РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Украина должна вернуть около 29 млрд долларов внешних заимствований в ближайшие пять лет. Пиковые суммы выплат приходятся на 2020 год — это почти 7 млрд долларов. При этом всего государственный долг Украины сейчас составляет 76 млрд долларов.
Удастся ли Украине расплатиться по кредитам, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал экономический эксперт Борис Кушнирук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки реально для економіки нашої країни виконати свої кредитні зобов'язання?
— Якщо ми говоримо про ситуацію сьогоднішню, то ми спроможні виконувати. І в цьому році у нас жодних проблем з виконанням по боргам не буде. Але от щодо наступного року і 2020 року, то у нас можуть бути проблеми, якщо ми припинимо співпрацю з МВФ, або вона зависне, і ми не отримаємо до середини цього року нових траншів МВФ. Тому що якщо ми цього не зробимо, то тоді можна впевнено казати, що ми вже не отримаємо і до кінця року, і в наступному році. А тоді співпраця з іншими партнерами України буде дуже обмежена і залучати кошти на зовнішніх ринках ми не зможемо.
Окрім МВФ у нас є ще якісь джерела фінансових надходжень?
— По декільком напрямкам. Ми отримуємо кошти по лінії Світового банку. Ми отримуємо кошти від ЄС. Ми отримуємо кошти від США. Чому якщо брати ЄС, то там кошти найбільш вигідні, тому що це — безповоротна допомога. США нам надавали таку форму підтримки як гарантії під наші єврооблігації, таким чином відсоткова ставка по цим єврооблігаціям була дуже низькою. Ми такої самостійно ніколи отримати не можемо. Але якщо ми продовжимо співпрацю з МВФ, то ми теоретично можемо мати і виходити на зовнішні ринки і залучати через запозичення коштів, так от якщо ми припиняємо співпрацю з МВФ, то тоді, ймовірніше за все, інвестори уникатимуть інвестицій в українські єврооблігації.
Читайте также: Без МВФ Украина превратится в КНДР — Полховский
Що на Україну чекає у разі несплати зовнішнього боргу?
— Найбільш неприємне — це потенційний дефолт. Треба просто розуміти, що таке дефолт для України. Це гарантована девальвація гривні, причому дуже суттєво. Зрозуміло, що враховуючи нашу структуру економіки, це неминуче дуже високий рівень інфляції, збіднення населення, падіння економіки, тому що суб'єкти господарювання не будуть розуміти, що їм робити і вони суттєво обмежать свою ділову активність. І таким чином ми впадемо в ситуацію, в якій ми вже знаходились декілька разів, починаючи з 2008-2009 років.
А сприятливий сценарій економістами розглядається, є такі варіанти для країни?
— Давайте переживати проблеми по мірі їх надходження. Очевидно, що якщо ми зможемо домовитися з МВФ, а в АП і в уряді певною мірою випромінюють поки що сподівання, що вдасться, то тоді якщо це так, то ситуацію буде стабілізовано. Якщо ні, то скоріше потрібно буде готуватися до більш сумних сценаріїв. Крім того, є ризики наступного року, пов'язані взагалі з зростанням популізму, перемога популістичних політиків, досить некомпетентних, це неминуче призведе до того, що ми матимемо проблеми з погашенням боргів.
Як зараз співвідноситься економічне зростання України та ріст державного боргу?
— Тут потрібно ділити. Є зовнішній борг, є внутрішній борг. Тому що ми доволі суттєво, з одного боку, скоротили зовнішню заборгованість, але при тому наростили доволі суттєво внутрішню заборгованість, в першу чергу це пов'язано з тим, що уряд змушений був націоналізувати ПриватБанк. І туди вгатили під 200 млрд гривень, це доволі значні кошти, які фактично повісили на державний борг України. Тому тут певною мірою була вимушена ситуація. Крім того, треба розуміти, що поки наша структура економіки сировинна, вона не може продукувати високий рівень доданої вартості і значною мірою залежить від стану зовнішньої торгівлі сировинними товарами. Якщо ціни на зовнішніх ринках зростають, то у нас ситуація покращується. Як тільки ціни на зовнішніх ринках на сировину падають, це автоматично відбиватиметься на гаманцях, тому що надходження валюти буде падати, а імпорт готової продукції ми так зупинити не можемо. Він падає лише після обвалу курсу національної валюти. Тому, умовно кажучи, потрібно просто розуміти, що з одного боку нам, ні МВФ, ні США, ні ЄС, потрібно щоб Україна провела реформи. А по-друге, потрібно проводити цілеспрямовану економічну політику, яка би дозволила формувати не сировинну структуру економіки. Бо на сьогоднішній момент вона суто сировинна і це дуже суттєво впливає в довгостроковому вимірі на всі проблеми. Тому що з сьогодні на завтра жодні реформи змінити цю сировинну структуру не можуть. Цим потрібно займатися наполегливо протягом багатьох років, і при тому, щоб в незалежності від того, хто приходить очолювати уряд, щоб політика, спрямована на збільшення частки наукоємних технологій, зростала в економіці. Якщо цього не вбуватиметься, якщо за рахунок популізму ми будемо більше розповідати про ай-яй-яй, які у нас високі тарифи на ЖКУ і олігархи наживаються, то в цьому випадку ми будемо мати саме сировинну структуру економіки і відповідно всі проблеми, що пов'язані з цим.
Це реально взагалі, що колись ми зможемо повернути всі борги?
— Питання не полягає в тому, щоб повернути всі борги. Як правило, в цьому немає потреби. Питання полягає в тому, щоб зростання обсягу економіки було більшим, ніж прирощення боргу. При тому, там є питання плати по цим боргам. Що наприклад Японія має більше 200% ВВП боргів, але у них процентна ставка по цьому боргу — в межах 1%. Зрозуміло, що в цьому випадку уряд може обслуговувати ці борги без особливих проблем. А ми маємо середню ставку по зовнішніх запозиченням 7,5-8%. А по внутрішнім в гривнях у нас там, завдячуючи відверто безграмотній політиці НБУ, у нас борг обслуговується зі ставкою в 18%. Зрозуміло, що за таких умов навіть при відносно невеликому обсязі боргу, який у нас є, ми маємо значно більші проблеми, ніж розвинуті країни.
Напомним, заслуженный экономист Украины, эксперт по банковским вопросам Игорь Полховский в эфире Голоса Столицы заявил, что без сотрудничества с МВФ Украина превратится в Северную Корею. По его мнению, самостоятельно, без поддержки международных институций, Украине будет очень сложно осуществлять выплаты по существующим долгам.
