наверх
12.11.201919:18
Курсы валют НБУ
  • USD24.51+ 0.01
  • EUR27.06+ 0.03

Минздрав: планы на 2018 год

Украина 2018: новые испытания (132)

(обновлено: )869
На подготовку к запуску медреформы нужно полгода, соответственно, с 1 июля она должна заработать одновременно по всей территории Украины, заявил Павел Ковтонюк.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

На последнем в 2017 году заседании, 27 декабря, Кабинет министров Украины утвердил ряд нормативно-правовых актов, необходимых для запуска медицинской реформы.

Речь идет, в частности, об утверждении положения о Национальной службе здоровья, которая будет создана до конца первого полугодия 2018 года и заработает с июля следующего года.

Кроме того, в ходе заседания с оговоркой доработать в однодневный срок утверждена методика расчета стоимости услуги по медицинскому обслуживанию, порядок проведения конкурса на занятие должности руководителя государственных/коммунальных учреждений, положение о наблюдательном совете учреждения здравоохранения, а также изменения в типовой контракт с руководителями учреждений здравоохранения.

Подробнее об этом и многом другом в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал заместитель министра здравоохранения Павел Ковтонюк.

(текст публикуется на языке оригинала)

Як відбуватиметься запуск медичної реформи?

— Дійсно, ми, коли був прийнятий закон про медичну реформу, ще у жовтні, одразу почали робити план, як її починати втілювати, і до останнього ми чекали на підписання закону президентом. Це відбудеться в четвер, 28 грудня, але ми дізналися, що останнє засідання Кабміну буде 27 грудня, тому вирішили не відкладати на після свят і прийняти всі необхідні рішення. Власне кажучи, які рішення прийняті, яким буде план. Головна дата на наступний рік — це середина року, 1 липня, з якої, власне кажучи, реформа розпочнеться, а півроку буде у всіх на підготовку. Давно вже відомо, що приблизно нам треба півроку для того, щоб до цього підготуватися. І з першого липня в місті, або у громаді, у нашому випадку це в місті, почнеться реформа. Причому почнеться вона в усьому місті одразу. Не може так бути, що один заклад перейшов на нову модель фінансування, а інший не перейшов.

Тобто все має запрацювати одразу. Тільки по Києву?

— Ми говоримо про Київ, я так розумію. Якщо це не місто, тоді це або територіальна громада, або район. Одна територіальна одиниця повинна вся перейти і людина може вибирати лікаря по всій цій території. І всі заклади цього району повинні зробити домашню роботу і підготуватися. Є ряд вимог, які ми і Кабміні озвучили, щоб всі почули, до цих закладів. Вони стосуються і його оснащення, і комплектації лікарями, і комп'ютеризації, бо треба працювати з електронною системою охорони здоров'я, а найголовніше — заклади повинні стати комунальними підприємствами. Це найбільш головне для них. Інакше ми не зможемо працювати з ними по договору, що є основною частиною цієї реформи.

Ви виділили п'ять основних напрямків роботи МОЗ в 2018 році. І перший — це реформа фінансування охорони здоров'я, яка прийнята парламентом і буде впроваджуватися на практиці. Другий — розвиток програми "Доступні ліки". Третій — продовження програми з боротьби з серцево-судинними захворюваннями шляхом створення нових кардіоцентрів. Четвертий — запровадження великих змін для медиків, а саме професійного ліцензування їх діяльності. І п'ятий — завершення проведення реформи самого МОЗ. Давайте по пунктам розберемо.

— Те, про що я почав розповідати, стосується першого пункту — реформи фінансування, тої яка була в ВРУ проголосована. І там основний меседж полягає в тому, що треба всім сторонам процесу — і медичним закладам, і лікарю, і місцевій владі, і нам, як міністерству — робити зараз підготовку. Всі її знають, ми вже зустрічалися з регіонами, всі задачі пояснили, працюємо. Із важливого також треба сказати, що можливість вільного вибору лікаря, що є однією з основних частин цієї реформи, трошки раніше настане, ніж 1 липня, ми плануємо на 1 квітня почати цю кампанію. Тому що вже в липні, якщо ми платимо лікарям і медичним закладам за пацієнтів, яких вибрали, нам треба, щоб у них вже були ці пацієнти. Тому ми хочемо цю частину почати раніше, вони будуть заносити дані про пацієнтів, які їх вибирають, в електронний реєстр, і ми на 1 липня вже будемо знати, у кого які пацієнти реально існують, за них будемо платити вже по тарифу, за кожну людину.

