РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Верховная Рада приняла в первом чтении президентский законопроект о национальной безопасности. Документ был разработан вместе с экспертами НАТО, ЕС и США. В нем закреплены правовые основы и принципы государственной политики в сфере национальной безопасности и обороны, фундаментальные национальные интересы Украины, среди которых обеспечение государственного суверенитета и территориальной целостности, интеграция Украины в европейское политическое, экономическое, правовое пространство, членство в ЕС и в НАТО.
Документ определяет не только состав сектора безопасности и обороны и правовой статус основных органов, входящих в его состав, а также управление и координацию в сфере национальной безопасности. В законопроекте также прописано, что объем расходов на финансирование сектора безопасности и обороны Украины должен составлять не менее 5% запланированного ВВП, из которых не менее 3% пойдет на финансирование сил обороны.
Отвечает ли законопроект нормам НАТО, рассказал в эфире радиостанции Голос Столицы руководитель Центра военно-правовых исследований Александр Мусиенко.
(текст публикуется на языке оригинала)
В РНБО стверджують, що ухвалення законопроекту про нацбезпеку в нинішній редакції має стати значним кроком на шляху впровадження стандартів НАТО в Україні. Ви там що для себе побачили?
— Є стандарти, закладені. Наприклад, він передбачає створення іншої структури фактично у військовому, політичному управлінні. Я маю на увазі створення посади цивільного міністра оборони і цивільних його заступників, розмежування посад і повноважень, і обов'язків головнокомандувачів і начальника Генштабу. Це класичний фактично НАТівський стандарт. І це створено, в принципі, в співпраці з НАТО, ця норма статті. Тобто для себе я бачу, що це крок вперед, скажімо так, в законодавчому забезпеченні сектору безпеки і оборони.
Тільки ці дві статті?
— Ні. Якщо ви мене запитуєте про саме крок до НАТО. Якщо говорити про інші позиції позитивні, то я би виділив, що законодавчо закріплюється 5% ВВП. Крім того, мої пропозиції і наш центр вносив їх, звертався щоб ще на рівні 2% в цьому законі закріпили фінансування української космічної програми і української космічної галузі. Оскільки це завжди локомотив військово-промислового комплексу. Якщо ми будемо забезпечувати космічну програму і космічну галузь, то в нас і з ВПК все буде добре. І сподіваюся, ці зміни також будуть внесені до другого читання. І знайдуть відображення в законі. Крім того, вводиться цивільний громадський контроль, прописується чітко з боку ВРУ, Кабміну, а також з боку громадських організацій і громадянського суспільства.
Чи прописані механізми цього контролю?
— В цьому законі цих чітких механізмів немає. Але ці чіткі механізми виписані в законі України про цивільний і громадянський контроль за сектором безпеки і оборони. В цьому законі, як, скажімо так, з одному з фундаментальних законів в цій галузі, просто виписується цей пункт. До речі, цей пункт відповідає стандартам НАТО, бо для НАТО дуже важливий цивільний і громадський контроль. І я дуже сподіваюся, що після прийняття цього закону і при сприянні все-таки радників НАТО у нас буде забезпечений дійсно ефективний і дієвий громадський контроль. Бо справді на сьогодні на 100% він не забезпечений, з цим є проблеми.
Хіба там дійсно це прописано? Бо представники ЄС і НАТО розкритикували цей законопроект, там і сказано про те, що цей законопроект не передбачає парламентського контролю, зокрема, за діяльністю СБУ.
— Це певне лукавство з боку окремих депутатів і не тільки. Тому що контроль за СБУ у нардепів є і на сьогодні. Будь-хто може звернутись до голови ВР з пропозицією проголосувати постанову, яка вимагає 150 голосів членів парламенту і викликати голову СБУ для доповіді з різних питань. Далі будь-який депутат може звернутись в СБУ і отримати на свій запит відповідну інформацію, а члени відповідних комітетів можуть отримати інформацію, яка становить державну таємницю, або інформацію з обмеженим доступом, або інформацію для службового користування. І депутати прекрасно про це знають, і вони цей механізм використовують. Тому, даруйте, це не зовсім правильно казати, що в них немає повноважень контролю за СБУ.
Ви колись коментували вже цю тему і цікаву тему висловили: "Прозорість вимагає повного розкриття відповідної інформації та відомостей органам, що здійснюють громадський та парламентський нагляд, тобто контроль з метою забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів у сфері безпеки і оборони". Тобто мова йде про видатки, про ресурси і про їх контроль?
— Безумовно. Що передбачається, що хочуть від нас представники Північноатлантичного альянсу і на чому вони постійно наголошують? Вони наголошують на тому, що не можна на 100% закривати дані про видатки на конкретні статті, що стосуються державного оборонного замовлення. Вони можуть бути засекречені, але лише частково, не на 100%. У нас же все оборонне замовлення йде під грифом таємно. У цьому є певна проблема. Я сподіваюсь, що ми все-таки дійдемо до того, що бодай частково ми відкриємо це оборонне замовлення для того, щоб перевірити використання бюджетних коштів в цій сфері. А то, виходить, у нас трошечки закрита каста, яка може прикриватись державною таємницею і, скажімо так, в "Укроборопромі" не зовсім прозоро іноді розприділяли ці кошти. І для того, щоб це унеможливити, має бути забезпечений контроль за використанням цих коштів. В цьому мають бути зацікавлені всі, в першу чергу, органи державної влади.
Експерт Олена Дьяченко виказала острах про те, що цей закон може надати президенту право застосовувати ЗСУ фактично без будь-якого контролю. Можете прокоментувати?
— А для кого відкриття взагалі Америки, що у нас згідно з Конституцією президент України є верховним головнокомандувачем, що президент України згідно з законом України про оборону, діючого вже понад 20 років, має право створювати ставку верховного головнокомандуючого, призначати на керівні військові вищі посади відповідних людей, відповідні накази і розпорядження, тим більше, в стані війни або в особливий період, як він називається. І повірте мені, якби, дійсно, було бажання узурпації, то уже давно, згідно навіть з діючим законодавством, використовуючи свої повноваження, можна було б це робити. На сьогодні в цьому законі цього не передбачається. А те, що, ви знаєте, іноді просто в умовах війни і в умовах військової загрози потрібно приймати деякі рішення швидко і оперативно для здійснення заходів безпеки і оборони держави, так, даруйте, не завжди можуть спитати депутата.
Читайте также: Украина: стадия саморазрушения. Эксперты подвели итоги недели
Ранее директор консалтинговой компании "Партия власти" Елена Дьяченко заявляла, что закон о нацбезопасности нужен для легализации ВСУ на Донбассе.
А Александр Мусиенко уже отмечал, что закон о нацбезопасности, будто списан с законодательства стран НАТО.
