РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Верховная Рада Украины одобрила законопроект об обществах с дополнительной и ограниченной ответственностью. Депутаты ВР надеются, что документ позволит улучшить бизнес-климат в стране, будет способствовать привлечению иностранных инвестиций и заложит предпосылки для создания новых предприятий и развития существующих.
В первую очередь законопроект об обществах с дополнительной и ограниченной ответственностью предусматривает, что их учредители в уставе или корпоративном договоре смогут самостоятельно определять свою "бизнес-конституцию".
Также депутаты отмечают важность принятого законопроекта в связи с тем, что в Украине ООО — наиболее распространенная форма ведения бизнеса. Мол, на сегодня в стране действует более 500 тысяч обществ с дополнительной и ограниченной ответственностью.
Действительно ли данный закон настолько прогрессивный и привлечет ли он инвестиции в Украину, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал глава Всеукраинской общественной организации "Союз защиты предпринимательства" Сергей Доротич.
(текст публикуется на языке оригинала)
Скажіть, чи дійсно була необхідність у зміні законодавства щодо товариства з додатковою і обмеженою відповідальністю? Нинішні норми – застарілі?
— Як практик, який з 1996 року займається бізнесом і є учасником не одного десятку, в тому числі товариств з обмеженою відповідальністю, особисто я не вбачаю якоїсь такої нагальної необхідності прийняття цього законопроекту. Зазначені норми щодо створення товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю регламентуються Господарським кодексом, Цивільним кодексом, законом про господарські товариства, а тепер фактично ці три нормативних документи будуть доповнені ще одним. Тому що, на жаль, якщо законотворці хотіли зробити один уніфікований документ, то їм або не вдалося, або щось вони робили не так, бо норми в новому законі про товариства з обмеженою відповідальністю не є виключними і носять дуже багато відсилочних норм. Окрім того, багато статей мають суперечливий характер, коли вони посилаються одночасно на цей законопроект і на іншу законодавчу базу. Це, на мій погляд, не є логічним. Занадто погано від прийняття цього закону не буде в Україні. Є тільки декілька моментів, які мене особливо, як підприємця, турбують.
Які саме?
— Найголовніше — це те, що держава в черговий раз міняє правила гри, і не просто надає якісь додаткові можливості, а заганяє в інше стійло. Тепер протягом року всі суб'єкти господарювання, які знаходяться на загальній системі оподаткування і мають правовий статус товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, повинні змінити свої статути. А це, за оцінкою ДФС, станом на 1 грудня 2017 року, 456 тисяч підприємств. Тобто, зараз протягом року, немає чим мені зайнятися, мені треба винаймати юристів, міняти статут, їх реєструвати. Вони скасували в прикінцевих положеннях адміністративний збір, але все одно витрати будуть — на юристів, на нотаріальне оформлення, на ходіння по цих всіх органах, які далеко в нас не є сервісними. Мені це, наприклад, не подобається. І взагалі є таке народне прислів'я, що гроші люблять тишу. Тобто зміна, кардинальна зміна правил гри неправильна.
Читайте также: Бизнесменов ждут кризис и "наезды" — эксперт
Надати додаткові можливості в частині створення якихось контролюючих органів можна було. Але не змінювати правила гри. У цьому законі обмежується моє право як учасника товариства, який має більше 50% акцій, спокійно вийти з бізнесу. Якщо зараз на даний момент не подобається мені бізнес, вирішив я виїхати за кордон, будь-що зробити, я міг спокійно продати свою частку чи заявити товариству, що я не хочу приймати участі у бізнес, то зазначений закон мене в цьому обмежує. Де логіка? Я не розумію. Я знаю, що було багато зловживань, абсолютно вірно. Були зловживання, схеми, рейдерські захоплення, але це не стільки залежало від чинного законодавства, тут криво-косо оці норми були врегульовані.
Тобто, закон ніяк не вплине на рейдерство?
— Проблеми були в наших державних інституціях, судовій гілці влади, яка приймала такі рішення суду, які дозволяли рейдерам забирати цілі підприємства і майнові комплекси. Це питання не вирішене. Запровадження норми «корпоративний договір», знаєте, в наших сьогоднішніх реаліях це такий дуже спірний момент. Бізне у свій час відчув на собі чим закінчилася ситуація, коли держава запустила відкриті реєстри нерухомості і майнових прав без відповідної страховки шляхом паперових носіїв. Думаю, ви знаєте, що був сплеск чергових рейдерських захоплень. І оцей корпоративний договір, відверто, несе певні ризики у частині інвестування у бізнес. Тому що наразі головний документ, який регламентує роботу підприємства — це статут. Він є публічним, його можна знайти, почитати, зрозуміти, які взаємовідносини учасників товариства. Натомість, цим законом дається можливість, окрім статуту, ще створити такий внутрішній документ — корпоративний договір, який, до речі, є секретним. І зовнішня сторона про нього не знає. Наприклад, проста ситуація, є якесь товариство, в якому ти хочеш прийняти участь. От давай, зайди, купи ці акції. Я, як дурень, беру, заходжу, купляю, а там виявляється є якийсь договір між іншими учасниками, який зобов'язує їх робити щось не так у частині якраз реалізації своїх прав і часток. І я потрапляю у таку неприємну ситуацію, коли треба мені її розрулювати. Це дійсно міжнародна практика таких корпоративних договорів. Але для того, щоб її імплементувати, треба добре вивчити не тільки законодавство, а й судову практику в міжнародній системі, тому що є зловживання. І я підкреслюю, що у нас ці зловживання будуть у геометричній прогресії, як мінімум. Тому що, на жаль, це те, що відчуває бізнес постійно. У законі дуже багато сумнівних статей.
Чи справдяться сподівання Ради та уряду на рахунок того, що закон покращить бізнес-клімат в країні і спонукатиме інвесторів вкладати гроші в українську економіку?
— Смішні вони, чесне слово. Цей закон взагалі ніяк на це не впливає. Є інші чинники, які хвилюють бізнес і які зупиняють потік інвестицій. Це справді фінансова реформа, це реформа судової системи. А цей закон не вирішує ті глобальні проблеми, які хвилюють бізнес. І ніякого сплеску чи манни небесної точно він не принесе. Може, у якійсь мірі дещо полегшить взаємовідносини, не більше.
К слову, народный депутат от фракции "Самопомич" Руслан Сидорович считает, что из-за принятия нового закона об ООО не стоит ожидать бешеного притока инвестиций.
