наверх
31.05.202014:17
Курсы валют НБУ
  • USD26.87- 0.04
  • EUR29.93+ 0.30

Три года Иловайской трагедии и кризис доверия власти

Иловайский котел: кто в ответе? (460)

(обновлено: )57641
ГПУ занимается не расследованием Иловайской трагедии, а выгораживаем военного руководства, считает командир роты разведки батальона "Донбасс" в 2014 году Тарас Костанчук.

РИА Новости Украина — радиостанция "Голос столицы"

Во вторник, 29 августа, исполняется третья годовщина Иловайской трагедии

Украинские части массово зашли в город 18 августа 2014 года. Общая численность украинских военных под Иловайском составляла на тот момент около тысячи человек.

Тем не менее наши военные так и не смогли полностью взять Иловайск под свой контроль, а к 29 августа украинские подразделения в районе города  оказались в полном окружении, в так называемом котле. 

Согласно данным общественной организации  "Объединение участников АТО "Справедливость", тогда погибло более тысячи украинских граждан, среди которых только 600 — официально подтвержденные погибшие и пропавшие без вести. 

Почему Иловайская трагедия произошла, и можно ли было этого избежать, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал руководитель организации "Объединение участников АТО "Справедливость", командир роты разведки батальона "Донбасс" в 2014 году Тарас Костанчук.

(текст публикуется на языке оригинала)

Офіційні дані про втрати в Іловайському котлі та цифри, які називають громадські активісти, і досі дуже відрізняються. Чому? 

— Тому що немає ніякої довіри до офіційних даних. Тому що, судячи зі звіту, який надала ГПУ на третю річницю, вони просто займаються тим, що вигороджують наше військове керівництво. А отже, ми не можемо вірити взагалі тому, що вони говорять. Вони починали зі 150 загиблих, потім ця цифра збільшувалася. Вони офіційно зараз говорять про 366 загиблих із 29 числа. А ми говоримо, що вся Іловайська операція — це було не з 29 серпня, вона почалася 7 серпня, і вже загиблі були — і 10 серпня, і 15 серпня, коли звільнялося Грабське, тощо. Тому ми не можемо довіряти в принципі, а знаючи, як у нас люблять зменшувати там, де їм хочеться применшувати, щоб не було такої начебто, як вважає наше керівництво, тотальної відповідальності за величезну кількість. От вони називають одне число, а ми рахуємо, підраховуємо, у нас виходить, що як мінімум вдвічі зменшені цифри загиблих. А ще в нас є інформація з Генштабу, там, ми знаємо, що ходили між собою офіцери Генштабу, говорили, що близько 900 було загиблих.

Зараз, через три роки після тих подій, і досі існують різні версії, чому під Іловайськом все сталося саме так. Перша говорить про те, що Генштаб віддав прямо розпорядження на зачистку Іловайська. Наскільки обґрунтованою виглядає така версія? 

— Ні, наказ на зачистку Іловайська — це не причина трагедії, це був просто військовий наказ, що треба зробити з цими населеним пунктом — перекрити, захопити залізничний вузол, самий крупний залізничний вузол, і перекрити пряму поставку озброєння залізничним шляхом, найкоротшу і пряму з РФ на Донецьк. За логікою того, що відбувалося в той час по території України, по звільненню цих територій Донбасу, Донецьку і Луганську, це виглядало нормальним. Тому що по лінії кордону з двох сторін Збройні сили пробивали опір цих ополченців і замикали кільце вздовж кордону. І логічним було б перекрити шляхи постачання зброї. Причина в подальших діях, у подальшій бездіяльності керівництва, у подальших незрозумілих командах, а навіть в більшій частині незрозумілих команд, або у відсутності таких. "Очікуйте, не панікуйте, все буде гаразд, ми таке вже проходили, очікуйте, не панікуйте". І оце "очікуйте, не панікуйте" — з 26 по 29 і призвело до цієї трагедії. Тому що ще 26 числа тільки починали оточувати Іловайськ. І були коридори, тому що ще 26 і навіть 27 виїжджали, вивозили поранених. І можна було спокійно виїхати, відносно спокійно. Вже треба було бути обережними, вже кільце замикалося, але ще виїжджали. А от вже 28 повністю замкнулося кільце, вони окопалися, і 29 сталося те, що сталося. Тому тут я б не сказав, що причина цієї трагедії в попередньому наказі взяти Іловайськ. Я б сказав, що погане планування, відсутність резервів, відсутність розуміння, що буде, якщо станеться те, що сталося, відсутність взагалі реакції, нормальної реакції.

