наверх
28.09.202117:20
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Эксперт-международник: помешать Украине стать членом НАТО может только...

НАТО: надо или не надо? (350)

(обновлено: )520010
НАТО стало рассматривать Украину как потенциального члена альянса, только убедившись, что этого хотят сами украинцы, сказал Григорий Перепелица.
Представительство НАТО в Украине

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

НАТО признало за Украиной статус страны-аспиранта. Другими словами, этот статус означает, что официально задекларировано стремление Украины к обретению полноценного членства в этой организации. И Североатлантический альянс признает это стремление.

Кроме Украины, статус страны-аспиранта получили Босния и Герцеговина, Грузия и бывшая югославская республика Македония.

К этому времени в НАТО отказывались официально признать стремление Украины к обретению членства в альянсе. До вчерашнего дня на сайте НАТО утверждалось, что Украина "с 2010 года не имеет формальных стремлений к членству". Однако вчера все изменилось. Это произошло после того, как вице-премьер по вопросам европейской и евроатлантической интеграции Иванна Климпуш-Цинцадзе и заместитель Генсека НАТО Роуз Геттемюллер провели переговоры. По их итогам, в Альянсе согласились признать решение Украины и предоставить статус страны-аспиранта.

Подробнее о том, что дает Украине статус страны-аспиранта, рассказал в эфире радиостанции Голос Столицы эксперт-международник Григорий Перепелица.

(текст публикуется на языке оригинала)

На вашу думку, що стало поштовхом того, що НАТО визнало за Україною статус країни-аспіранта?

— Я думаю, що поштовхом стали дві речі. Перше — це прагнення українського народу до членства в НАТО, оскільки за опитуваннями 2015, 2016, 2017 року 75% з тих українців, які би приймали участь в референдумі, проголосували би за НАТО. Далі ми маємо сучасні цифри — це 47% опитаних фондом Демократичні ініціативи проголосували би за членство в НАТО, тобто виступають за членство в НАТО. Тобто НАТО цілком переконалось, що це воля народу українського, бути членом Північноатлантичного альянсу на тлі такої збройного конфлікту, коли Україна дійсно опинилась в дуже серйозній небезпеці.

Якщо говорити про 75% людей — так, це більшість. Якщо про майже 50%, тут питання звичайно, тому що це половина людей в Україні.

— Якщо ми говоримо про відсотки, то ніде в країнах НАТО не було такої високої цифри, як у нас, за винятком Грузії, де зголосилося на референдумі 90%, це відразу після російсько-грузинської війни. Я хочу нагадати, що в деяких країнах проводили референдум, наприклад, в Словаччині, і там було не більше 30%. Тільки за другим разом проголосувала більшість. Це перше. Друге — це те, що наша Верховна Рада і президент все-таки спромоглись поміняти в наших документах, таких як закон «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики України», рішення ВР від грудня 2017 року «Про набуття Україною членства в НАТО», і зараз Стратегія національної безпеки України, яка затверджена президентом, і зараз закон «Про національну безпеку України», де чітко говориться на законодавчому рівні про прагнення України стати членом НАТО. От власне ці дві ключові речі визначили цей, безумовно, дуже серйозний прогресивний крок України по забезпеченню своєї національної безпеки.

Чи дійсно цей статус для України є таким важливим?

— Це дуже важливий крок. Я хочу нагадати, що ми уже певну дорогу на шляху до членства в НАТО пройшли, коли в 2003 році Кучма підписав стратегію національної безпеки, де було прописано, що головно метою в сфері безпеки є набуття повноцінного членства в НАТО. Так, щоправда потім після Стамбульського саміту, коли Кучму там не прийняли, ні на Празькому, ні на Стамбульському, це питання було викреслено, в тому числі із воєнної доктрини 1994 року. Але, коли прийшов Ющенко, це все поновлено було, і Альянс дійсно пообіцяв Україні, принаймні вустами генерального секретаря НАТО тоді було обіцяно, що Україна буде в 2008 році вже членом НАТО, якщо буде готова. І ми, до речі, в 2005 році вже пройшли діалог, і в 2006 ми отримали план дій щодо членства, якби Янукович публічно на прес-конференції в штаб-квартирі НАТО не відмовився від ПДЧ, що було безпрецедентним скандалом в НАТО, коли НАТО було готове надати нам план дій щодо членства в НАТО. Це стало результатом того, що в 2008 році на Бухарестському саміті нам відмовили в ПДЧ. Але силами і волею польського президента Качинського НАТО прописало в своїх рішенням Будапештського саміту зобов'язання прийняти Україну в члени НАТО разом з Грузією, якщо та буде готова. Але прийшов 2010 рік, Янукович прийняв позаблокове, чому вони посилаються на цей документ. З 2010 року Україна не прагне до НАТО. От коли ми тепер зафіксували вже законодавчо, вони звернули на це увагу. Так, ми відмовились від позаблокового статусу в 2014 році, але Порошенко вагався, обумовлюючи це тим, що нам потрібен референдум, ми не готові і т.д. Але зараз ми бачимо, що все таки крок цей українська влада зробила, і відразу це знайшло розуміння з боку Північноатлантичного альянсу.

Які подальші кроки нам необхідні для повноцінного статусу приналежності до цієї організації?

— Кандидат — це уже серйозний статус. Це значить, що нас уже розглядають потенційним членом НАТО. Я хочу вам нагадати, що ми прогаяли оті часи правління Януковича і три роки правління президентського Порошенка, тому що Грузії дали такий статус ще на Чикагському саміті, в США. Оскільки ми відмовились, то ми зависли в невизначеному стані зі своєю перспективою. Тепер ця перспектива чітко вимальовується. Ми маємо подати заявку на членство, далі ми знову проходимо інтенсифікований діалог, отримуємо ПДЧ, і, коли ми виконуємо всі вимоги плану дій щодо членства, НАТО приймає рішення про прийняття України в члени НАТО. Це може бути довгий період, тому що Македонія в такому статусі знаходиться з 2002 року, і там питання в тому, що Греція не погодилась з назвою цієї країни Македонія, оскільки в неї є така провінція Македонія, і загальмувала фактично на 16 років членство Македонії в НАТО. Так, оскільки кожна країна має право вето. Але для нас це уже чіткий дороговказ, ми вже стоїмо на рейках членства в НАТО. Тепер тільки виконувати треба вимоги щодо членства в НАТО — реформувати ЗСУ під стандарти НАТО і зміцнювати демократичний режим, тому що там серйозні вимоги, в НАТО приймають тільки демократичні країни. Коли у нас є іде згортання демократичних свобод, це найбільша небезпека, НАТО від нас відвернеться.

Читайте также: Крекс, бекс, фекс и… Чего стоит новая газовая сказка от Гройсмана

Ранее председатель общественной лиги «Украина-НАТО» Сергей Джердж заявлял, что программа сотрудничества Украины и НАТО — двигатель реформ в стране.

А руководитель Центра военно-правовых исследований Александр Мусиенко отметил, что украинский законопроект о нацбезопасности, будто списан из законодательства стран НАТО.

Самое читаемое
    Темы дня