наверх
22.04.202422:55
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Эксперт: ЕС отказался увеличить квоты на экспорт курятины для Украины

(обновлено: )47280
Эксперт аграрных рынков Украинского клуба аграрного бизнеса Дарья Гриценко заявила, что в текущем году Украине удалось начать выбирать квоты в зоне свободной торговки с Европой на муку, крупы и обработанным томатам.

РИА Новости Украина – Радиостанция Голос Столицы

Перевести экономику на производство продукции с высокой добавленной стоимостью пока не получается. Украина за первые пять месяцев текущего года увеличила выручку от агроэкспорта почти на треть. 

Основными экспортными товарными группами остаются зерновые культуры – 38% от общего аграрного экспорта, далее следует растительное масло – здесь 27% и семян растительных культур – 8,5%. Основными покупателями украинской аграрной продукции остаются страны Азии – это 41%, далее следует ЕС – 30% и Африка – 19%.

Попытки  аграриев производить и продавать сырье за границу в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировала эксперт аграрных рынков Украинского клуба аграрного бизнеса Дарья Гриценко.

(текст публикуется на языке оригинала)

Україна за перші п'ять місяців цього року збільшила виручку від агроекспорту майже на третину. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року?

– Так, в порівнянні с січнем-травнем минулого року експорт зріс на 30%. Ми розширюємо географію нашого експорту. Активно співпрацюємо з країнами Азії, Європи й Африки. Зростає в світі після підписання зони вільної торгівлі популярність української продукції. 

Популярність продукції — не як продукції, а як сировини?

– Так, на жаль, в основному, країни експортують сировинну продукцію, тобто кукурудзу, зернові – це кукурудза, пшениця, ячмінь, а також соєві боби. 

Що по структурі? Це тільки за рахунок розширення географії чи ціни?

– По-перше, ми спостерігали рекордний врожай минулого року і в зв'язку з цим зріс експорт, бо, в принципі, ми покриваємо наші потреби всередині країни, а залишки ми активно експортуємо на різні ринки і тому одночасно розширюємо географію збуту. Стосовно цін, ціни також були привабливі і українська ціна є конкурентною на міжнародному ринку і тим самим ми можемо конкурувати. 

Які тренди у нас до зростання і до спаду? Що зараз превалює на ринку?

– Ціни на зернові наразі демонструють незначне зростання, але плюс-мінус вони стабільні. В майбутньому не прогнозується наразі ніяких різких стрибків цін. 

Що по структурі агроекспорту? Можливо, є щось нове, хтось у лідери виривається?

– В лідерах олія за підсумками 2016 року. Взагалі перші по виробництву експорту і наразі також плюс до експорту нам дає саме соняшникова олія. Це близько 500 тисяч доларів США. 

Читайте также: Потерять донора. Экономика и политика восстановления Донбасса

Стосовно коштів, які вкладають аграрії в гектари земель, з яких отримують продукцію. Мова йде про яке фінансування?

– Рівень фінансування залежить від виробників. Тобто так, дійсно, малі підприємці, малі виробники і фермерські господарства не мають таких значних обігових коштів, аби фінансувати якісь високоліквідні активи, але великі виробники активно фінансують свою діяльність, оновлюють і технічний парк. 

Тобто рівень зношеності українських земель не є критичним, принаймі, не у всіх власників?

– Просто виробникам вигідно не зношувати землю, адже це їхній актив і він дає їм основний прибуток. Тому усі з розумом підходять до ведення бізнесу, агробізнесу. Це і сівозміна, і раціональне використання хімії і технічного парку. 

Якщо говорити про об'єм продукції, яку поставляють аграрії на внутрішній ринок, наскільки потреби задоволені? Які тенденції?

– Тенденція основна в тому, що ми заповнюємо попит на всі групи товарів, а ті, які ми заповнюємо понаднормово, ми експортуємо. Тобто продуктова безпека України в безпеці. 

Що ми імпортуємо?

– В основному, позиція нашого імпорту – це риба, риба морожена або якісь добавки того, чого немає в Україні: кава, чай, соуси, якісь спеції заморські, скажімо так. 

Чи відбувається процес переформатування агропромислового комплексу?

– Насправді так. По-перше, починають цього року активно закриватись борошно і на крупи, я маю на увазі квоти по зоні вільної торгівлі з Європою. Активно закриваються квоти по обробленим томатам. 

Навіть за результатами минулого тижня європейська рада розширила квоти і якраз таки здебільшого по обсягам доданої вартості на зерновій групі, звісно, але оброблені томати, українські соки, останнім часом це м'ясна продукція, це птиця оброблена, першочергова обробка, мається на увазі і молочка це, і масло, і згущене молоко, і сухе молоко. Тобто, в принципі, наша галузь розвивається, повільно, але є позитивні зрушення. 

Квоти по розмірам наскільки вони суттєві? Курятина та сама.

– Курятина – 16 тисяч тон основна і 20 додаткова. Збільшувати цей напрямок по курятині не планують. Рада Європи відхилила наше прохання про збільшення квот, але по восьми групам товарів ухвалила. 

Як часто ці процеси по збільшенню квот, перегляду відбуваються?

– Насправді сама ця угода про зону вільної торгівлі була підписана ще в середині 2014 року. Офіційно вона працює з 1 січня 2016. Тобто по суті це узгоджено і ми не маємо це переглядати. 

Тобто ми не можемо їх збільшувати?

– Так, по суті так, але просто Європа йде нам на поступки, але наш уряд, наші виробники звернулись з проханням, що ці квоти замалі. 

По тому самому моменту квота в п'ять тисяч тон, наразі це 5,2 тисячі тон в 2017 році. Це доволі мало, тому що ми експортуємо в Європу близько 30, тобто по деяких видах продукції. Тому наш уряд звернувся з проханням всіх асоціацій виробників від імені всіх виробників від уряду Європи з проханням розширити квоти. Європа пішла на поступки. Це односторонні поступки. Україна нічого в свою чергу не змінює. Плюс ці поступки, які ухвалені, вони не змінюють самого договору, тобто вони йдуть як окремим додатком. 

Ранее в эфире радиостанции Голос Столицы глава Госпотребслужбы Владимир Лапа заявил, что кроме прямых убытков от запрета на экспорт птицы в ЕС, Украина приостановила выход экспорта на новые рынки. 

Самое читаемое
    Темы дня