наверх
23.07.201801:24
Курсы валют НБУ
  • USD26.45- 0.03
  • EUR30.86+ 0.19

Глава КСУ о перспективах изменения госустройства Украины и не только

(обновлено: )323
Глава Конституционного Суда Украины Станислав Шевчук рассказал о тонкостях работы КСУ, о перспективах изменения Основного Закона и о рассмотрении жалоб простых граждан на нарушение их конституционных прав.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы 

Новым председателем Конституционного Суда 21 февраля 2018 года был избран Станислав Шевчук, бывший судья Европейского суда по правам человека от Украины.

Шевчук является доктором юридических наук, профессором, членом-корреспондентом Национальной Академии правовых наук Украины. Также он был судьей Европейского суда по правам человека от Украины в течение 2009 года и с 2012 года.

К слову, главу КСУ не могли избрать с марта 2017 года, когда истек срок полномочий Юрия Баулина.

О работе Конституционного Суда Украины в условиях реформы, о резонансных делах и решениях КСУ, о судьбе "Закона о языке" и "Закона об образовании" в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал председатель Конституционного Суда Украины Станислав Шевчук.

(текст публикуется на языке оригинала)

Ви на посаді майже три місяці. Що встиг зробити КСУ за цей час? 

— Три місяці буде 21 травня. Але зараз в нас свята, так би мовити, можна щось підсумувати. Вдалося багато. Але робити ще треба ще більше Після мого обрання ми прийняли регламент, сформували сенат і колегію, почали розглядати конституційні скарги. Це сама головна ідея — реформи правосуддя в сфері конституційного права, коли особа може поскаржитися до нас на державу в особі парламенту, якщо закон порушує права людини.

Це ж нова система? Раніше тільки група депутатів могла звернутися?

— Так, тільки депутати і тільки абстрактним шляхом. Тобто корма не відповідає або закон в цілому Конституції, вони зверталися з поданням. Але такі подання і так є, паралельний процес, вони залишаються, зараз в нас 29 таких подань відкрито. Що стосується скарг, це вперше право, конституційне право, яке в переліку прав по Конституції, воно стає суб'єктивним, тобто належить людині. І якщо порушується право конкретної людини, вона може це оскаржити до нас. Важливо було почати працювати через колегії, сенат. Колегії вирішують питання відкриття або відмови, у тому числі по скарзі, троє суддів в колегіях. У нас шість колегій, по троє суддів.

Типово, на що скаржаться люди? 

— В основному соціально-економічні проблеми, потім проблеми по КПК, деякі моменти, пов'язані суто і по державній службі. В основному — виплати, соціальні виплати. 

А цей новий спосіб, коли люди самі скаржаться, судді скаржаться, це не перетвориться на певний такий спам, який відволікає КСУ від розгляду таких скарг, можливо, якихось роз'яснень, справ державного рівня? 

— Головне призначення держави — захищати права людини. Це ст. 3 Конституції.

Але якщо їх мільйони? 

— Слава Богу, поки немає. Вже перший досвід розгляду цих скарг показав, що люди не дуже уважно звертають увагу на критерії прийнятності скарг, які чітко прописані в законі про КСУ. Це ст. 55, 56, 62, 77. Це я для юристів кажу. Скаржаться в цілому — хто на сусіда, хто не погоджується з рішенням Верховного суду. А треба в першу чергу зазначити, яке конституційне право порушується законом, і навести правове обґрунтування, чому саме так воно порушене.

Чому так відбувається? Слабка підготовка адвокатів? 

— Можна так сказати, що це вперше відбувається. Останній місяць ми вперше почали їх розглядати. Цього не було ніколи. І от коли адвокати і самі люди побачать відмовні ухвали, вони вже друкуються на сайті, вони зрозуміють, які основні помилки. Великий відсоток відмовляється саме через те, що не дотримуються вимоги закону про КСУ щодо конституційної скарги.

Чому саме зараз розглянули закон про референдум і було визначено, що він не є конституційним? 

— Після його прийняття було зрозуміло, що є величезне питання щодо його конституційності, як і щодо голосування, так і по змісту.

Скільки лежало в КСУ це звернення? 

— Звернулися відразу після Революції Гідності, 4 роки. 

Читайте также: У украинских судей психология рабов — Галабала

Чого так довго воно без розгляду було? 

— Голова має ставити на порядок денний. Я не був головою тоді. Були питання, дискусії, інші моменти. Звичайно, що справа не може довго знаходитися в КСУ. Тим більше тоді, ці справи, які мають величезний суспільний резонанс. З іншої сторони, ми маємо рішення приймати обґрунтовано, зважено і переконливо. Колеги мають один одного переконати. І рішення приймаються тоді, коли є десять голосів. Оскільки в нас ще були питання з неповним складом, десять голосів не збиралося. Зараз відбулося, я би не сказав, диво, але порозуміння між колегами, і ми прийняли це рішення. Я вважаю, дуже важливе.

