наверх
18.01.202118:18
Курсы валют НБУ
  • USD28.05- 0.01
  • EUR34.01+ 0.02

Что препятствует расширению тарифных квот Украины в ЕС?

Европа открывает для украинцев свои границы (783)

(обновлено: )733
Изменить эти тарифные квоты будет достаточно сложно, поскольку Украина постоянно нарушает соглашение с ЕС и неохотно гармонизирует свое законодательство, подчеркнула Вероника Мовчан.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

В период с 1 по 5 января Украина полностью выбрала квоты, как основные, так и дополнительные, на экспорт пшеницы и кукурузы в страны Евросоюза в 2018 году. 

Также мы оказались на втором месте после Новой Зеландии по объемам поставок в ЕС сливочного масла. При этом годовые объемы поставок по сравнению с 2016 годом увеличены почти в семь раз. Похожие тенденции и на глобальном рынке. По данным США, в 2017 году Украина — восьмая в мире по объемам экспорта сливочного масла и годовым ростом в три раза. И плюс ко всему за первые 10 дней 2018 года Украина полностью исчерпала квоту на беспошлинные поставки меда, вина и яблочного сока в Евросоюз.

Несмотря на то, что многим нашим согражданам кажется, что наш производитель — не лучший вариант, более 200 стран мира считают иначе. Оказывается, украинская продукция может быть качественной и составлять конкуренцию уже известным брендам. 

В Минэкономразвития не раз подчеркивали, что квоты можно пересматривать по ходу торговли и увеличивать или уменьшать. И, кстати, Украина за январь-ноябрь 2017 года увеличила выручку от экспорта агро- и пищевой продукции в страны ЕС до пяти миллиардов долларов, что на 38% больше, чем в 2016 году. 

Подробнее о торговых квотах Евросоюза в эфире радиостанции Голос Столицы рассказала директор по научной работе Института экономических исследований и политических консультаций Вероника Мовчан.

(текст публикуется на языке оригинала)

Чи можемо ми говорити про те, що найближчим часом Україні, можливо, вдасться збільшити квоти на власну продукцію, особливо по тих галузях, товарних групах, по яких ми ці квоти дуже швидко вибираємо? 

— Ви говорите — квоти, а це насправді так звані тарифні квоти. Тобто ніхто не забороняє Україні експортувати далі мед, пшеницю, кукурудзу та інші товари, на які поширюються тарифні квоти. Тобто це не кількісні обмеження. 

Але це будуть вже менш преференційні умови, без умов зони вільної торгівлі? 

— Так, це буде без нульового мита. А більшість товарів, про які ви говорите, український експорт в ЄС не спиняло. Наприклад, мед експортується більше ніж обсяг цієї тарифної квоти. Кукурудза, по-моєму, було в 16 разів більше, подивимося цього року, тому що в кінці минулого ЄС змінив ввізні мита на цей товар. Подивимося, як Україна зможе постачати. Але насправді змінити ці тарифні квоти буде досить складно. Тому що Україна вже зараз домовилася на невеличке розширення, це було в минулому році, ЄС на три роки розширив ці тарифні квоти. І ми їх знову-таки, ми їх миттєво вибрали. Для того щоб далі фактично розширяти, а краще — знімати ці тарифні квоти, треба, перше, щоб пройшло десь п’ять років після початку дії угоди про асоціацію, це записано в угоді, що ми можемо тоді переглядати умови. 

Друге, Україні треба зрозуміти, де вона готова відкривати далі свій ринок. Тому що ЄС цими тарифними квотами зберіг частково закриття свого ринку, тобто ненульові ввізні мита, Україна також, в нас є також тарифні квоти. Плюс, Україна зберегла ненульові мита на частину своєї сільськогосподарської продукції. Без будь-яких кількісних регулювань. Тому, плюс, ще Україна зараз запровадила кілька заходів, які є протекціоністськими, які суперечать принаймні духу, якщо не літері угоди, хоча тут вже юристи будуть розбиратися. І відповідно, Україна має бути готова зняти ці заходи, щоб паритетно говорити з ЄС.

А якщо говорити про взаємну вигоду, чи є розуміння, по яких групах товарів ми хочемо, щоб нам ці квоти були збільшені, і по яких товарах ЄС також хоче від України кроків у відповідь? 

