наверх
23.05.201804:20
Курсы валют НБУ
  • USD26.07- 0.01
  • EUR30.75+ 0.08

Венгрии нужен "враг". Почему не Украина?

Закон об образовании: как поссориться с соседом? (429)

(обновлено: )89093
Политолог Дмитрий Тужанский отмечает, что посредством конфликта с Украиной Будапешт пытается выйти на прямой диалог с Вашингтоном, а эксперт Сергей Герасимчук прогнозирует, что "Фидес" будет и дальше искать поводы сконсолидировать вокруг себя электорат.
Флаги Украины и Венгрии

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Венгрия будет продолжать ветировать вступление Украины в НАТО — пока официальный Киев не "восстановит права", которые ранее были у нацменьшинств в Украине. Об этом заявил глава венгерского МИД Петер Сийярто. При этом Сиярто отмечает, что Венгрия находится под значительным международным давлением из-за ее вето на дальнейшие соглашения Украины с Альянсом. Однако венгерская сторона считает это несправедливым, поскольку возлагает ответственность за сложившуюся ситуацию на Киев.

Конфликт с Венгрией начался из-за закона об образовании, теперь же Будапешт недоволен президентским законопроектом о лишении гражданства, поскольку, по данным МИД, украинцам Закарпатья выдали более 100 тысяч венгерских паспортов.

В чем подоплека очередных претензий венгров к Украине, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог, эксперт по украинско-венгерским отношениям Дмитрий Тужанский.

(текст публикуется на языке оригинала)

Про який міжнародний тиск зараз йдеться? Наскільки цей тиск в подальшому може мати якусь користь саме для України?

— Зараз ми бачимо ситуацію, яку не багато, але все ж таки експерти прогнозували, що ці очікування, що Будапешт якось змінить свою позицію, на них не варто сподіватися. І дійсно так є. Ми бачимо, ця остання заява Петера Сіярто це підтверджує. Тобто Будапешт далі гне свою лінію. Але треба розуміти, що це — політична гра. Тобто Будапешт показує, що він буде підвищувати ставки. І на мою думку, що все-таки ціллю політичної гри Будапешта є як раз намір через конфлікт з Україною вийти на діалог з Вашингтоном, на більш якісний діалог з Брюсселем, і при цьому всьому бути гравцем між як раз Москвою і Вашингтоном. Це насправді така тактика Будапешта. Це можна знайти в якихось аналізах міжнародної політики Будапешту останніх років, коли через такі конфліктні ситуації, через їх провокування, Будапешт намагається побудувати ці прямі відносини. Бо насправді сьогодні з зовнішньою політикою як раз у Будапешту є нюанси.

Тобто в Угорщини є претензії, є підґрунтя для них, але це підґрунтя дуже легко спростовується. Для чого тоді такі заяви?

— Оце вкотре підтверджує цю тезу, про яку я тільки що сказав, що це — політична гра, це намір через конфлікт, посадити, умовно кажучи, за один стіл Віктора Орбана, Петра Порошенка, десь, можливо, спробувати вийти на нову адміністрацію Дональда Трампа. Я наведу інший приклад. Це знову ж таки стиль сьогоднішньої Угорщини. Зрозумійте, що всю виборчу кампанію в Угорщині останню, останні взагалі чотири роки, там говорять про мігрантів, хоча мігрантів ви там на вулиці не побачите останні три роки. От це така сьогодні Угорщина. Тобто вона дуже вміло маніпулює, грає, змінює акценти, провокує такі ситуації, працюючи в такому популістичному режимі для внутрішнього ринку і для зовнішнього ринку.

Коли такі заяви припиняться?

— Зрозумійте, поки Орбан — на посаді, доки він — при владі, цей стиль мало зміниться. Тому що взагалі його стиль — це стиль конфліктний, постійна боротьба. Тобто це такий стиль Угорщини сьогодні. Це треба враховувати. Звичайно, після виборів і зараз до 2020 року в Орбана ціль, наприклад, підписати нову угоду с Брюсселем про економічну співпрацю. І дійсно, в діалозі з Брюсселем прогнозуються певні поступки чи зміна риторики. Але що стосується як раз України, що стосується взагалі міжнародної політики, то тут я прогнозую, що навряд чи щось кардинально зміниться, що Орбан якось змінить свої позиції.

Що Україна повинна зробити і що не повинна робити для того, аби  нормалізувати відносини?

