РИА Новости Украина — радиостанция "Голос столицы"
В проекте госбюджета на 2018-ый год заложено повышение с 1 января минимальной зарплаты до 3 723 гривен, прожиточного минимума до 1 700 гривен. Об этом сообщил министр финансов Александр Данилюк.
По его словам, проект госбюджета Украины на следующий год предусматривает рост ВВП на 3%, инфляцию на уровне 7% и курс в 29,3 гривны за доллар. Министр также сообщил, что доходная часть госбюджета-2018 увеличена на 14% по сравнению с текущим годом.
Совпадает ли правительственная математика с реальным положением вещей, свое мнение высказал в эфире радиостанции Голос Столицы народный депутат от Радикальной партии Олега Ляшко, председатель парламентского комитета по вопросам промышленной политики и предпринимательства Виктор Галасюк.
(текст публикуется на языке оригинала)
Курс гривні щодо долара заклали в проект бюджету 29,3. Це реальна цифра?
— Я думаю, що, дійсно, гривня буде поступово послаблюватись, і ми бачимо навіть, що відбувається цього місяця, адже, якщо уряд не буде міняти економічну політику і буде так само орієнтуватись на збирання кредитів МВФ, замість того, щоб запустити промисловість, то гривня буде послаблюватись. Це означає, що купівельна спроможність доходів, а ми з вами отримуємо зарплатню в гривнях, відповідно, буде слабшати, і це негативна тенденція. З іншого боку, уряд закладає мінімальну зарплатню на тому рівні, який фактично сьогодні не відповідає економічним реаліям, тобто про які сьогодні можна говорити гроші, на які неможливо навіть нормально жити? Наша команда Радикальної партії вже пропонувала введення з жовтня цього року мінімальної зарплатні п’ять тисяч гривень, і ми дали конкретні розрахунки, за яких джерел це забезпечити. Це дасть, в тому числі, додаткові надходження до бюджету, це дасть людям можливість купувати товари тощо.
Які джерела? Багато хто припускає, що навіть озвучені суми будуть нереальними. Чи не буде інфляції?
— По-перше, коли ми ще півтора року тому з Ляшком пропонували вдвічі підняти мінімалку, нам казали: це популізм, цього не буде, буде інфляція тощо. Подивіться сьогодні. Люди отримали. Понад чотири мільйони громадян отримали збільшення суттєве заробітної платні. Ті, хто жив на мінімалку, сьогодні мають 3200. Люди ці кошти витрачають на їжу, на ліки, на першочергові речі, тобто ніхто їх не вивозить на Канари, на Багами. Тому ризику інфляції я тут серйозно не вбачаю, але, безумовно, потрібно одночасно підтримувати власне українське виробництво, для того, щоб на ці кошти купувались українські товари. Бо коли приходиш в крамницю і бачиш там туалетний папір польський, зроблений з української деревини поляками, чи бачиш там якісь італійські спагеті, макарони за захмарними цінами, а вони зроблені з нашої пшениці. Це показує, що політика уряду є фундаментально помилковою, бо коли ми експортуємо сировину за кордон, а купуємо готову продукцію, ми приречені на бідність і залежність. Тому цей бюджет фундаментально в житті країни, на жаль, не міняє.
Це стара економічна політика, яка просто консервує той курс, який є, залежність від цін на сировину на закордонних ринках, тобто які будуть ціни на сировину, буде ціна на метал, на зерно, значить, буде у нас пару відсотків економічного зростання, і ті параметри, які закладені в бюджеті. Не буде – тоді, відповідно, буде більше послаблення гривні, зростання інфляції тощо. Ми пропонуємо якісно нову політику – відв’язатись від цієї сировинної хвороби економіки, підтримати власну промисловість дешевшими кредитами, податковими стимулами. На жаль, на сьогодні ми в бюджетній резолюції не бачимо, щоби уряд до цих рекомендацій дослухався, але ми будемо боротись. Іншого варіанту немає.
Міністр Данилюк каже, що і кредитори з МВФ знайомляться з проектом держбюджету.
— В цьому ж і проблема, що Мінфін знову повертається обличчям до МВФ і спиною до українських підприємців, промисловців, до платників податків. Кожен громадянин України є платником податків. Треба заставити Мінфін дослухатись до тих, хто платить податки. Тоді ми будемо жити не за рахунок закордонних боргів, які потім нашим дітям віддавати, а за рахунок податків з розвитку, як це роблять всі європейські країни, які нам наводять у приклад.
Читайте также: МВФ и не только: власть загнала себя в угол и сейчас ищет выход из него
Наскільки реальний анонсований дефіцит державного бюджету?
