РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Минздрав приступил к процессу закупки лекарств на 2018 год и обратился к общественности с просьбой откорректировать список нужных медпрепаратов. Свои предложения можно присылать до 18 часов 26 декабря в Медицинский департамент Минздрава или по адресу zakupivli@moz.gov.ua. Министерство также расписало свой проект номенклатуры лекарственных средств. Среди прочих, за счет госбюджета на 2018-й международными организациями будут закупаться менотропин, трипторелин, разнообразные шприцы, адаптеры к катетерам, зажимы, препараты в виде таблеток и капсул.
Почему Минздрав решил начать государственные закупки с публичного обсуждения лекарств, в эфире радиостанции Голос Столицы прояснила советник и.о. министра здравоохранения Ольга Стефанишина.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чому на громадське обговорення винесли саме 26 номенклатур, які закуповуватимуться міжнародними організаціями за кошти держбюджету на 2018 рік?
— Це стандартна процедура, вона проходить кожного року, МОЗ першочергово складає проекти переліків лікарських засобів і медичних виробів на наступний рік, а потім триває п'ять днів громадського обговорення, і всі охочі можуть надавати свої пропозиції і коментарі. Після чого експертні групи МОЗ розглядають ці пропозиції і вносять зміни, або відхиляють. Це стандартна процедура, але що позитивно, що цього року МОЗ почало на 2018 рік вже в 2017 році формувати предмет закупівлі, такого не було з 2014 року. Ми знаємо, що завжди закупівлі МОЗ відбувалися з запізненням, це відбувалося за низкою причин. От зараз нарешті МОЗ виходить на правильний графік, коли закупівлі, по суті, з початку року починаються. І ми сподіваємося, що це зніме питання, як працює МОЗ.
Читайте также: Гаврилечко: Минздрав поражает своими глупостями
У кого саме питатимуть про необхідність препаратів? І чому вирішили це зробити?
— Це і минулого року відбувалося, просто, можливо, це не було так помітно, але завжди проекти номенклатури були на сайті МОЗ, і давали коментарі, зокрема, наша організація, ми мали можливість давати коментарі до проектів номенклатур. Іноді представники громадськості залучаються до робочих груп МОЗ, частина членів нашої організації є членами таких робочих груп і там вже в групах можуть відстоювати свою думку на те, що потрібно пацієнтам, щоб МОЗ закуповував.
Це буде зібрання чи велика нарада?
— Там в оголошенні є, як я пам'ятаю, по-перше, електронна скринька, на яку потрібно надсилати свої пропозиції, далі ці пропозиції йдуть на опрацювання експертних груп в МОЗі і груп технічного супроводу. Вони складаються з працівників МОЗу. Ці групи оформлюють пропозиції для постійної робочої групи, яка супроводжує закупівлі, і там приймають рішення працівники МОЗ, представники керівництва МОЗ, щодо того, чи приймати, чи не приймати ці зауваження.
З якими проблемами Ви найчастіше стикаєтесь по результатам такої практики?
— Існує дві проблеми. Перша, це нестача коштів у МОЗ на програми. Є багато пропозицій, але більша частина програм на 100% не забезпечена. І навіть коли ми почнемо розширювати цю номенклатуру, нам потрібно розуміти, що розширення переліку лікарських засобів не може вести до додаткових ресурсів, бо їх нема, грошей нема, на жаль. МОЗ отримав той же бюджет, що і минулого року, на лікарські засоби, це 5,9 мільярдів гривень. Тобто по кожній програмі треба оцінювати, наскільки економічно всі ці та інші пропозиції вплинуть на саму програму. Бо ми не можемо тих пацієнтів, які знаходяться на одному лікуванні, переводити на інше за медичними показниками.
Свое видение ситуации в эфире «ГС» изложил и народный депутат Украины, заместитель председателя комитета Верховной Рады по вопросам здравоохранения Олег Мусий.
Що ви думаєте про препарати, які входять до списку, запропонованого МОЗ?
— Я є прихильником громадського обговорення, але там, де це стосується не дуже вузькопрофесійних речей. І якраз конкретна номенклатура, які ліки конкретно закуповувати, це є прерогатива фахівців і спеціалістів. І для цього в МОЗ існують робочі групи, які раніше формувалися з головних позаштатних спеціалістів, а зараз зробили експертні групи. І тепер виявляється, в МОЗ експертних груп недостатньо, і свій професійний обов'язок МОЗ тепер намагається перекласти на плечі громадськості.
Кажуть, що громадське обговорення відбувається кожного року.
— Ні, це є обов'язком будь-якого міністерства проводити громадські обговорення своїх нормативних актів, але, наскільки я пам'ятаю, це не є нормативний акт міністерства, це є рішення робочої групи, і воно не є якимось нормативним актом, який підписує міністр, а достатньо рішення експертної групи і все. Про те, що закуповувати. Крім того, щоб щось рекомендувати, все-таки треба бути фахівцем. Знаєте, коли тема стосується життя і здоров'я, то, напевно, треба бути професіоналом, щоб щось рекомендувати, а не так, подивилися рекламу по телевізору, подзвонило 200 людей, заручників цієї реклами, і тепер у нас складається громадська думка, що треба якимось черговим препаратом лікувати всі захворювання в країні. Чи хіромантією. Є якась межа розуміння громадського обговорення. Я вважаю, що воно має відбуватися саме виключно в професійній площині, професійній сфері. Тому якщо міністерство, яке протягом двох років вже не закуповує медикаменти, навіть при наявності тих коштів, які виділяються з держбюджету, і, по суті, завалена повністю програма державних закупівель, як міністерство на 2018 рік хоче щось закуповувати, коли за 2017-й не закуплено нічого. А вони вже планують щось закуповувати в 2018-му. Мало того, тепер прикриваються не тими псевдоекспертами, які залишилися в міністерстві, яке ліквідувало головних спеціалістів, а тепер хочуть прикритися громадськістю. І я не здивуюсь, якщо такі лобісти як «Пацієнти України», пані Стефанишина і інші, завтра спам якийсь поширять для потрібного медикаменту, який вони лобіюють для транснаціональних фармкомпаній. І виявиться, що тепер думка громадськості у нас, що саме конкретний препарат якоїсь західної фарфірми, з відкатів якої живуть такі псевдо-пацієнтські організації, МОЗ вирішить закупити і скаже: так це ж громадськість нас попросила. Тому знаєте, це — прихований лобізм транснаціональних фармкомпаній, які завдяки таким структурам, в яких працює Стефанишина і «Пацієнти України», позбавили українського виробника доступу до державних закупівель, на жаль. Тому я це розглядаю як прикриття корупційних схем в теперішньому міністерстві.
К слову, издатель медицинских журналов "Приватний лікар", "Участковый врач" Елена Труш считает, что во избежание самолечения украинцами, нужно убрать разделение лекарственных средств на рецептурные и безрецептурные. В эфире «ГС» она отметила важность контроля рекламы лекарств, поскольку пациент не должен думать, что он — сам себе доктор.
