наверх
23.07.201814:26
Курсы валют НБУ
  • USD26.45- 0.03
  • EUR30.86+ 0.19

Субсидии превращают население в рабов – Степанюк

Тотальная нищета, рост цен и тарифов (1004)

(обновлено: )1126101
Сокращение количества субсидиантов, несмотря на уменьшение нагрузки на бюджет, негативно скажется на экономике страны, считает экономический эксперт.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

Почти каждый пятый субсидиант может остаться без льгот на коммуналку в следующем отопительном сезоне. Такой прогноз озвучил директор департамента государственной социальной помощи Министерства социальной политики Виталий Музыченко.

Напомним, накануне правительство изменило действующие правила предоставления субсидии на жилищно-коммунальные услуги для населения.

Какие это будет иметь последствия для экономики, рассказал экономический эксперт Всеволод Степанюк в эфире радиостанции Голос Столицы.

(текст публикуется на языке оригинала)

Як мінімум останні три роки кількість сімей, які отримують пільги на комунальні послуги, постійно збільшувалась. Тепер прогнозують зворотній процес, зокрема Музиченко вважає, що в наступному опалювальному сезоні кількість субсидій зменшиться на 15-20%. Ви погоджуєтесь із таким прогнозом?  

— Якщо вони так переглянуть правила призначення, то можливо і зменшиться. Можна ще скоротити соціальні норми споживання, тоді взагалі не буде субсидіантів. Наприклад, давати субсидію на 3 чи на 4 кв. м, тоді можливо взагалі нікого не буде. Тобто вся політика влади іде по зменшенню соціальних стандартів, на які розповсюджуються якісь державні гарантії, і це протирічить якраз тому, що уряд звітує, що буцімто у нас все добре, все зростає і ще щось. Якщо в нас все зростає, то чому тоді вони зменшують соціальні стандарти? Тобто зменшивши соціальні норми, звичайно вони зменшать кількість субсидіантів. Ідеться все під таким гаслом, що от ми за те будем платити живими грошима, тобто це береться якась красива картинка і під цю картинку робляться дуже погані речі. От приблизно отака політика уряду у соціальній сфері.

Як це відобразиться на економіці України, якщо кількість субсидій зменшиться на 20%, навантаження на держбюджет також зменшиться?

— Я б так не розглядав успіхи економіки в плані є навантаження на бюджет чи ні. Для економіки це однозначно негативно, навіть якщо і зменшиться навантаження на бюджет. Люди стануть жити гірше, еміграційні настрої ще збільшаться, неплатежі збільшаться, тому ніякого позитиву в скороченні витрат на субсидії немає абсолютно. А те, що там буде збалансований бюджет, на кладовищі теж збалансований бюджет, ніхто нічого не хоче, ніхто нікуди не їде, тобто це ж не самоціль. Ціллю уряду має бути розвиток економіки, забезпечення нормального функціонування підприємств, а не просто економія бюджету, як вимагає цього МВФ, і як погоджується з цим уряд. 

Читайте также: Получаете субсидию? Ждите в гости ревизора

Уряд орієнтується не на внутрішню ситуацію в нашій державі, а орієнтується на зовнішні вказівки і прохання? 

— Абсолютно вірно. Уряд не має абсолютно ніякого бачення, що робити в країні, і він просто виконує вказівки з закордону. Річ у тім, що є в економіці правило – чим менші витрати, тим менше споживання, чим менше споживання, тим менша економіка. Тобто зменшення витрат бюджету якраз веде до погіршення економічного стану, а не покращення насправді. Можливо в уряді там мало хто взагалі має не то що профільну освіту, а взагалі якусь освіту, тому можливо вони це не знають, а можливо вони просто вимушені виконувати те, що скажуть їм із США. 

Монетизація субсидій з економічної точки зору це правильне рішення?