— Дуже важливе питання. Я хочу наголосити, що політика мінімізації будь-якою ціною дефіциту держбюджету, яку провадить сьогодні уряд, – це фундаментально помилкова політика. Чому? Візьміть приклад США 1942-1944 років, коли була Друга світова війна. Ви знаєте, який дефіцит був бюджету США? 25%, а не 2,5%, те, що хоче зробити уряд. Чому? Тому що вони розуміли, що треба державними коштами рятувати економіку, давати робочі місця, давати державні замовлення на машинобудівні, оборонні, інші підприємства, і ця політика врятувала американську економіку, сьогодні це держава номер один. Якщо б вони не робили це в 1942-1944 роках, а робили б так, як сьогодні пропонує український уряд разом з МВФ, то сьогодні б США були б абсолютно відсталою сировинною колонією, якою, на жаль, сьогодні хочуть зробити Україну. Тому сама постановка питання про те, що дефіцит держбюджету має бути мінімальним, вона помилкова. Питання в тому, куди мають піти кошти. Дефіцит може бути і 5%. Це економіці жодним чином не загрожуватиме, якщо ці кошти підуть на розвиток інфраструктури, промисловості, створення доходів майбутніх періодів, підвищення доходів громадян.
Непарламентські сили оголосили про своє об’єднання. Не ускладнить це роботу парламенту загалом? Тобто обговорення бюджетного процесу не перетвориться на передвиборчу риторику?
— Безумовно, наша фракція Радикальної партії – ми опозиція, але ми проукраїнська опозиція. Ми в опозиції до влади, до президента, до чинного курсу, але жодним чином не до України. Тому я вважаю, що це абсолютно неприпустимо і аморально ставити свої владні амбіції, боротьбу за владу, за перерозподіл впливу понад інтереси країни, понад інтереси громадян, а від бюджету, ми розуміємо, що залежить розвиток країни, фінансування армії, виплата зарплат. Я думаю, що кожен українець це розуміє.
Наскільки складними будуть бюджетні дискусії цього року?
— Я думаю, що такі дискусії будуть, як завжди, запеклими, адже низка додаткових умов, як завжди, виставляються і кредиторами, і закордонними донорами. Ви чули, зокрема, заяву посла ЄС Мінгареллі про те, що знову вимагає ЄС скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. Сьогодні Олег Ляшко зробив заяву. Ми, безумовно, будемо боротись проти, щоб не дати скасувати мораторій, бо сьогодні потрібні саме такі сміливі кроки на користь України – підвищення вивізного мита на металобрухт, мораторій на експорт лісу-кругляку, і ми цілі галузі економіки вже почали запускати, там робочі місця, інвестиції і податки. Тому нам треба такі виключення зробити правилом, і тоді Україна не буде потребувати ані кредитів ЄС, ані кредитів МВФ, які сьогодні нас змушують робити те, що країні невигідно робити.
Свое мнение о реалистичности проекта бюджета высказал в эфире "ГС" народный депутат от фракции "Самопомич" Роман Семенуха.
Яким буде обговорення держбюджету цього року? Як налаштована ваша фракція?
— Поки що немає про що говорити, оскільки немає проекту бюджету. Фракція налаштована на конструктивний процес максимально товкти владу, щоб процес був якісним, прозорим і, головне, забезпечував ключові речі. Я б про них хотів би сказати. Перше. Ми будемо наполягати "Самопоміччю", щоби бюджет оборонний голосувався окремо, не так, як сьогодні стоси паперів голосують в останню ніч, а щоб оборонний бюджет на профільному комітеті і потім в залі був ретельно обговорений і проголосований окремо, що дасть можливість на цивільний і парламентський контроль оборонного бюджету. Я знаю, що на цьому так само наполягають генерали США, які розуміють, що саме з цього кроку, в тому числі, починається реформа армії.
Друге величезне питання по бюджету України. Яка стратегія уряду, як ми будемо виплачувати борги, зовнішні запозичення. Причому це стосується не лише 2018-го року, а і 2019-го, 2020-го, бо, нагадаю, що на 2019-ий виборний рік в Україні нам тільки за поточними зобов’язаннями треба виплатити 7,5 мільярдів доларів зовнішніх запозичень. Як це вплине на гривню, на економіку в цілому? Третє. Це дуже важливо забезпечити зарплату вчителям і медикам, тобто дуже важливо продивитись, щоби та медична і початок якихось перетворень в освіті був забезпечений фінансами. Наступне. Ми будемо наполягати на тому, щоб повернути обов’язок центральному бюджету, тобто забрати з видатків місцевих бюджетів оплату комунальних послуг в закладах освіти і медицини. Найголовніше, за рахунок чого, коштом яких секторів економіки уряд планує, що буде зростати внутрішній валовий продукт. І останнє, я думаю, з такого важливого – дуже правильно зберегти спокій в податковому законодавстві, бо будь-яка зміна супроводжується колосальними змінами в податковому законодавстві, Податковому кодексі. Тому це важливо, щоб цей процес був прозорий і зрозумілий.
