РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В Украину приехали представители Международного валютного фонда, чтобы провести ряд встреч с представителями украинской власти. Об этом заявил постоянный представитель МВФ в Украине Йоста Люнгман. По его словам, эксперты Фонда будут в Киеве до 16 февраля. Однако, подробности предстоящего визита не разглашаются.
В то же время, министр финансов Александр Данилюк заявил, что группа экспертов МВФ в рамках визита в Киев, в том числе предоставит власти Украины рекомендации по Антикоррупционному суду.
Напомним, что в конце января президент Петр Порошенко в Давосе встретился с директором-распорядителем МВФ Кристин Лагард. После этой встречи украинский лидер заявил, что сотрудничество с Международным валютным фондом продолжится и в дальнейшем. В то же время, Кристин Лагард призвала украинские власти ускорить темп реформ ради экономического роста, повышения уровня жизни, а также для получения очередного транша.
Стоит ли после визита МВФ ожидать решения относительно следующего транша, рассказал экономист, директор Института экономических исследований и политических консультаций Игорь Бураковский в эфире радиостанции Голос Столицы.
Читайте также: Давосский финиш Порошенко
(текст публикуется на языке оригинала)
Яка мета цього візиту експертів МВФ?
— Одразу хотів би сказати, що, як правило, в Україну з МВФ їздять делегації двох видів. Перша – це делегація, яка приїжджає для того, щоб говорити саме про надання траншу, уточнення параметрів програми, тобто, в принципі, це те, чого ми очікуємо. І технічні делегації. Я думаю, що ця група експертів, яка приїжджає, має більше технічний характер. Вони знайомляться з ситуацією в країні, вони роблять якісь такі оцінки по тим ключовим питанням, по яким на сьогодні у нас існують проблеми у стосунках з МВФ. І, звичайно, будуть дивитись на загальну економічну ситуацію і оцінювати темп перетворень в країні.
Але поки що про конкретні строки не йдеться?
— Скажу так, питання щодо надання наступного траншу Україні, формат цього надання і т.д. на цих зустрічах обговорюватися не буде.
Які зустрічі загалом відбуватимуться, в якому режимі вони проходитимуть і що ми зараз маємо довести МВФ для того, щоб співпраця тривала надалі, але не лишалась просто словами?
— В принципі, графік зустрічей є традиційним – це зустрічі з НБУ, зустрічі з Міністерством фінансів, зустрічі з окремими міністрами Кабінету міністрів. Зрозуміло, що це питання, пов’язані з паливом і енергетикою, питання пов’язані із пенсійною реформою, приватизацією і звичайно це питання, які пов’язані із житлово-комунальним сектором, зважаючи на те, що одна із ключових вимог МВФ – це зниження цін на енергоносії як для промислового сектору, так і для цивільного, тобто для громадян України.
Соціальне питання болюче, на ньому будуть гратися зараз, під час передвиборчої кампанії, як тут регулюватиметься ситуація, ваші прогнози?
— Я думаю, що дійсно 2018 рік – це фактично рік, після якого починаються вибори. В рік, після якого починаються вибори, і парламент, і політичні сили, як правило, починають вже думати про те, як обиратися на наступну каденцію в парламент. Тому за великим рахунком, традиційно, ми маємо очевидно 6-7 місяців для такої активної роботи, після чого політичні сили будуть більше опікуватись своїми власними проблемами. І це якраз найбільша проблема, як її вирішити, сказати мені дуже важко. І думаю, що це також одна із проблем, яка хвилює МВФ. Ми можемо багато про що домовитись, але потім, якщо парламент піде, умовно кажучи, на передвиборчі канікули, то ясно що якісь такі рішення прийматися не будуть.
А що з земельною реформою – вона також була однією з вимог. Чи готовий МВФ відкласти її на наступний рік, а не вимагати її проведення зараз?
— Я думаю, що МВФ уже багато разів демонстрував досить таку гнучку позицію, і зрозуміло, що питання земельної реформи треба розглядати в двох вимірах. З одного боку, це зобов’язання України, це те, про що ми домовились, і те, що ми будемо робити. І існує на сьогодні велика кількість, в тому числі експертних оцінок, оцінок бізнесу стосовно того, які позитиви принесе ця реформа. З іншого боку, ми прекрасно розуміємо, що це питання дуже політичне і соціально чутливе, тому, я думаю, що тут можна вести якісь розмови про МВФ, але ми повинні зрозуміти, що в цій реформі зацікавлена Україна. З іншого оку, якщо б у нас, скажімо, на всіх інших фронтах були абсолютно стовідсоткові досягнення, ми б отримували п’ятірки за великим рахунком, то, я думаю, що і питання землі, і деякі інші питання, можна було б обговорювати трошки по-іншому. Тому для МВФ дуже важливо не тільки, і не стільки окремі реформи, скільки він дивиться на ситуацію загалом. Але, якщо ситуація загалом, з його точки зору, не є такою райдужною, як би йому хотілося б, ясно тоді виникають питання до конкретних аспектів – ціни на газ, земля, приватизація, Антикорупційний суд і т.д. і т.д.
