РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Привлечение международных компаний к управлению газотранспортной системой Украины может привести к повышению ее конкурентоспособности. Такое заявление сделал посол Германии в Киеве Эрнст Райхель.
По его словам, Еврокомиссия предоставит свои предложения по поводу привлечения международных компаний. Ранее в ЕС отмечали, что для европейских компаний определяющим в принятии решения будет доверие к украинским институтам власти, условиям бизнес-климата, "прозрачности и понятности предложений по приватизации".
В то же время, как сказал посол Эрнст Райхель, Германия считает необходимым предоставление Российской Федерацией гарантий по поводу продолжения транзита газа через Украину после завершения строительства газопровода "Северный поток-2".
Эти заявления в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировала член коллегии Госагентства по энергосбережению и энергоэффективности Мария Яковлева.
(текст публикуется на языке оригинала)
Хто може бути зацікавлений в управлінні українською газотранспортною системою? Про компанії яких країн ми можемо говорити?
— Ви знаєте, розділити прибутки від нашої газотранспортної системи будуть зацікавлені всі, але це управління газотранспортною системою і її завантаження – це різні речі, це треба розуміти. Управління газотранспортною системою не впливає на її завантаження. Управління буде стосуватись стану газотранспортної системи, її сучасності, модернізації і надійності газопостачання, а завантаження газотранспортної системи лежить виключно в економічній площині і, на жаль, практично ніхто не говорить про це. Треба просто запропонувати умови економічно цікаві для потенційних замовників послуг по транспортуванню, бо, на жаль, у нашій країні так сталось, що багато років тому зробили велику стратегічну помилку і вибрали тільки одного замовника – це російський "Газпром", і зв’язали ще багаторічними умовами себе з ним. Хоча треба було робити, як робили абсолютно всі країни – запрошувати всіх замовників, всіх, хто сьогодні і тоді купляє і купляв газ у російського "Газпрому". Саме з ними треба було і треба працювати.
У нас є така можливість на сьогоднішній день?
— Абсолютно. Ми повинні зробити пропозиції. Ми можемо скористатись досвідом Словаччини. Вони провели в себе відкритий аукціон з продажу потужностей із горизонтом на три, п’ять, сім і десять років. Прийшли компанії, викупили потужності, і країна розуміє, наскільки буде завантажена її газотранспортна система, і компанія, яка цим займається, нормальна абсолютно позиція ринкова, економічна, і не треба такої важкої позиції. Я не бачу сьогодні конструктиву в політиці, а в економіці він є.
Якщо ми говоримо про таке консорційне управління українською ГТС, наскільки важливо, щоб контрольний пакет був зосереджений у нас? Якими мають бути умови залучення інвесторів, щоб були продумані всі запобіжники, інвестори були реально закордонні, а не підставні офшорні компанії?
— Я вважаю, що в першу чергу треба зрозуміти, навіщо ми запрошуємо інвестора. Якщо ми його запрошуємо для завантаження газотранспортної системи, то інвестору наша система як така нецікава. Йому цікава послуга, яку ми можемо надати. Це не стосується власності. Якщо ми хочемо продати частину своєї газотранспортної системи, хоча сьогодні в законі про ринок газу написано, що вона повинна на 100% належати державі і, я думаю, що сьогодні не на часі говорити про будь-яку приватизацію газотранспортної системи, але треба зрозуміти, для чого ви це робите. Ви ж чуєте, що весь час політики просто забалакують цю тему.
Читайте также: Апокалипсис 2019 года для украинской ГТС
Давайте її просто розділимо. Економічна площина. Якщо нам важливо не втратити доходи, то треба розмовляти з тими, хто замовляє послугу транспортування. Це всі європейські компанії, які купують газ в "Газпромі". Простий приклад: ті, хто транспортують сьогодні газ "Північним потоком-1", сьогодні точка входу на "Північному потоці" і виходу — кошти 20 доларів за тисячу метрів кубічних, будь ласка, а наша потужність значно більша. Тобто ми можемо, якщо дамо значно кращу ціну, ми можемо її більше завантажити. Давайте давати не 20 доларів, а давайте дамо 16 доларів, 18 доларів за тисячу метрів кубічних, і проведемо аукціони, які надуть можливість завантажити гарантовано нашу газотранспортну систему не на один рік, а три, на п’ять, на сім і на десять.
Наскільки важливо встигнути вирішити питання інвестування управління ГТС до закінчення дії угоди на транзит?
— Наша газотранспортна система сьогодні знаходиться в нормальному робочому режимі. Всі розмови, наскільки вона зношена, і чи вона не відповідає вимогам — не є дійними, бо насправді весь час наш регулятор затверджує програми, які виконуються. Якби не виконувались, ми би бачили постійні аварії. Ми з вами бачимо аварії на газопроводах? Ні. Тому говорити про те, що вона небезпечна, не можна. Стосовно модернізації, я думаю, вона не потребує термінової модернізації. Осучаснення потребує, але тут питання, чи зможе компанія самостійно це провести. На сьогоднішній день ми бачимо по доходам "Укртрансгаз", якщо він відокремиться від НАК "Нафтогазу", він буде надприбутковою компанією. За існуючих тарифів він мав би дохідність при відокремленні щонайменше 25 мільярдів гривень чистого прибутку. Вважаю, що при таких доходах компанія не потребує якихось додаткових інвестицій. Навіщо інвестор? Стосовно завантаження труби — так само нам інвестор не потрібний, нам треба сьогодні проводити аукціон, продавати потужності на десять років наперед, починаючи з 2020 року, саме в той час, коли закінчиться газпромівський контракт. До його закінчення ми вже можемо отримати постійних замовників послуг транспортування через процедуру аукціону.
Зараз річний об’єм транзиту на рівні 90 мільярдів кубометрів, це десь в два рази менше початкової потужності ГТС. На який об’єм можна розраховувати?
— Я вважаю, що ми можемо, якщо ми дамо економічно цікаву пропозицію, ми можемо в свою трубу завантажити щонайменше на 100-120 мільярдів метрів кубічних на рік.
Як ви ставитесь до ідеї використання наших підземних сховищ газу для зберігання європейського пального?
— Я вважаю, що Україна не розуміє, чим вона сьогодні володіє, українська влада і політики. Ми маємо найпотужнішу систему, найбільші газосховища і найбільший практично ринок європейський по продажу газу. Ці три складові говорять про те, що якщо Україна дасть зрозумілі, нормальні економічно обґрунтовані ціни, зацікавленість європейських компаній і в транзиті через Україну, і в зберіганні газу в газосховищах, і в продажу газу на території України буде надвелика. Нам треба створювати ринок і рухатись, і давати економічно обґрунтовані пропозиції. Я думаю, що ми просто сьогодні пішли трохи не тим шляхом, ми пішли шляхом політики. Політика потрібна. Це зупинення другої гілки "Північного потоку", от в цьому питанні вона, дійсно, потрібна, а те, що стосується саме завантаження системи, це суто економічний повинен бути підхід.
Напомним, эксперт по энергетическим вопросам Сергей Дяченко, комментируя строительство "Северного потока-2", отметил, что европейцы не устоят перед щедростью "Газпрома".
А эксперт по вопросам энергетики Валентин Землянский в эфире "ГС" подчеркнул, что как член Европейского энергосообщества, Украина имеет полное право потребовать учета ее интересов при строительстве газопровода. Однако, по его словам, Украина ничего не предлагает взамен реализации "Северного потока-2".