— Я думаю, що з економічної точки зору було б правильним рішенням встановити тарифи, які люди можуть платити – це єдине правильне рішення з економічної точки зору. Тому що в будь-якому випадку, як би не платились субсидії, це, перше, все рівно там будуть зловживання, як не крути. А друге – це робить людей рабами держави, тобто вони звикають до цього, вони, наприклад, багато відмовляються від більш оплачуваної роботи, бо вони при цьому втратять субсидію, тобто це не є взагалі правильна політика. Правильна політика – це встановити нормальні тарифи, які більшість людей зможуть платити. 

Як ці нормальні тарифи повинні встановлюватись, із чого рахуватися? 

— Справа в тому, що у нас, на жаль, за взірець при ціноутворенні взяті світові ціни. При цьому у нас немає світових зарплат і їм немає звідкіля взятись, тому що українські підприємства втратили добру половину своїх ринків на сході і їм просто немає куди продавати продукцію, і відповідно немає з чого платити європейські зарплати. Тобто є два шляхи. Це світові ціни, але мають бути світові зарплати – цей шлях неможливий для України на сьогодні. Тому потрібно все ж таки орієнтуватись на вартість, не на ціну продукції, а на вартість – це трошки різні економічні категорії. Вартість того ж українського газу максимум 70 доларів, як його при цьому можна продавати населенню по 300 доларів? Тобто все ж таки потрібно знижувати тарифи, а не збільшувати прожиткові мінімуми, тому що для того, щоб збільшити дійсно прожитковий мінімум до 6 тисяч, як він є на сьогодні в Україні насправді, тобто це не 1700 чи 1800, а це 6000, все рівно це нереально зробити з економічної точки зору. Тому все ж таки потрібно обмежувати ринкові механізми при ціноутворенні, особливо на такі ключові речі, як енергоносії. Чим дешевше енергоносій, тим конкурентоздатніша економіка – це істина. Тобто це стосується не тільки газу, це стосується і бензину на заправках, це стосується електроенергії, чим дешевше, і ця природна монополія має все ж таки регулюватись державою, а не віддаватись на відкуп міжнародним трейдерам і т.д.

Чим різняться поняття ціни та вартості? 

— Ціна – це ті гроші, які ви можете отримати за свій товар на вільному ринку, це ціна. Ціна товару визначається ринком або державою, якщо вона регулює ціну. А вартість – це суспільна необхідна кількість праці, яка затрачується на виробництво того чи іншого товару. Так от вартість нашого газу десь приблизно 70 доларів, і дві третини газу, що споживає зараз Україна, це власний газ. А вже далі вже йде і комунальні послуги ж залежать від вартості газу і електрика і все на світі. 

Приблизно собівартість українського газу 70 доларів, а продається він по 250-300 доларів. Це не є нормальним. Тим більше, що у нас є природня монополія, ніякого ринку газу в Україні нема, і за об’єктивних причин бути не може на сьогодні. Якщо в дефіцитній ситуації монопольній вводиться ринкова ціна, то це буде спекулятивна ціна, що ми і бачимо. І до вартості газу вона не має жодного відношення. 

Ви бачите якісь рецепти виходу з цієї ситуації?

— Повна зміна нинішньої правлячої еліти. При чому повна взагалі, повна зміна курсу, тому що той курс, який нам зараз втілюють, це взагалі рецепти навіть не 20, а 19 століття. Ще продамо землю, і тоді можна буде вводити кріпосне право, як у 18 столітті. Тобто в той час, коли весь світ рухається вперед, ми рухаємось назад в середньовіччя, от і все, і використовуємо рецепти для розвитку економіки 19 століття. 

Ранее эксперт по вопросам социальной политики, народный депутат предыдущих созывов Андрей Павловский заявлял, что в нынешней системе субсидирования нет места для энергоэффективности.

А эксперт по вопросам жилищно-коммунальных услуг Олег Голубенко, комментируя монетизацию субсидий, высказал мнение, что государство оставит украинцев ни с чем.

Самое читаемое
    Темы дня