РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
На безопасность в этом году потратят больше денег, чем в прошлом. Государственный бюджет на 2018 год предусматривает увеличение финансирования СБУ, Главного управления разведки и службы внешней разведки.
Так, на Службу безопасности Украины выделяют 8 млрд 15 млн грн, а это на 20% больше, чем в прошлом году. Расходы на службу внешней разведки вырастут на 37%, а финансирование Главного управления разведки Министерства обороны — на 72% по сравнению с прошлогодним показателем.
На что именно пойдут эти деньги, а также повлияет ли это на эффективность работы спецслужб, рассказал в эфире радиостанции Голос Столицы подполковник милиции запаса, эксперт Украинской федерации профессионалов безопасности Сергей Пархоменко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Якщо звернутись до статистики СБУ, то за минулий рік в Україні зафіксовано майже 1300 фактів терористичної діяльності або передумов до вчинення терактів. Найбільша кількість в Донецькій та Луганській областях, при цьому в СБУ кажуть, що з початку року підрозділами служби попередили 17 терактів і затримали 25 осіб. Як можна охарактеризувати такі результати роботи?
– Взагалі, якщо дивитись на загальну картину, між добре і задовільно все-таки ближче до задовільно можна охарактеризувати роботу СБУ. Ситуація в нашій країні досить стабільна і під час масових заходів фактично нічого страшного не відбувається, тому СБУ працює непогано. І, відповідно, збільшене фінансування для їхніх спецслужб є, в принципі, логічним, оскільки їм потрібно закуповувати сучасне обладнання, їм потрібно розширювати штат. Тобто переважна більшість цих грошей піде на закупівлю програмних апаратно-технічних комплексів сучасних, зброї, розширення штату, відповідно, на зарплатню фахівцям.
Ви поставили задовільно. В чому основні проблеми цих служб?
– Мабуть, більше до добре, а проблема в тому, що все-таки, в них не вистачає і фінансування по спецобладнанню, і взаємодії з іншими силовими структурами. Тому що наші силові структури, на жаль, не завжди ефективно взаємодіють між собою і працюють разом на отримання того результату, а певною мірою змагаються між собою і хочуть показати більшості народу чи керівництву держави, хто працює краще. Якби все-таки їх дії були спільні і координовані, то досягався б більший ефект, було б більше попереджень, було б більше розкриттів. На разі саме про попередження не говорять і розкриття все-таки є, але, може, вони не досить публічні. Але все ж таки СБУ не допрацьовує саме по взаємодії з іншими силовими структурами України.
Що можна сказати про професійний рівень співробітників СБУ?
– Я спілкуюсь з деякими з них, я слідкую за їх роботою. СБУ завжди залишається в тіні, вона закрита, оскільки покрита законом України про державну таємницю. Вона в своїй переважній більшості майже завжди є негласною. Але, виходячи з того, що ситуація в нашій країні досить стабільна, хоч нашу країну і внесли в десяток найбільш небезпечних країн по здійсненню терактів, в цілому ситуація досить стабільна. Тому рівень працівників СБУ, мабуть, непоганий. А от стосовно їхнього розвитку, оскільки в світі розвиток іде і по техніці, і по алгоритмам роботи, і по методиці, я думаю, що доцільно було б більше б спілкуватись з іноземними фахівцями і навчати своїх працівників співпраці з іноземними фахівцями, а для цього треба кошти і на обладнання, і ті ж самі навчання.
А якщо говорити про службу зовнішньої розвідки і Головне управління розвідки Міноборони, їм піднімають фінансування ще більше. На що їм бракувало коштів минулоріч і чи виправлять кошти ситуацію?
– Завжди розвідникам бракує коштів на спецобладнання і на людський ресурс. Бракувало, тому що територія України досить велика і у нас досить багато стратегічно важливих для економіки об’єктів. Це заводи хімічної промисловості, це гідро-, електро- та атомні електростанції, їх у нас досить багато в Україні. Крім того, у нас ще при ГЕС є потужні дамби. На щастя, все це у нас залишилось в цілісності. Де проколи – це по складам зберігання боєприпасів, де були гучні скандали і Україна втратила величезну кількість боєприпасів через ті всі диверсії. Там вони, звісно, не допрацювали. Я сподіваюсь, що якщо їм виділять фінансування, у них все-таки будуть більше фахівців і можливості відслідковувати ті всі дії – саме протидіяти іноземним розвідкам по створенню диверсійних операцій, мають кошти піти саме на це.