Читайте также: Иловайск и информационная война

Минуло вже три роки від тих подій. За цей час, на вашу думку, чи взагалі проаналізовано належним чином ті фактори, які спричинили трагедію під Іловайськом? Чи зможуть тепер наші військові уникати подібних трагедій?

— Уникати, я думаю, що зможуть. Як мінімум, хоча б тому, що ми вже три роки говримо про цю трагедію, учасниками якої ми стали, про подальшу здачу Дебальцевого ми теж волаємо, що все там було не так героїчно і не так правильно, як повинно було бути і могло бути тощо. Уникнуть, я сподіваюся, тому що люди роблять висновки, незалежно від того, що їм нав'язують зверху, навіть можна так сказати. Але, звичайно, ми не уникнемо цих трагедій в подальшому, якщо ми не визнаємо офіційно своїх помилок і не покараємо тих, хто винен в цих помилках, якщо ми не будемо судити наших військових злочинців, то ми ніколи не зможемо рухатися вперед, Україна ніколи не стане демократичною нормальною країною, вона знову звалиться в якийсь авторитаризм і диктатуру. Це в таких країнах ніколи не визнають помилок, або судять тільки тих, хто не подобається владі. Треба визнати, треба спокійно провести суд, відкритий суд, і сказати, що ці люди винні, ці — не винні тощо. Як мінімум, розібратися. А не ГПУ, яка провела розслідування і сказала, що у них немає, кому пред'явити претензії в Україні. Я сподіваюся, що розслідування було проведене належним чином, або майже належним чином, тому що, до речі, ще десь близько 25-30% потерпілих в Іловайській трагедії не були опитані. Навіть із тих, що там були учасниками. Тобто це ще не запротокольовані їх свідчення. Але у нас же маніпулюють тим, що розслідують. От вони провели розслідування, картину загальну мають, а потім дивляться, як це викласти. Не для того, щоб було просто, чесно, справедливо, і щоб можна було чесно дивитися майбутнім поколінням: так, ми робили помилки, але ми їх визнали, покарали винних і рухаємося вперед. Ні, маніпулюють, думають, як би не покарати своїх друзів, які сидять поруч в кабінетах, щоб нічого там не відбулося з військовим командуванням, яке продовжує командувати тощо.

Слушатели Голоса Столицы ответили на вопросы: "Как изменилась армия за последние три года? Сделаны ли выводи после Иловайского котла, чтобы подобных событий не повторилось"?

Леонід Олександрович, Київ: За три роки армія змінилась. Добровольці, які пішли добровільно на фронт, їх верхушка постаралась знищити, а армія змінилась. Стала сильніша, краща, трохи озброєна, але керівництво не змінилось ніде. Як будували собі дачі, так і будують, як заробляли вони гроші на загибелі людей і на цих відкатах, на бронетехніці, на все. Армія змінилась, люди, солдати змінились, а керівництво не помінялось ніде. 

Олег, Киев: Послушаешь товарищей, то кажется, что у них, скажем так, внутренние, те же Минобороны, для них больше враги, чем, допустим, тот же Путин, то есть это показатель. Вообще, когда украинская армия воевала перед тем с противником, именно реально когда она воевала с иностранным государством, которое в раз в 50 нас сильнее? Это раз. Второе. Почему тогда не говорить, помните, какие-то наши батальоны отошли, бросили позиции, там же было просто кошмар. Мы просто учимся воевать. Да, нужно карать, но нужно, в том числе, карать и тех же командиров рот, батальонов, которые отходили, которые бросали позиции.

Иван Васильевич: Я прослужил 28 лет в вооруженных силах, но такого безлада нет. Мы уничтожили всю армию изначально, разрушили военно-морской флот, продавали большой десантный корабль, только спущенный на воду и прошедший испытания, продавали за 220 тысяч долларов. Я видел контракт. Когда подняли вопрос, просверлили дырки, его затопили в Севастополе, понимаете, преступление. Продали лучшую авиацию, зенитно-ракетные комплексы, которые охраняли Киев, близлежащие комплексы ПВО, 125-й, 75-й комплексы все Ющенко продал, дальше — другие, поэтому уничтожили армию. И люди из-за этого гибнут и сейчас. Чем пышаться? Нет вооружения. Посмотрите, что на передовых делается? Чем воюют? Отсутствие грамотного планирования военных операций. Совершенно люди не знаю военного искусства, планирования, как планируются операции.

Напомним, ни политиков, ни общественных деятелей на Михайловской площади, где собрались люди, чтобы почтить память погибших под Иловайском, нет, сообщил спецкор Голоса Столицы Александр Ивасивка

Самое читаемое
    Темы дня