Що у цьому законі найбільше не відповідає діючій Конституції? 

— Ризики в тому, на мій погляд, що в демократіях, особливо в таких слабких демократіях, як наша, величезна небезпека майбутньої диктатури. І диктатор завжди прийде під ширмою народної підтримки. Цей закон частково був написаний маніпулятивно. З однієї сторони, народ може все, і право народу — визначати лад, і питання не піддається сумніву. Це установча влада. З іншої сторони, закон був виписаний так, що була можливість в обхід Конституції прийняти нову Конституцію, прийняти інші речі, які пов'язані з небезпекою узурпації влади. Це щодо змісту закону. І по процедурі він був прийнятий з величезними порушеннями, була недостатня кількість депутатів. Називають цифру чи то 100, чи то 150, коли треба 226 мінімум. Була порушена процедура, він не розглядався в комітеті, по голосуванню були питання. І навіть рішення Окружного адміністративного суду було з цього приводу, суди загальної юрисдикції визначили, що там були порушення. Ми просто констатували факт системних порушень, грубих і системних порушень, і визначили, що закон є неконституційним як і по процедурі ухвалення, прийняття, так і по змісту. 

Як довго розглядався закон про мови, в народі названий "закон Ківалова-Колесніченка", і чому було прийнято рішення скасувати цю частину? Чи були внутрішні баталії з цього приводу? 

— Звичайно, що це був непростий розгляд, і він дуже довго був на розгляді в суді. Коли я прийшов, уже теж достатньо чотири роки. Питання в тому, що, дійсно, такі на питання необхідно як можна швидше давати відповіді. З іншої сторони, відповідь була надана тільки зараз, і так співпало з моїм обранням головою. Але я як голова буду, звичайно, такі питання по можливості фокусувати, але, звичайно, що я не впливаю на своїх колег. Має бути десять голосів. Десять голосів якраз знайшлось 28 лютого цього року. 

Чого так довго не оприлюднювали рішення?

— Я не знаю, як інформація ходить через ЗМІ. Рішення було на сайті ввечері після голосування того ж самого дня. 

Як відбувається сама процедура? 

— Ухвалили, потім судді підписують. Після підписання ми на сайті оприлюднюємо. Якщо ми ухвалу процесуальну приймаємо, ми тоді запрошуємо всіх і в залі оголошуємо. Раніше було, до реформи, будь-яке рішення суд в мантіях, голова зачитував в присутності публіки. Зараз загальне правило – ми на сайті оприлюднюємо. Якщо суддя вирішить інакше, в усному режимі судді зачитують, голова зачитує в присутності публіки. Що стосується цього закону, він визнаний неконституційним саме через порушення процедури. Це вимоги Конституції. 

Читайте также: Юрист: судебная реформа — не для защиты прав простых украинцев

Виписаний він був правильно?

— Ми подивились і, оскільки ми побачили, що було брутальне порушення процедури, а я нагадую, що такий вислів "развели как котят", це було під час цього закону, закон був за 40 секунд проголосований без обговорення ні в комітетах, без процедури другого, третього читання, за 40 секунд. Це була така спецоперація з фізичним насиллям, то закон, коли розглянули, ми стали вважати, що це процедура брутально порушена, грубо, істотно по юридичному.

Наприклад, певна група депутатів може зібратись і написати подання до Конституційного суду і тим самим заблокувати підписання президентом закону, бо поки закон у Конституційному суді, президент не може його підписати. Роз’ясніть цей момент?

— Ми приймаємо до розгляду тільки закони, які вступили в силу, підписані президентом. Те, що не підписано президентом, ми не приймаємо, бо це ще не закон. 

Зібралися 45 депутатів, яким цей закон не подобається, написали звернення і віднесли в Конституційний суд, і до того часу закон не може діяти?

— Ні. Закон діє. Звернення до Конституційного суду ніяк не впливає. Ми — суд над законами. Хоча по конституційній скарзі у нас є нове повноваження. Ми можемо зупиняти запобіжні заходи вчиняти по конкретній конституційній скарзі. Це, на мій погляд, більш стосується розгляду справи у суді або виконання рішення. Але, що стосується законів, ми розглядаємо паралельними процесами, тобто мовний закон діяв, поки ми не сказали, що він неконституційний. Це презумпція конституційності. До цього вважається все конституційним, а як тільки ми сказали, що це неконституційне, з цього моменту цей закон став неконституційним. І тому, звичайно, депутаті з меншості можуть звернутись, це важливий такий демократичний запобіжник якості закону, якщо більшість каже, що вона права, а меншість може сказати, що ні, ви маєте також слідувати Конституції, і звернутись до нас з поданням, якщо нас переконають в цьому поданні, і ми дійдемо думки, меншість виявиться такою, що вона права, а не більшість. 

