РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Россия должна оставаться в Совете Европы, считает депутат ПАСЕ Анн Брассер. Депутат отметила, что РФ должна быть членом ПАСЕ для того, чтобы была возможность помочь Украине.
В частности, Брассер заявила: "Россия участвовала в создании проблем для Украины, а, следовательно, она должна быть и частью их решения… Когда они (Россия) не внутри Совета Европы, а снаружи, они же все равно остаются мощной силой, не так ли?".
Также депутат ПАСЕ считает, что нужно договариваться с РФ, ища выход, поскольку то, что происходит на Донбассе, превратилось для Европы в повседневность, а ведь у всех есть другие проблемы.
Эти заявления депутата ПАСЕ в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировала кандидат исторических наук, ассоциированный эксперт совета внешней политики "Украинская призма" Виктория Вдовиченко.
(текст публикуется на языке оригинала)
На вашу думку, чи має Росія залишатися в ПАРЄ?
— Мені подобається остання цитата Анн Брассер, яка подається на "Європейській правді". "Якби я знала, як можливо примусити віддати Україні її землі, я б напевно була б нобелівським лауреатом". Також це означає те, що в Раді Європи дійсно не бачать іншого шляху поза межами того, що РФ перебуватиме, скажемо, в складі цієї організації. Тут саме цікаве, це треба побачити, яка буде взагалі і чи буде реакція з боку України. Що мається на увазі: а який для нас варіант прийнятний? Нам дійсно бажається, щоб РФ була у складі Ради Європи, чи яка позиція наша щодо цього? Нам дійсно хочеться, щоб наш голос звучав саме так, що ми допускаємо таку можливість, чи ми її не допускаємо? Тоді які наші дії? Які ми тоді пропонуємо свої варіанти?
В одному я погоджуюсь з цією пані, в тому, що не тільки вона так думає, і вона доволі позитивно налаштована щодо України. Але саме вихід з кризи, я буду посилатися більше і на європейських чиновників в тому числі, вони бачать саме у форматі, коли РФ є частина процесу вирішення проблеми. Подивіться на формат Волкер-Сурков, от дуже цікаво буде простежуватися ця лінія. Подивіться також, як цей формат діє, не діє, от як ви пам'ятаєте, що він трошки призупинений наразі. І відтерміновані у його форматі дискусії, перемовини. Тобто Рада Європи — це як структура, яка складається практично з усіх країн нашого світу, говорять про те, що вони самі апелюють тільки тими термінами і тою практикою, яка у них є. Якщо українці зможуть переконати, що в адженді українців є найбільш прийнятними і найбільш ефективним в контексті подолання і вирішення конфлікту, як це правильно називається в Раді Європи, на її мові, то я думаю, що можна буде тоді говорити про дуже поступове, дуже навіть поступовий процес того, що частина країн зможе до цієї точки зору прислухатися.
Що з того Україні? Хіба ПАРЄ — це той майданчик, де можна вирішити україно-російське питання?
— Це дійсно так, і сама пані Брассер, коли редактор "Європейської правди" задавав схоже питання, вона казала: це дійсно хороше питання, на яке нема відповіді. Тому що якщо РФ дозволяє собі порушення, що стосується норми і результатів, навіть, вона приводила такий приклад, ЄСПЛ, тому що порушуються права людські. Рада Європи — це та структура, яка переживає кризу і вона, насправді, ще не бачить, куди вона йде. В якому контексті? Що оця архаїзація і бюрократизація процедур, які їй притаманні, та не тільки їй, а і багатьом іншим інституціям, говорить про те, що якщо ми не будемо просувати більше нашу власну адженду, залучати, комунікувати про неї, то в принципі все залишиться так, як і залишалося раніше. Так, Росія проводить агресивну політику. Але ж вона ефективна, правда? Я не кажу, що українцям потрібно так само, але потрібно вибрати, напевно, шлях комунікації, коли представники Ради Європи зможуть дослухатися до рішення…
Ви маєте на увазі, що ефективна політика Росії в ПАРЄ?
— Спробую переформувати свою тезу. Але є ця позиція, і з цією позицією насправді рахуються. Я говорю про те, що більшість країн не мають такої позиції, тому примикають до тієї, яка здається їм правильною. А що є правильно, знають тільки українці, для того щоб доводити до відома представників Ради Європи, комунікувати з ними і комунікувати більше про позитив від того, що відбувається в Україні. Я думаю, що просто іноді акцент, на чому дуже добре грають росіяни, про те, що в Україні дуже кризова ситуація, і меседжі такого знедолення не завжди спрацьовують на формування позитивного іміджу.
Пані Брассер говорила також про кризу в ПАРЄ взагалі, що через корупцію всередині ПАРЄ теж ніхто нічого там вирішувати не буде. Ви погоджуєтеся?
— Я думаю, що толерувати дуже довго Рада Європи не зможе корупційні скандали. Тобто я вважаю, що для того, щоб країни платили членські внески, були в складі цієї організації, то перезавантаження Ради Європи поступово, але буде здійснюватися. Питання, чи це короткострокова перспектива, на жаль, не думаю. Більш середньострокова перспектива, я думаю, що це буде більш правильно сказати.
Читайте также: Резолюция ПАСЕ по Украине и РФ: очередная победа, которой не было
Яку мету переслідує цей орган, коли хоче повернути РФ в ПАРЄ і вже не приховує публічно цього, незважаючи на те, що РФ відмовляється, власне, виконувати резолюції, більше того, вона фігурує в цих резолюціях як країна-агресор, по суті?
— Одна якраз із опцій, яку Рада Європи може застосувати — заморозити членство. І скоріше за все, що ми побачимо це в кінці 2018 року, або навіть в 2019 році, що буде вироблений ось такий формат призупинення членства. І якраз призупинення членства, це дуже така обтікаєма форма, поки що не сплачувати членські внески. Окей. Ви є нашим ніби як членом, коли у вас там зміниться режим. Тобто ми тримаємо вас ніби у полі уваги, але тим не менше, певним чином відбуватиметься комунікація. Я думаю, що Рада Європи піде саме таким шляхом, тому що, скажімо так, повернути РФ вона прагне не тільки по причині членських внесків, а ще й по причині того, що Раді Європи потрібно повертати вагу, яку вона відіграє в світі. А не комунікувати з РФ, на жаль, вона не зможе цього зробити.
Напомним, ранее эксперт по внешней политике Виктория Вдовиченко заявляла, что принятие ПАСЕ резолюции по дальнейшим действиям в связи с случаями коррупции в ассамблее приведет лишь к тому, что Азербайджан будет более осторожным в своих методах влияния.
