РИА Новости Украина – Радиостанция Голос Столицы
Накануне Германия выдала все необходимые документы для строительства "Северного потока-2" в исключительной экономической зоне этой страны. Также состоялись переговоры "Газпрома" и "Нафтогаза". Российская компания выполнять решение стокгольмского арбитража не собирается, как утверждают представители Нафтогаза.
Может ли Украина хоть как-то повлиять на блокирование строительства "Северного потока-2" и как решится конфликт "Нафтогаз"-"Газпром", в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал юрист-международник, советник юридической фирмы "єПраво" Виталий Власюк.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи є зараз юридичні перепони щодо будівництва "Північного потоку-2"? Як Україна може діяти в юридичному плані, аби не допустити реалізації цього проекту? Є такі можливості чи ні?
— Наскільки я бачу, таких можливостей в України немає, тому що вона прямо до цього проекту стосунку не має. Цей проект залишається справою між РФ і окремими членами ЄС, з одного боку, і ЄС в цілому. Тобто, Україна не має прямих юридичних механізмів, на мою думку, щоб якось тією чи іншою мірою це заблокувати.
Якщо тільки не буде прямих наслідків від реалізації цього проекту для дії діючого контракту між Україною та РФ, того самого, який Росія наразі намагається скасувати, розірвати, припинити, якби вони це не називали.
Але цей контракт закінчується у 2019.
— Тим цікавіше буде побачити, чи його пролонгують, бо це насправді може бути вигідно Україні, і вона цілком можливо буде наполягати, тим паче, нам невідомо, чи часом не закладені механізми автоматичної пролонгації у цей контракт і так далі.
Зараз юридичні перепони на рівні ЄС або окремих країн ЄС залишаються для реалізації "Північного потоку" або вже можемо говорити про те, що всі юридичні моменти зняті, і тоді будівництво розпочинається?
— Тут я можу відштовхуватися точно так само як ви від повідомлень європейських у першу чергу ЗМІ, якщо я правильно читав сьогоднішні ранкові газети, то мені здається, що всі перепони зняті.
З іншого боку, це не виключає що позиція не зміниться у подальшому, і раптом згадають про якісь рідкісні види риб, а реалізація проекту може зашкодити існуванню цього виду риб. Це я звичайно сміюсь, але в цьому завжди є доля правди, тому що все рівно реалізація подібних гігантських проектів безумовно залежить від політичної ситуації.
"Газпром" відмовляється виконувати рішення Стокгольмського арбітражу. Як "Нафтогаз" може зараз змусити "Газпром" виконати раніше прийняте рішення Стокгольму. Є юридичні механізми, щоб змусити "Газпром" заплатити?
— Не виконувати рішення суду, чесно кажучи, це просто тупо. І насправді воно ж остаточне. І насправді та дія, яку зробила РФ, подавши скаргу до окружного адміністративного суду у Швеції на рішення Стокгольмського арбітражу, я дуже сумніваюсь, що буде успішна. Навряд чи цей позов буде успішний.
По-друге, всім очевидно, що сам факт подачі цього позову ніяким чином не скасовує, не відміняє, не відкладає необхідність добровільного виконання цього рішення. Якщо в Україні, умовно, ти заборгував 1000 гривень, і рішенням суду з тебе стягнули цю 1000 гривень, а ти не хочеш віддавати її добровільно, то до тебе прийде державна виконавча служба і ці гроші примусово забере.
Безумовно, в міжнародному праві так не працює, тобто, на щастя чи на жаль, але рішення Стокгольмського арбітражу силовими способами забезпечене бути не може.
Тобто, і арешт, і конфіскація активів "Газпрому" за кордоном або в Україні проводитися не може?
— А тепер ми переходимо до найцікавішого. Я, кажучи про неможливість силового забезпечення виконання рішення, мав безумовно в першу чергу пряме виконання, пряме стягнення коштів. Отих от більше 4,5 мільярдів.
А насправді цю ж суму можна набрати за рахунок активів, грошових коштів, самого таки газу і т.д. Який перебуває територіально за межами РФ, оскільки в РФ зробити нічого не можна, але існує чимало інших активів "Газпрому", розташованих як в Україні, так і в ЄС. І ось тут розпочинається найцікавіше.
Цей шлях складний, непростий, але насправді Україна може звертатися до урядів інших країн, показувати, що ось у нас є рішення Стокгольмського арбітражу, будь-ласка, давайте будемо шукати, знаходити, заморожувати і конфісковувати активи "Газпрому" для того щоб погасити цей борг.
Читайте также: Украина — "Северному потоку — 2": Стой, раз-два!
А це залежить від політичної волі цих країн?
— І так, і ні. Я би сказав, що будь-які правові дії певною мірою дійсно залежать від політичної волі, чимало з них залежить від бажання чи небажання працювати, і тоді починається пошук відмовок, пошук юридичних підстав, щоб чогось не робити, чи чогось не робити прямо зараз. Тому скоріше залежить, хоча чисто юридично, чисто формально, безумовно не залежить.
Тоді ще один момент. Чи може "Газпром" вимагати у місцевого суду заморозити діюче рішення на момент апеляційного розгляду?
— Це не апеляція. Рішення Стокгольму є остаточним і воно не може бути оскаржене прямо таки там, тому що апеляція означає, що ми рухаємося у тій же системі судочинства, в якій ми отримали те чи інше рішення. Росія наразі подала в державний суд Швеції скаргу на рішення арбітражу. Арбітраж — це незалежна установа, яка не має ніякого відношення до держави Швеція.
Я не готовий точно сказати, яке можливе рішення міг би прийняти суд, але я практично впевнений, що він ніяким чином не вплине на рішення Стокгольмського арбітражу. Принаймні, подібних прецедентів практично не було за всю історію існування Стокгольмського арбітражу.
Якби так просто можна було звернутися, умовно, в Печерський райсуд і сказати: а скасуй-но нам, будь ласка, рішення Стокгольмського арбітражу, то ніхто б до Стокгольмського арбітражу не ходив, і ніхто б не витрачав досить значні суми на те, щоб здійснювати суд саме там.
К слову, эксперт по вопросам энергетики Валентин Землянский считает, что "Нафтогазу" и "Газпрому" нужна третья сторона, чтобы найти компромисс.