А є вже створений реєстр?

— Основа для нього створена. І до 1 квітня ми його вже остаточно зробимо як офіційний, вже тоді якщо вас в комп'ютер записали, то ви вже потрапили в офіційний реєстр.

Чи створені вже базові засади для заповнення цього реєстру, проведені підготовчі роботи з лікарями та очільниками медичних закладів?

— Так, і їх багато, цих документів, тому на засіданні Кабміну ми сказали один простий меседж. Коли почати? Почати сьогодні. І ми сьогодні своїм прикладом показали, що ми вже почали, сьогодні ми 19 актів прийняли різних, десь половина стосується реформи, про яку я говорю, і ми не йдемо на свята, будемо працювати і цей тиждень, і наступний, дуже багато роботи.

Читайте также: Соцсети о медреформе: бабло победило клятву Гиппократа

А ці документи, акти і правила, коли вони передадуться вже на місця, лікарям, і в який час ви оцінюєте навчання їх працювати з цим актом?

— У нас є півроку, а для того щоб це зробити, я думаю, цього часу достатньо. Найважча, я думаю, буде частина, яка стосується електронної охорони здоров'я. Треба і докомп'ютеризувати те, що не комп'ютеризовано, і навчити лікаря цим користуватися. Досвід показує, що навіть простим речам треба час, щоб навчитись, просто звикнути до практики.

Повідомлення від слухача: "Чи можу я свої цільові кошти замість терапевтів витратити ну інші послуги, наприклад, на МРТ?".

— Це питання ми часто отримуємо. Воно пов’язане з тим, що люди думають, що є рахунки кожної людини, на які ми кладемо якісь гроші і потім вони звідти витрачаються по мірі використання ними послуг, тобто вони використовують свої кошти. Насправді це трошки не так працює. Люди йдуть, отримують медичні послуги і за ці конкретні медичні послуги по тарифам, по загальному пулу коштів, які на всіх нас, на українців, на 38 чи 40 мільйонів людей використовуються. Тому відповідь — ні. Він отримує за первинну допомогу ті кошти, які передбачені на неї, а на МРТ він буде отримувати в 2019 році гроші з бюджету на МРТ. 

Скільки всього грошей виділено?

— Загалом у нас бюджет на медицину — 88 мільярдів, але на первинну медичну допомогу, на реформу — 13,28 мільярди, що є найбільшою цифрою за всю історію для первинної медичної допомоги. Нас доволі непогано профінансували цього року. 

Є крок – розвиток програми "Доступні ліки", яка досить непогано в 2017 році себе зарекомендувала. Як буде розширена програма?

— Я кілька базових фактів розповім, тому що в нашій команді є окремий заступник міністра, який робить цю програму, але кілька речей скажу. Ми будемо розширювати її, скажімо так, в межах тих хвороб, які зараз є в цій програмі, а це гіпертонія, це діабет другого типу, це бронхіальна астма. Нам хочеться, щоб люди, які мають ці стани, мали більший доступ до тих ліків, які там є. Ми подивились, що в минулому році приблизно 12 мільйонів рецептів люди отримали в 6400 аптеках. В Україні набагато більше людей, яким потрібні ліки від цих хвороб, тому ми хочемо піти в ширину і глибину населення і ввести кілька додаткових туди ліків. Будуть ще дві діючі речовини введені по серцево-судинним хворобам і будуть ліки для трансплантації з середини року. Це така серйозна тема, коли люди переживають трансплантацію, їм потім треба пити ліки, щоб організм не відторгав орган. Це специфічні, серйозні ліки, ми прийняли рішення їх в другій половині року додати в цю програму. Тому буде і розширення з точки зору покриття, і деякі нові препарати. 

Як це діє — лікар виписує рецепт, в аптеці видають ліки або безкоштовно, або додаткову плату?

Або невелика доплата, так. І важлива ця частина з рецептом. Без рецепту це не працює. Треба йти до лікаря, бажано ходити до сімейного лікаря, тому що ми будемо починати цього року реформу. 

Сімейний лікар може це робити?