Чи важко йшов розгляд закону про особливий статус Донбасу? Які пункти були проблемними?

— Те ж саме, що і про сьому статтю закону про освіту. Звернулись, тільки зараз починаємо цим займатись. 

Там зараз уже певні події розвиваються, йде переформатування, спецоперація введена. Тобто може бути так, що подання розглянете і все зупините? 

— Ми не можемо все зупиняти. Мається на увазі, ми також маємо передбачати наслідки наших рішень. З іншої сторони, якщо закон неконституційний, ми не можемо про це не казати. Це наше повноваження. Ми зобов’язані по Конституції казати, що він неконституційний, його положення. З іншої сторони, у нас є нові повноваження, ми можемо відтермінувати неконституційну втрату чинності, як ми зробили по статті 216 КПК: ми прийняли рішення щодо слідчої системи, пенітенціарної системи. Це ми сказали, що таке слідство не може бути у межах Мінюсту, але дали три місяці для того, щоб привести у відповідність. Через три місяці після ухвалення ця норма втрачає свою чинність. 

Довіра до суду підірвана. Ми бачимо переатестацію суддів різних ланок. Ми бачимо, що судді елементарно не знають законів, беруть хабарі. Як очистити систему? Як повернути довіру до суду?

— Я можу відповідати за конституційну юстицію. Дійсно, дуже негативне ставлення суспільства було і, можливо, зараз продовжується. Я не знаю, як після мого обрання, звичайно, я не можу все змінити сам. Треба працювати разом. Звичайно, зрозуміло, чому люди обурюються, тому що людям не вистачає справедливості, вони розуміють, що ідуть якісь певні маніпуляції, підігрування владі, судова система деякою мірою не виконує своїх функцій, потім вважається, що судді не можуть просто так прийти на посади, наприклад, коли мене обрали головою, багато було спекуляцій, хто стоїть за мною, який клан мене просунув? Ніякі клани мене не просовували, ніякі олігархи за мною не стоять. 

Зараз ідуть дискусії стосовно того, що треба дати більше повноважень прем’єру, треба Кабміну дати більше повноважень, тим самим забрати повноваження у президента. В Україні можлива зміна державного устрою? Кому це вигідно? 

— В основі нашої Конституції – це напівпрезидентська республіка, мається на увазі і президент, і прем’єр мають вплив на виконавчу владу. Питання в обсязі повноважень, хто більше, хто менше впливає. У нас завжди коливаються повноваження від президента до Кабміну і навпаки. Що стосується парламентської республіки або президентської республіки — це більш серйозне питання, треба окрему передачу присвячувати. Але зараз, я розумію, знову йде питання переписування повноважень у межах напівпрезидентської республіки. 

Перспективи, що перепишуть ці повноваження, є?

— Якщо будуть 300 голосів в парламенті… Але це не тільки 300 голосів, це ще певна процедура і певний час потребен. Якщо зараз вони вирішать, наприклад, змінити повноваження вбік Конституції 1996 року, повернутись до витоків, щоб президент був з такими повноваженнями, пригадуєте, як Кучма Леонід Данилович — міг сам прем’єра звільняти, окремих міністрів, то, наприклад, якщо зараз вирішать, то це півроку треба, щоб пройшло, тим більше, тут теж маємо дати висновок, а ми не можемо з день на день давати. Ми маємо серйозно розглянути всі зміни, і якщо тоді парламент, наприклад, підійде до цього питання, голосування, це буде кінець року, а це вже виборчі процеси почнуться. Я не знаю, що там буде. 

Прокоментуйте закон про вибори і відсутність легітимного ЦВК. 

— Це дуже серйозний момент, на мій погляд. Всі органи державної влади, в тому числі, і Конституційний суд, чому я погодився балотуватись? Бо я не міг дивитись спокійно на те, що Конституційний суд без голови, йде величезна критика, що ми не спроможні навіть голову обрати, не те, що працювати. Коли три рішення за 2017 рік, зараз уже чотири. Уже можна сказати, що на одне рішення більше. Але, думаю, ми не зупинимось, рішення мають прийматись, суд має працювати і ЦВК має працювати, але вже в новому складі. 

Самое читаемое
    Темы дня