РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
В Парламентской Ассамблее Совета Европы приняли резолюцию по Украине. В процессе принятия данного постановления депутаты едва не проголосовали норму о проведении выборов в Верховную Раду на неподконтрольных территориях Донбасса, внесенную пророссийскими депутатами ПАСЕ.
Читайте также: Что грозит Пинчуку за "сепаратистскую" статью
Во время рассмотрения данного вопроса в зале украинская делегация и несколько проукраинских депутатов воспользовались правилами ПАСЕ, чтобы не допустить постановку этой нормы на голосование.
Подробнее данную резолюцию в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог Олег Саакян.
(текст публикуется на языке оригинала)
Про що свідчить така зміна риторики в ПАРЄ?
— Це дуже очікуване для України, бо контекст змінюється. Зовнішньополітичний контекст для країни, скоріш за все, в 2017 році буде менш сприятливий. Більш того, я скажу, що тут Україна є не унікальною. Цей контекст буде менш сприятливий майже для всіх, бо ситуація в світі, особливо в західному, все більше і більше виходить з під контролю тих норм і тих правил, за якими вона функціонувала останніми десятиріччями. Тому, в принципі, ця хаотизація викликає радикалізацію позиції.
А ПАРЄ продемонстрували чітко ці тренди, бо ми побачили абсолютно реакцію різних країн, фактично закиди до радикальних позицій, проросійські позиції. Тобто загравання будуть посилюватися, більш того, я думаю, що в 2017 році і в найближче десятиліття ми не побачимо стійких коаліцій в підтримку чогось. Ми побачимо ситуативні союзи на підтримку конкретних цілей. На жаль, на сьогоднішній день мета багатьох європейських країн і їх еліт, виходячи з внутрішнього контексту, буде йти врозріз з національними цілями України.
Представники ПАРЄ вимагають продемонструвати від України конкретний прогрес в боротьбі з корупцією. Цей заклик буде почутий представниками української влади?
— Він, скоріше, буде почутий представниками української опозиції. Зокрема, позапарламентської опозиції, радикальної парламентської опозиції, що ми вже бачимо. Потрібно зазначити, що рішення ПАРЄ не є обов'язковими. Це є вимір загального тренду і об'єктивізації, виходячи з позицій інших парламентарів європейських і того, який є суспільно-політичний, суспльно-правовий стан речей в певній країні, зараз — в Україні.
І тут я б не тільки зазначав би корупцію, там і по свободі слова є моменти, і по правосуддю, по роботі журналістів. Тобто ми бачимо, що є дуже багато питань, по яких претензії збігаються, на жаль, як у західних політиків, так і в українського народу. Тому тут можна говорити, що ця резолюція може стати внутрішньополітичним фактором для боротьби політичної. Я думаю, декілька політичних сил вже в найближчий час візьмуть її на озброєння для того, щоб комунікувати і мобілізовувати власний електорат.
Закликають представники ПАРЄ і внести зміни до закону про люстрацію. Чи дійде ВР до зміни закону про люстрацію, враховуючи ту суспільну увагу, яка була прикута до цього документу?
— На сьогоднішній можемо констатувати, що є суспільне розчарування в люстрації як такій. Хоча, якщо говорити формальні ознаки люстрації, то на фоні інших процесів не сильно вона і пробуксовує. Інша справа, що по змісту по своєму люстрація в Україні проходила доволі в дивній формі, вона малоефективна. Я думаю, що повертатися до питання цього не будуть. Я б назвав би головним промахом цієї резолюції для України акцентування на проведенні виборів і на мінському процесі. Тут не вдалося втримати удар. А по всім іншим питанням головним, я думаю, що Україні вдалося втримати цей удар, не зазнавши іміджевих втрат від цієї резолюції, бо невиконання тих рекомендацій спричиняє іміджеві втрати для країни на зовнішній арені.
Чому не вдалося втримати удар в питанні щодо Донбасу?
— Вдалося відбитися по формальних ознаках. Я маю на увазі те, що вона була відхилена лише з технічних моментів, оскільки вона вносилася з голосу, більше 10 парламентарів ПАРЄ були проти неї. Тобто з технічних ознак її зняли. Це говорить про те, що політичну легітимацію вона пройшла. А отже, її не вдалося до того відбити, вона відображає певні тренди у ПАРЄ.
Якщо б не технічна частина, то вона б могла пройти, що свідчить про те, що з цією позицією частини європейських країн ми будемо стикатися і на інших майданчиках. Можливо, і на майданчику ПАРЄ в майбутньому. Отже, цей тренд на спотворення самої природи конфлікту на теренах України залишається. Багато в чому і через потурання української влади чи неоднозначне трактування самою Україною ситуації. Через це тренд, скоріше за все, посилиться. Я би це відносив, скоріше, до пропущених ударів. Не смертельних, не життєво загрозливих, але все ж таки іміджевих втрат. Також потрібно зазначити неоднозначну і неспільну, неузгоджену позицію парламентарів України в ПАРЄ. Ми бачимо, що різні депутати абсолютно по-різному голосували. Хтось підтримав, хтось утримався, а інші були радикально проти. Що так само говорить про певні системні проблеми української представленості в ПАРЄ і комунікації спільної позиції на зовнішньому майданчику.
Це проблеми політичного діалогу в Україні?
— Безумовно. Просто до цього ми бачили на майданчику ПАРЄ і на інших майданчиках спільну позицію українських парламентарів. І внутрішні розбіжності не ставали загрозою, не ставали перепоною на тому, щоб виступати з єдиною позицією. Цей випадок чи не перший, коли позиції різних представників України, українського парламенту на зовнішньому майданчику були протилежно різними, і вони не змогли знайти консенсусу.
Звернули представники ПАРЄ і Ради Європи увагу і на спроби скасувати діючий закон про мови через КСУ. Закликають, щоб у разі зміни цього законодавства забезпечили захист прав нацменшин. Як ви це прокоментуєте?
— До цього будуть апелювати. Я думаю, що зараз ми будемо очікувати дуже жваву дискусію стосовно мовних ініціатив. І питання цієї резолюції буде декілька разів, якщо не більше, згадуватися і використовуватися. Інша справа, що потрібно розуміти, що при всій неоднозначності відношення будь-яких мовних ініціатив, які на сьогоднішній день в Україні підіймаються, це є питання внутрішньої політики. І навіть в рамках ПАРЄ лише говориться про те, що потрібно відстоювати і захистити права національних меншин або національних громад в мовному законі. Але не говориться про сам мовний закон, тим паче про ті ініціативи, які подаються. З іншого боку, потрібно розуміти, що внесення проекту саме представником Угорщини продиктовано багато в чому національною позицією цієї країни, частини угорської еліти і певними якщо не територіальними, то соціокультурними претензіями з боку Угорщини на Закарпаття, на цей регіон і на власний вплив на цих теренах.
Ранее политолог Александр Москалюк в эфире "ГС" проанализировал, чего ожидать Украине после переговоров в Берлине по Донбассу, а также заявил, что многие проблемы в нашем обществе исчезнут, если государство будет соблюдать закон.
Также политолог-международник Антон Кучухидзе сказал в эфире радиостанции, что руководству Украины не удастся избежать принятия закона о проведении выборов на Донбассе.