— Так, він може це робити і ми будемо розвивати саме в цьому напрямку сімейних лікарів, щоб це було однією з їх головних функцій. Тоді людина йде в аптеку і якщо це препарат, скажімо так, найбільш розповсюджений генерик по цій хворобі, то він, як правило, безкоштовний. Цього року ми зробимо деякі зміни в дизайні програми, щоб саме цих безкоштовних, де нуль оплати з боку людини, стало більше на кількадесят препаратів, а дорожчі препарати цієї самої групи – за них можна доплачувати. Це теж дуже важливо, бо деякі люди звикли до певних препаратів, вони, наприклад, дорожче коштують, вони теж повинні мати право їх отримати, доплативши різницю. 

Коли буде створена Національна служба здоров’я, хто добирається до її лав і як вона функціонуватиме?

— Щодо створення – це буде одна з наших основних задач. Я казав: в кожного буде своя домашня робота. Створення служби буде для нас домашньою роботою. Ми прийняли на засіданні Кабміну положення про цю службу. Це перший важливий крок. Тепер нам відкрита дорога, щоб почати оголошувати конкурс на голову. Потім будуть інші конкурси і з середини року служба почне потрошку працювати.

Як вона буде допомагати справі? Пояснити це дуже легко. Люди можуть просто собі уявити страхову компанію і зрозуміти, що Національна служба здоров’я – це велика страхова компанія медична для всіх нас в межах державного гарантованого пакету послуг. Вона всіх нас страхує на цей державний гарантований пакет послуг і вона ж перевіряє, що ці послуги нам надані, що вони надані за протоколом, що нам нічого зайвого не призначили, але, з іншого боку, зробили все, що було потрібно. Так само, як страхова компанія приходить і перевіряє заклади, в яких лікувались застраховані особи. Практика наших країн-сусідів показує, що працює це просто чудово, прекрасні результаті. 

Читайте также: Супрун как доктор Менгеле. Медреформа глазами врачей

Які сусіди?

— В Польщі є подібна система, в естонців подібна система, в угорців подібна система — в більшості розвинених країн є такі системи. Хоча наша система буде більш схожа на іспанську, на австралійську, на канадську, але вона все одно буде більш українська, адаптована до наших реалій. 

Коли буде призначений конкурс?

— Конкурс – це обов’язково. Друге – призначати голову за результатами конкурсу буде Кабмін — подивиться на кандидатів, які пройшли, і призначить одного. По-третє, ми будемо як частина Кабміну відстоювати максимально те, щоб вибори цього голови були дуже якісні. Ми зацікавлені вибрати дуже сильну людину. Який профіль має бути в цієї людини? Це не обов’язково має бути медик. Це має бути людина з тієї сфери фінансової, яка більш характерна для таких організацій як Національна служба здоров’я. Ми будемо раді людині із бізнесу — із страхового бізнесу, медичного бізнесу, можливо, з фінансового сектору. Це більше має бути людина більш з фінансовим бекграундом, ніж з медичним. 

Повідомлення від слухача: "Ви фінансуєте дешеві препарати. А що робити онкохворому, інваліду другої групи, який має купувати дуже дорогі препарати за повну вартість? Тихо помирати?".

— Якщо ми говоримо про онкологію, ми так само ці препарати купуємо, але за іншим механізмом. Не через відшкодування в аптеках, а через державні закупівлі. Тому що ці препарати дорогі і купувати їх треба у виробників за кордоном, скажімо так, оптом. Тому є програма закупівель цих ліків. На жаль, ніколи країна не могла купити 100%, для всіх.

Тут питання і проблема виключно в фінансуванні?

— Так. Але кожен рік росте кількість ліків, які ми купуємо для онкохворих і дорослих, і дітей.

З закупівлями і програмами яка зараз ситуація?

— Я не буду обманювати і казати, що вона просто прекрасна. Вона завжди складна, але добре, що з року в рік вона стає краща. І поставки більш вчасні, і ми справляємося краще, і розширюється перелік, і збільшується фінансування, тобто все робиться потроху. Тому що рівняти, наприклад, рік до року — невеличка зміна. А п'ять років — ми вже бачимо, що зміна доволі серйозна в кращий бік.

Останню закупівлю ліків МОЗ запланувало обговорити з громадянами України. Як це відбуватиметься?

— Йдеться не про закупівлі. Йдеться про національний перелік ліків — це документ, який буде в нашій країні говорити, які ліки є пріоритетними. І тут безумовно одним з етапів — не єдиним, але одним з етапів оцінки — буде опитування. Так само, до речі, ми будемо діяти при формуванні до 2020 року гарантованого переліку медичних послуг. У нас буде експертний етап, фінансовий етап, де ми будемо розраховувати вартість і вплив на здоров'я, і один з етапів — ми запитаємо у людей, що вони вважають пріоритетом. Це нормальна практика.

