік зведений з профіцитом, здається, 2,6 мільярда доларів. Це значить, що в країну прийшло валюти на 2,6 мільярда доларів більше, ніж пішло з країни. Ми в країні маємо приток доларів, тобто українська економіка не так вже і добре, але працює, експорт зростає, зростає й імпорт, але ми і товари продаємо на експорт і продаємо послуги, причому послуг ми продаємо на експорт значно більше, ніж купляємо. Тому що дуже часто люди плутають: платіжний баланс, сальдо платіжного балансу, експорт товарів, експорт послуг… загалом, це дуже складно, тут важливі деталі, на які часто громадяни не звертають уваги, фінансові журналісти навіть не звертають уваги, а це дуже важливо. І загалом профіцит платіжного балансу, який становить понад 2,5 мільярда доларів, це говорить про те, що не так все у нас погано. Не повинна гривня настільки просісти, скільки вона просіла, скажімо, з літа до січня місяця.
Читайте также: В морг — значит, в морг. Германия отправила украинскую ГТС на металлолом
То можна сказати, що далі курс стабілізуватиметься, чи навіть гривня міцнішатиме?
— В українській курсовій політиці є сезонність, яку вже дуже багато людей знають, розуміють, яка пов'язана з тим, що значна частка нашого експорту — це експорт агропродукції. Для того щоб експортувати агропродукцію, її треба виростити. Щоб її виростити, треба закупити різні в Україні засоби захисту рослин, добрива, пальне для комбайнів, самі комбайни і т.д. І це все починається в березні-квітні. В березні-квітні треба вже це купляти, значить, орієнтовно в лютому наші агроекспортери заводять виручку, яку вони тримають до цього часу на певних офшорах своїх, заводять її сюди, в країну, і починають продавати, для того щоб за гривню розрахуватися за добрива, зерно і так далі. Ми бачимо якраз, знаходимося сьогодні на початку цього циклу. Коли експортери заводять сюди свою цю валюту, для того щоб вже починати весняно-польові роботи. І все більше й більше приходить цієї валюти, вона потрапляє на ринок, на міжбанк, продається, НБУ купляє її, населення, розуміючи, що починається така фаза підвищення гривні, біжить в обмінники, продає валюту, поки вона ще щось варта, там 29, вже 28, думаю, незабаром буде 27, на сьогодні курс в обмінниках приблизно 27,8 гривень беруть, а ще недавно 29 було. І от це триває до того часу, поки аграріям потрібна гривня. І гривня їм потрібна буквально до кінця збору урожаю, до кінця серпня. І в кінці серпня гривня вже непотрібна, вони експортують це зерно за кордон, там залишають валюту, не дивлячись на всі різні вимоги НБУ і вимоги законодавства.
Читайте также: Что удержит гривну от очередного падения? Мнение эксперта
Так, як можна спрогнозувати, що найближчим часом відбудеться з гривнею?
— Складно сказати. Я сказав, що є такі фази курсу гривні. Чи буде цей цикл цього року, чи ні, складно сказати. Бо завжди є додаткові дані. Зокрема, наприклад, цього року було переживання, що ми розірвемо угоду з МВФ. Пам'ятаєте, десь тижні два-три тому були такі чутки, і листи були Світового банку, МВФ, критика нашої влади, президента, те, що антикорупційний суд не створений, а якщо буде створений, то не такий, законопроект поганий, Венеціанська комісія не погодила і т.д. І вважається, що на зустрічі в Давосі можливий такий гучний скандал. Якщо б цей розрив стався між Україною та МВФ, то ми би розуміли, що Україну очікує фінансова криза, і гривня могла би не почати зростати. А могла б падати ще більше. Після Давосу, який пройшов досить непогано, президент отримав чергову фотографію з пані Лагард, вони посміхалися, значить, зрозуміли спекулянти, що розриву немає, значить, мабуть, буде фаза підвищення гривні. І буквально з цього моменту гривня почала зростати.
Міністр фінансів сказав, що ми отримаємо черговий транш в травні. Президент Порошенко сказав, що ми отримаємо черговий транш в квітні. Прем'єр Гройсман сказав, що ми отримаємо черговий транш в середині вересня. Де тут правда?
— У цьому випадку я найбільше поділяю точку зору пана Гройсмана. Тому що я вважаю, що в першій половині 2018 року ми не отримаємо траншів. Це дуже технологічно вже складно. Тому що закон про антикорупційний суд треба не тільки ухвалити, треба вже починати його імплементацію, а наші партнери західні — МВФ, Світовий банк, ніяк не готові погодитися на просто обіцянки, що ми цей закон ухвалимо, а будуть очікувати реально ухвалення цього законопроекту в першому читанні, в цілому, потім підпис президента, потім цей закон перевірять на Венеціанській комісії, чи він відповідає тим вимогам. А це все — час, це місяці і місяці, тому в першій половині 2018 року шансів дуже мало. Потім літні канікули і т.д. І в серпні можна очікувати, в кращому випадку цей транш. Тобто пан Гройсман, який говорить про вересень, мабуть, теж так міркує.
Напомним, экономика будет способствовать укреплению гривны, только если в Украине начнут больше производить товаров с высокой добавленной стоимостью, а не сырьевых товаров, ранее подчеркнул эксперт по ценным бумагам Юрий Товстенко.