— ЄС поки що вимагає не зміни угоди, а дотримання угоди. Наприклад, скасування мораторію на експорт лісу, який був введений кілька років тому. Україна, наскільки я розумію, активно заявляє про збільшення фактично всіх тарифних квот. Але в першу чергу, звичайно, це мед, це зернові. Тобто це ті товари, де Україна активно їх використовує. Але тут треба по кожному товару йти окремо, тому що багато з них, наприклад, європейський ринок не є пріоритетним.

Допоки Україна не погодиться, наприклад, скасувати мораторій не експорт лісу-кругляку, тоді і ЄС не погодиться не збільшення квот по принципових для України товарних групах? 

— Це переговорні процеси. Кожна сторона має свої інтереси. Можливо, Україна готова запропонувати якийсь інший, я не знаю, цікавий варіант. Хоча, просто розумієте, зараз для ЄС наш ринок, м'яко кажучи, не пріоритетний. Тоді як для нас європейський ринок пріоритетний, тому всім очевидно, всім переговорним сторонам, що якщо Україна хоче мати кращий доступ, вона має демонструвати зацікавленість. Тобто, з одного боку, відкривати свій ринок, з іншого боку, виконувати, наприклад, ще і положення угоди і, наприклад, активніше гармонізувати законодавство, тощо. Тобто Україна для того, щоб в неї була сильна переговорна позиція, вона сказала: ми хочемо не тільки те, що ми вже отримали, а ми хочемо ще глибшу інтеграцію, вона має продемонструвати, що ми успішно і невідворотно рухаємося в напрямку повної реалізації зобов'язань, які є в зоні вільної торгівлі. Поки що Україна йде таким, як завжди, трішки нерівним шляхом, що, я думаю, очевидно, ускладнює будь-які переговори щодо подальшого відкриття ринку ЄС. Але і так, в принципі, непогано. 

Читайте также: Хана "ПриватБанку"? Детективы Kroll против Коломойского

Наприкінці 2017 року в першому читанні у ВР був прийнятий законопроект "купуй українське", який мав би надавати українським виробникам певні преференції під час державних закупівель в Україні. Тоді в МЕРТ говорили про те, що це може бути сприйнято європейцями як порушення угоди про асоціацію і угоди про зону вільної торгівлі. Якщо такий законопроект буде прийнятий в другому читанні, як європейці це сприймуть? Чи дійсно це буде порушення зони вільної торгівлі? 

— З моєї точки зору, цей законопроект порушує угоду про вільну торгівлю. Тому що в угоді в нас є окремий розділ, пов'язаний із взаємним відкриттям ринків цих державних закупівель. А цей законопроект є дискримінаційним. І якщо в законопроекті з'явиться норма, яка виключає, не поширює цей законопроект на всіх європейських виробників, ми таким чином уникнемо проблем з угодою про асоціацію. Але все одно в нас ще зберігаються проблеми з угодою про державні закупівлі в СОТ. Так що так, цей законопроект теж може стати одним із пунктів переговорів, якщо він буде прийнятий, і він буде ще одним бар'єром на заваді подальшого розширення тарифних квот, якщо цього Україна буде добиватися.

Читайте также: Установка платежных терминалов угробит малый бизнес — эксперт 

Що заважає Україні налагодити переробні можливості вже на нашій території, аби експортувати не просто сировину, а продукцію з високою доданою вартістю? 

— Можливо, в України немає технології такої, можливо, що Україні просто треба кілька років для того, щоб перейти з виробництва сировини для виробництва більш переробленої продукції. Це рішення бізнесу, яку маржу він хоче залишити собі, і що йому на даний момент вигідніше — екстенсивно розвивати сировину і працювати з партнерами, які далі знають, як виходити на ринок ЄС, або виробляти більш перероблену продукцію, але отримувати собі оці всі проблеми, які пов'язані з виходом на кінцевого споживача, тому що це значно складніше. 

Напомним, соглашения о ЗСТ с другими странами принесут пользу Украине, только если внутри страны создать комфортные условия для ведения бизнеса, подчеркнул эксперт по экономическим вопросам Илья Несходовский

Самое читаемое
    Темы дня