Але МВФ не раз демонстрував гнучку позицію, поступався Україні, відтерміновував якісь вирішення важливих питань, це про що говорять?
— Я просто ще раз хотів би сказати про те, що МВФ має свою певну історію, історію стосунків з Україною, історію стосунків з такими країнами як Україна, і тому в цьому класі для МВФ питання не в тому, щоб дати гроші. На сьогодні є дуже багато бажаючих отримати гроші МВФ, але він розуміє, як зробити так, щоб ці гроші дійсно працювали на реформи, що дійсно країна може зробити, а чого вона не може зробити. І ясно, що також він буде жорсткий в тих позиціях, де він вважає, що країна відстає в силу різних причин – в силу політичних, в силу можливо там якихось, я не знаю, психологічних і т.д. І в цьому сенсі МВФ завжди діяв, особливо в Україні, як такий зовнішній чинник, який примушував робити реформи. На жаль, Україна демонструє в багатьох випадках свою неспроможність рухатись далі, ми можемо прийняти гарні і дуже непрості рішення, але потім, коли починаємо їх виконувати, ми дуже часто починаємо шукати виправдання, чому ми це не можемо виконати. І от якраз МВФ потрібен для того, щоб нас штовхати і штовхати в правильному напрямку.
Читайте также: Наконец-то! Украина мировой лидер по… долгам перед МВФ
Але з іншого боку, якби ми були зацікавлені в розвитку нашої країни, просили гроші на щось конкретне, ось у нас є план, ми хочемо його реалізувати, дайте нам гроші ось під це, ось він реалізований, ось ми повернули кредити – все зрозуміло. У нас відбувається все навпаки – нам дають гроші на те, щоб ми розвивалися, а ми ніби використовуємо їх трохи не для того, не для розвитку економіки, а для того, щоб сплачувати попередні борги.
— Це частина гри в світовому господарстві. На сьогодні практично всі країни сплачують борги, і тут питання не в тому, що ми їх сплачуємо, а дуже добре, що ми їх сплачуємо. Гірше було б, якби ми їх не сплачували, якби була б ситуація, коли уряд змушений був реструктуризувати борги. Без світових запозичень така країна, як Україна, не буду говорити не виживе, але, тим не менше, є питання. З іншого боку, якраз в чому ідея співпраці з МВФ – ми підписуємо так званий меморандум про економічну і фінансову політику, і говоримо про те, що ми робимо наступне – реструктуризуємо уряд, ми запроваджуємо нові інструменти контролю на банківському рикну і т.д. і т.д. Це все починає працювати, але поки воно не працює, поки в нас є якісь відповідні економічні труднощі, ми беремо на це гроші МВФ, інструменти запрацювали, економіка розвивається, ми повертаємо гроші і безпосередньо рухаємось далі. І я хочу сказати, що в такому форматі, крім МВФ, ніхто грошей Україні не дасть, гроші інших кредиторів багато в чому прив’язані до грошей МВФ. Якщо виправляється політична ситуація, якщо поліпшується бізнес-клімат, то тоді в країну приходять вже приватні інвестори і вони дуже уважно дивляться на те, що тут робить МВФ. В світі все взаємопов’язано і нам треба навчитись розуміти оцю взаємопов’язаність і відповідним чином будувати свою економічну політику.
І все ж, які ваші прогнози – чи отримає Україна в цьому році транш МВФ, чи ні?
— Я думаю, що ми в цьому році, швидше за все, отримаємо транш МВФ, але це буде дуже не просто і буде не скоро. Я думаю, що в найкращому випадку ми зможемо його отримати в другій половині 2018 року.
На що підуть гроші?
— Є своя схема. Значить, гроші ідуть через уряд, гроші ідуть через НБУ – це перший елемент контролю. А з іншого боку, в цих контрольних заходах також задіяні представники МВФ. Тому в даному випадку дуже важко говорити про те, що прийшли гроші МВФ, вони були розписані по кишеням і т.д., хоча за великим рахунком ми повинні говорити про те, що в цілому фіскальна дисципліна, бюджетна дисципліна – це та проблема, над якою нашому уряду ще працювати і працювати.
Що відбуватиметься з українською економікою до тримання траншу?
— Я думаю, що у нас, в принципі, є всі можливості прожити. Я думаю, що ми не повинні недооцінювати тих рішень і тих змін, які відбулися безпосередньо в українській економіці, в плані макроекономічної стабілізації, намагання якимось чином поліпшити бізнесовий клімат, багато чого іншого було зроблено. Але ясно, що питання не тільки в тому, як ми будемо жити, ми будемо жити. Економіка – така матерія, яку дуже важко знищити. Головне, щоб, незважаючи на відсутність грошей МВФ, ми продовжували зміни і ми продовжували, кінець кінцем, виконання тієї програми реформ, яку ми розробили безпосередньо самі для себе, а не для МВФ.
Ранее политический эксперт Валерий Гончарук заявлял, что Антикоррупционный суд – не единственный камень преткновения в переговорах с МВФ.
А экономист Олег Пендзин высказал мнение, что Украина без транша МВФ скатится в дефолт.
