РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Комитет Европарламента по гражданским свободам, юстиции и внутренних дел позволил запускать санкции против Польши из-за судебной реформы. Об этом сообщила пресс-служба комитета в Twitter. Соответствующая Статья 7 Договора ЕС до сих пор никогда не использовалась. В ней предусмотрен механизм предотвращения нарушений "ценностей ЕС" и принятия санкций в отношении соответствующего государства-члена. В Евросоюзе ранее сообщали, что за последние два года в Польше приняли 13 законов, которые позволили исполнительной и законодательной ветвям власти вмешиваться в работу судов.
Подробнее об этом рассказал в эфире радиостанции Голос Столицы главный редактор портала украинцев в Польше Рrostir.pl Игорь Исаев.
(текст публикуется на языке оригинала)
Читайте также: Новые санкции США по российскому ТЭК и чиновникам Донбасса
Як в Польщі прийняли рішення комітету Європарламенту стосовно санкцій?
— По-перше, це справа не сьогоднішня, не вчорашня. Вона досить давня уже. Ще6 всередині грудня було рішення Брюсселя про те, що ця стаття про введення санкцій проти члена ЄС вперше буде введена, що теж символічно. І в принципі, партія влади досить емоційно на це відреагувала, оскільки вона вважає, що нічого не порушено, що все відбувається згідно з європейськими процедурами і з національними законами Польщі. І партія влади, і більшість людей свято переконані, що все відбувається правильно. Натомість є таке, а не інше рішення Брюсселю. Більша насправді дилема, коли приймалось це рішення, була не стільки в Польщі, скільки, мені здається, в ЄС. Бо в ЄС чудово розуміли, що це досить така загрозлива стаття, яка може певним чином Польщу відштовхнути. Над прийняттям цього рішення дуже довго думали, дуже довго дискутували лідери європейських країн.
Про які саме санкції йде мова?
— В ЄС є різні виконавчі органи: є Рада ЄС і є європейська Рада ЄС і є ради, на яких збираються міністри ЄС, і головна санкція – це позбавлення голосу. Так, європейська рада визначає напрямки діяльності ЄС, збираються прем’єри 28 європейських країн і головна санкція така, що польського прем’єра буде позбавлено права голосу, Польща не буде мати голосу у цих зібраннях, які, в принципі, визначають напрямки діяльності ЄС. І ще одна дуже важлива річ, що відбувається дискусія над тим, яким буде вигляд ЄС в найближчі роки, а, можливо, навіть десятиліття і саме про це дискутують і прем’єри, і міністри, і відповідальні за такі напрямки як зовнішня політика, як оборона чи як екологія і обговорюються дуже стратегічні речі в ЄС і стратегічні напрямки. А Польща – це найбільша і найбільш заселена держава сходу ЄС, і те, що Польщу позбавляють права голосу, це дуже такий символічний, великий удар.
Чи будуть якісь офіційні заяви з боку Варшави з цього приводу?
— Дії у відповідь від офіційної Варшави є такі — по-перше, що певною дією у відповідь була зміна польського уряду наприкінці грудня і в січні теж, зокрема, зміна міністра закордонних справ. І саме на посади прем’єра і міністра закордонних справ призначили тих людей, на яких передусім з правлячої в Польщі партії покладаються надії, що вони все таки якось домовляться з ЄС. І, наскільки я розумію, Польща зараз намагається з ЄС, по-перше, зробити якийсь рестарт, перезавантаження і якимось чином утеплити ці взаємини між Брюсселем і Варшавою. Можливо, Польща піде на якісь поступки. Так свого часу, до речі, зробила Угорщина Віктора Орбана, коли була загроза приблизно така ж, як тепер для Польщі, тобто впровадження санкцій. Віктор Орбан пішов на певні поступки. Я думаю, що Польща зараз намагається реалізувати таку ж стратегію. Тобто в уряд були поставлені люди, які перше, що зробили – це поїхали до Брюсселю і намагались там розмовляти з людьми, які відповідальні за ці, а не інші процеси в ЄС. Тобто видно, що Варшава в цьому напрямку активізувалась. Варшава дуже велику увагу приділяє тим процесам, що відбуватимуться в Брюсселі, бо зараз, крім того, що відбувається дискусія над тим, яким чином виглядатиме ЄС, зараз ще відбувається дуже важлива дискусія над семирічною бюджетною перспективою ЄС. Тобто бюджет на сім років. І Варшаві дуже важливо в цьому бюджеті відігравати якусь велику участь і бути його бенефіціантом.
Самі поляки розуміють, що саме відбувається і через що точиться протистояння між Польщею і ЄС?
— Я думаю, що дуже багато людей розуміє, бо все таки, щоб там не було, в Польщі дуже багато людей чудово усвідомлюють всі плюси того, що Польща знаходиться в ЄС. І Польща не тільки знаходиться в ЄС, що важливо, а, наприклад, знаходиться у Шенгенській зоні, тобто фактично не має прикордонних контролів з більшістю сусідів, крім Росії, Білорусії і України. В всі інші польські кордони взагалі відкриті і це те, що сталось не так дуже давно, і дуже багато людей пам’ятає, як було до того часу. Тобто це дуже важливо, такі фізичні речі, бо для поляків є можливість вільно відкривати фірми у сусідніх державах, вільно робити бізнес чи відкривати рахунки у Німеччині чи в Чехії і т.д. Дуже багато поляків боїться погіршення відносин з ЄС, а ще більше дуже багато поляків бояться взагалі можливості виходу Польщі з ЄС.
Так чи інакше в зв’язку з погіршенням відносин між Варшавою і Брюсселем ці спекуляції відбуваються, що якщо відносини дуже сильно погіршаться, то офіційна влада може проголосити, що виходить з ЄС. І, мені здається, що абсолютна більшість польського населення не хотіла б такого рішення.
Ранее политический аналитик Тарас Чорновил заявлял, что новый глава МИД Польши усилит конфронтацию с Брюсселем.
А эксперт-международник Надежда Коваль отмечала, что спор с ЕС по беженцам Польша решит за счет Украины.