— Дивіться, перш за все треба не переоцінювати шантаж Угорщини. І не треба переоцінювати слова Сіярто. Бо все-таки треба також розуміти, що зовнішня політика Угорщини, в ній останнє слово саме за як раз Орбаном. І він мовчить. І те, що він мовчить, це сигнал, що він як раз через цю різку позицію свого міністра, при власній мовчанці, він як раз закликає до якогось діалогу. Тому для України може бути кілька сценаріїв. Тут можуть бути і якісь прямі перемовини на рівні лідерів країн. І треба розуміти, що насправді Будапешт не вимагає якихось дуже швидких рішень, наприклад, легалізації подвійного громадянства. Про це мова не йде. Мова йде як раз про політичну гру, без якихось швидких рішень.

Читайте также: Отчет Госдепа США по Украине. Будут ли последствия?

Очередное обострение отношений между Венргрией и Украиной в эфире "ГС" прокомментировал и заместитель председателя правления Совета внешней политики "Украинская призма" Сергей Герасимчук.

Заява угорця- це спроба вв'язатися в довготривалу гру чи далі будуть озвучені якісь аргументи, які ми не зможемо швидко спростувати?

— Коли ми говорили про перспективи правлячої партії "Фідес" на парламентських виборах, то йшлося про те, що якби виникла якась неординарна ситуація, і партія не здобула більшості, то можна було б говорити про перегляд її позиції. Зараз ми бачимо "Фідес", який отримав конституційну більшість у парламенті, і разом з тим перебуває у вкрай складних відносинах з Брюсселем та Берліном, перебуває у вкрай складних відносинах з власним громадянським суспільством, тому що вже кілька тижнів поспіль на вихідні угорці виходять на вулиці Будапешту, що свідчить про поляризацію у суспільстві, принаймні, на рівні Будапешту. І очевидно, що в таких умовах "Фідес" буде продовжувати намагатися сконцентрувати свій електорат навколо себе, своїх виборців, їх підтримку. У цьому контексті очевидно, що найпростіший від давніх часів спосіб — це спосіб гуртування перед обличчям спільного ворога. На превеликий жаль, Україну призначили до числа таких ворогів. І тому я припускаю, що зараз "Фідес", маючи конституційну більшість, не зважаючи на свої неформальні обіцянки, а про це і йшлося, принаймні, наскільки мені відомо, йшлося про те, що у розмовах з керівництвом ЄС, з Федерікою Могеріні, Орбан говорив про те, що він може піти на певні поступки. Але тепер, маючи конституційну підтримку, він від цих ідей, схоже, відмовляється і продовжуватиме тиснути на Україну. І мені здається, що це досить довготривалий тепер сценарій. Особливо беручи до уваги, що в самій Україні виникає свого роду інерція. Тобто протидія Угорщині, її спроби за інерцією уже будуть мати своє життя. Незалежно від того, перегляне свої позиції Будапешт чи ні.

Читайте также: Воля: у ПАСЕ есть причины не идти на обострение с РФ

Сіярто казав про те, що незважаючи на міжнародний тиск, Угорщина все одно буде відстоювати свої інтереси. Ким здійснюється цей міжнародний тиск?

— Якщо говорити про міжнародний тиск, то передусім йдеться про тиск з боку Брюсселю і імпліцитно з боку Берліну. Тому що Берлін не здійснює такий тиск безпосередньо, але вочевидь надихає Брюссель на більш жорсткі кроки по відношенню до Угорщини. Зараз вже йдеться про те, що ймовірно на наступний бюджетний період фінансування для Угорщини буде урізано. І йдеться про досить велику суму, про 22 млрд євро на наступний бюджетний період. І очевидно, що Угорщині це ударить по кишені, при чому, на рівні середнього, пересічного громадянина Угорщини це вдарить по кишені. Але ми бачимо, що навколо ідеї вони готові гуртуватися навіть більше, ніж навколо якихось матеріальних благ. Що стосується української дипломатії, так, безумовно, українська дипломатія здійснює свою роботу. І тут треба віддати належне, на рівні НАТО ми досить ефективно працюємо. І по суті Угорщина — єдина держава, яка блокує нашу співпрацю з НАТО. Проте, треба розрізняти інтереси. Тобто якщо ми говоримо про українські національні інтереси, то Берлін і Брюссель, тиснучи на Угорщину, говорять передусім про міграційну політику, про відповідність і верховенство права, і тому тут треба розрізняти. Тобто цей тиск є, але він не безпосередньо в контексті України. Зараз інтереси співпадають, і всі тиснуть на Будапешт, але якщо Будапешт піде на поступки Брюсселю в питання міграції — це малоймовірно, але теоретично, якби він пішов на поступки Брюсселю — то Брюссель ймовірно не став би вносити в один пакет і українське питання.

Напомним, ранее Сергей Герасимчук заявлял, что взаимные претензии Украины и Венгрии ослабевать не будут. По его словам, в ближайшее время ожидать смягчения риторики во взаимоотношениях между двумя странами не следует.

Самое читаемое
    Темы дня