Це практика інших країн?

— Це практика інших країн, і в Україну ми теж хочемо її перенести. Мені здається, це справедливо.

Щодо ліцензування лікарів. Коли воно відбудеться і що зміниться в процесі їх роботи?

— Це дуже цікава тема, вона потрапила до нас на порядок денний в результаті наших поїздок в регіони. Минулого року ми зробили два тури — в першій половині року і в другій половині року, за підтримки громадських організацій об'їхали просто всю країну. І це були такі тури для політичних консультацій. Тобто перед тим, як прийняти якісь політичні рішення, ми питали людей про них. І виявилося, що лікарі з великим відривом на перше місце ставлять те, що вони хочуть свою ліцензію. Не ліцензію на лікарню, як зараз, а щоб десь працювати, то я маю до лікарні піти в рабство під її ліцензію. Можна навести таку аналогію, що водій не має свого водійського посвідчення, а йде в якийсь гаражний кооператив і має посвідчення кооперативу. 

Коли МОЗ зміниться остаточно і коли процес буде запущений?

— У нас в міністерстві зараз працює команда, яка максимально зацікавлена в тому, щоб реформувати саме міністерство і запросити туди людей, які хочуть щось міняти. Тому коли Кабмін виступив з ініціативою реформувати державну службу в цілому, ми одразу попросились в перелік пілотних міністерств — їх є десять, в яких повністю змінюється структура і повністю набираються нові люди на нові зарплати і на нові процеси. Реформа робиться за підтримки ЄС і нові структури міністерства робляться по образу ЄС. Замість традиційних наших департаментів робиться така структура, як генеральний директорат. Туди наймаються не документознавці, а експерти, якими повинні бути фахівці, і їх робота не в тому, щоб документи переносити, а в тому, щоб розробляти політику. Тобто займатись прямою своєю роботою — розробляти проекти нормативних актів.

Чому частково?

— Завжди шукаєш не як гарніше, а те, що працює. Якщо ти знаходиш те, що працює в ЄС, ти береш з ЄС. Це не тому, що нам подобається ЄС чи Канада. Просто беремо певні моделі, які працюють, які ми адаптуємо до нас. В даному випадку реформа державної служби приводиться у відповідність до ЄС, бо так правильно, бо ми так само будемо частиною ЄС рано чи пізно і структура нашої державної служби, наших міністерств теж буде відповідно мінятись. Ця реформа вже почалась і деякі міністерства, які в пілотному проекті знаходяться, вже набрали певних людей. Ми самі вже набрали двох генеральних директорів до двох директоратів із п’яти. І це є дуже хороші люди, зовсім нові. Їм буде трошки важко, звичайно, але це не люди з досвідом на державній службі. 

Де вони працювали?

— Одна людина працювала в громадському секторі, у фонді доволі відомому —  «Таблеточки». Вона була його співзасновницею і з другого разу вона стала генеральним директором директорату стратегічного розвитку. А друга людина стала керівником директорату освіти і кадрів. Вона працювала теж в сфері освіти, очолювала центр тестування, теж не була державним службовцем і це показує цей підхід, який є в цій реформі – не обов’язково бути держслужбовцем, щоб виграти ці конкурси. Людина може бути ззовні, з бізнесу, з громадського сектору прийти, міняти країну і мати нормальну зарплату, працювати в нормальних умовах.

В ЗМІ були різні цифри щодо зарплати – від 40 до 80 тисяч гривень. Якою буде зарплата і наскільки вона буде виправданою?

— Я думаю, що такі зарплати будуть і є найкращим запобіжником від зловживань. Зарплати будуть на старті 30-40 тисяч для таких посад. Я думаю, що це якраз хороша зарплата, щоб із ринку людина прийшла на цю службу. Найголовніше, щоб люди повірили, що там можна працювати і можна щось робити. 

Ранее эксперт по вопросам медицинской реформы Зоряна Черненко заявляла, что ни Минздрав, ни Кабмин не готовы запускать медреформу.

В свою очередь член правления Украинской ассоциации семейной медицины Константин Надутый высказал мнение, что суть медреформы — сгрести все деньги в одни руки.

Самое читаемое
    Темы дня