Читайте также: Чувствуете, как долговая петля все туже затягивается на шее?
А на підвищенні зарплат депутатам, інших дратівливих питаннях буде наполягати фракція?
— Я розумію, що хочеться поговорити про зарплату депутата. Вона сьогодні, здається, на руки становить менше ніж 17 тисяч гривень. Я вважаю, що це наразі питання не актуальне. Давайте спочатку піднімемо вчителям, піднімемо медикам. Я думаю, що це сьогодні завдання номер один. Я за те, щоби державним чиновникам, це, можливо, непопулярно прозвучить, але, тим не менше, я думаю, що чиновники мають отримувати велику зарплатну, достойну зарплату. Я маю на увазі керівники міністерств, тобто чиновники топ-рівня, але водночас це не гарантує ефективність, що вони не будуть красти, але без гідної зарплати справи не буде. Якщо ми хочемо мати відповідального, ефективного чиновника, то ми маємо платити йому відповідну зарплату. Підкреслюю, це не стосується нардепа. Це моя особиста точка зору. Дуже важливо, щоб держава мала єдину сітку по зарплаті, як це є на будь-якому комерційному підприємстві.
Чи буде звіт Валерії Гонтаревої в парламенті? Які найбільш ймовірні кандидатури на крісло очільника НБУ?
— Я не буду транслювати чутки. Голова НБУ має прозвітувати і піти у відставку і те, що зараз відбувається, на мою думку, поза правовим полем, і це ненормально. Але це означає одне: як і з іншими інституціями, у нас все відбувається на ручнику і залежить від однієї людини в державі – від цієї людини, яка зупиняла потяг, виключно від цієї людини залежить, хто буде головою НБУ. Давайте будемо говорити про це відверто. На превеликий жаль, сьогодні така низька інституційна спроможність держави. Чи важливо це? Важливо. Я, до речі, хочу бути об’єктивним і скажу, що НБУ зробив чимало позитивних речей. Стабілізація на макроекономічному рівні не в останню чергу завдяки роботі команди НБУ. Я також вважаю, що на сьогодні в.о. Яків Смолій є достатньо фаховим, відносно нейтральним і успішним керівником. Це моя професійна оцінка сьогоднішнього виконувача обов’язків голови НБУ.
Чи повернуться до понеділка всі ваші депутати зі Львова? Чи не будуть перенесені якісь процеси до парламенту? Йдеться про Саакашвілі.
— І я був на КПП "Краковець", але вже вчора повернувся в Харків, працюю. Перенесеться це на засідання, якщо влада буде далі буде робити дурню. Я, до речі, погоджуюсь, що люди, які незаконно перетнули кордон, мають понести адміністративне покарання. Це передбачено законом, погоджуюсь. Але чому сьогодні я не бачив повідомлення в ЗМІ про виклик директора "Укрзалізниці", який зупинив міжнародний потяг, я не бачив сьогодні викликів якихось людей, які організували мінування, людей цькували. А хто організував приїзд "ті тушок" до кордону? Правда, ми цього не чуємо? Це означає, що знову діє цей принцип, будемо говорити відверто, в країні встановлюється авторитарний режим, і для ворогів є закон, а для своїх його не існує. Якщо таке вибіркове правосуддя і застосування правоохоронних органів буде тривати, питання далеко не в Саакашвілі, погодьтесь. Десь сьогодні почув мудрий термін – це відбувся прорив не кордону, це відбувся прорив терпіння людей, бо за три роки влада нічого не зробила, бо вона абсолютно нічим не відрізняється від попередньої. Люди все це бачать, їх не обдурити. Ми стали найбіднішою країною в світі. Не треба прикриватись війною. Тому, безумовно, що процеси ці можуть бути перенесені до ВР. Є купа людей, зокрема, які зацікавлені розслідувати ситуацію, навіть погоджуюсь, що є люди, які зацікавлені в розхитуванні ситуації. Але якщо влада не отямиться і буде робити вибіркові речі, то напруга буде зростати, на превеликий жаль.
Ранее премьер-министр Владимир Гройсман сообщил, что правительство внесет проект госбюджета Украины на 2018-ый год на рассмотрение в Верховную Раду 15 сентября. Экономист Сергей Фурса считает, что реалистичность и очень жесткая политика относительно расходов — это главное, что должно быть в бюджете, а не "хотелки" народных депутатов.