Коли ситуація була у Калинівці, проходила інформація, що СБУ знали, що там може бути диверсія. Чому не вдалось запобігти подальшим подіям?
– А це саме через те, про що я говорив раніше, що відсутня ефективна нормальна співпраця і взаємодія між різними силовими структурами – Міноборони, СБУ, Нацполіція. Вони між собою конкурують. Взаємодії чіткої немає. Раптом хтось може краще, то є на кого спихнути цей недолік, що вони не доопрацювали. Крім того, військові, а це саме відноситься і до військових, завжди були досить закритими і не хочуть ділитись і підпускати до себе. Можливо, через досить високий рівень корупції по військовим структурам, що стосується забезпечення армії, особливо у військовий період, коли виділяються величезні кошти на цей напрямок роботи.
Як відбувається попередження терактів?
– Насправді, це дуже складно, оскільки для проведення контртерористичної діяльності потрібен великий апарат негласних працівників, фактично це шпигуни під прикриттям, які спостерігають, входять в довіру, які ведуть спостереження. Інформація має бути засекречена, має бути збережена, а це досить складно в час, коли в кожної людини є засоби зв’язку і читається електронна пошта, і багато людей це можуть побачити, зафільмувати. Тут впливає значною мірою саме людський фактор. Це важка робота і подібні операції, диверсії розроблюються країною-агресором місяці або навіть роки і, відповідно, такий самий час необхідний для організації протидії і виявлення. А саме факт, момент попередження досить складно спрогнозувати, але так, таке можливо і саме ми бачимо ці проколи, де саме вони не доопрацювали. Можливо, СБУ попереджало військових, що буде диверсія, а військові відмахнулись, сказали: «це не ваша справа, у нас все окей, у нас забезпечено». Може, було і так, але ми про це не дізнаємось, тому що ніхто не візьме на себе цю вину.
Читайте также: Украина где-то рядом с Сомали в глобальном рейтинге терроризма
Наскільки українські міста убезпечені від великих загроз терактів?
– Якщо подивитись по статистиці саме скоєння терактів і їх попередження, про які заявляє СБУ, і по результатам діяльності ми можемо сказати, що вони досить непогано забезпечені. Я бачив, що по місту Києву заводиться система відеоспостереження більш потужна. Звісно, що ця інформація буде заведена до Нацполіції. Я сподіваюсь, що СБУ також взаємодіє з Нацполіцією по отриманню цієї інформації і, відповідно, потрібен великий штат людей аналітиків і розвідників, які будуть це все аналізувати, приймати рішення, доповідати керівництву. На мій погляд, досить непогано, але, враховуючи, що ми ввійшли в десятку країн з найбільшою терористичною загрозою, я думаю, що все-таки рівень роботи спецслужб ближче до четвірки, між трійкою і четвіркою, трохи краще, ніж задовільно.
Це ж не тільки робота СБУ і розвідників, ще потрібна якась взаємодія з місцевою владою?
– Дії від місцевої влади? Так, місцева влада діє місцями. Десь хтось організовує муніципальну варту, десь хтось ставить систему відеоспостереження, але це все разове, штучне і кустарне. Немає єдиної державної програми безпеки для убезпечення населення від скоєння терактів. Не задумується керівництво нашої держави над цим, а потрібен просто координаційний центр, потрібна просто єдина державна програма, за яку буде відповідати, можливо, МВС, співвиконавцем будуть і прикордонники, і СБУ, і військові. І буде по кожному розписано розділ, хто чим займається, і місцевій владі також будуть дані вказівки, і співпрацювати знову будуть і патрульні, і дільничні інспектори поліції. Але, на жаль, такого немає. Немає чіткої координації. Тому на місцях, де громада вимагає, там робиться. Наприклад, в тому селі, де живу я, громада прийняла рішення по всьому селу встановити камери відеоспостереження. Це поступово робиться. В інших місцях до цього не доходять чи не вважають за потрібне і створюють свої місцеві групи самооборони, тобто все йде в штучному режимі. Єдиної координації організації, на жаль, на даний момент немає.
Ранее Сергей Пархоменко отмечал, что террористическая угроза в Украине – реальна, как никогда.
Кроме того, эксперт программы реформирования правоохранительной и судебной систем Украинского института будущего Денис Монастырский отметил, что Украина стала транзитной страной для террористов.
