РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Последней главной новостью недели в Украине стало начало работы нового Верховного суда. Это произошло в пятницу, 15 декабря. В связи с этим старый Верховный Суд, Высший административный суд, Высший хозяйственный суд и Высший специализированный суд по рассмотрению гражданских и уголовных дел прекратили свою работу. Теперь Верховный Суд становится единственной кассационной инстанцией Украины.
Чем отличается новая судебная инстанция от ранее существующих, в эфире радиостанции Голос Столицы разъяснил политолог, директор Центра общественно-информационных технологий "Форум" Валерий Дымов.
Що зміниться для українців після запуску Верховного Суду?
— Дуже складно коротко пояснити людям, враховуючи, що переважна більшість вважає, що їм це нічого не дасть. Але, з іншого боку, розумієте, є вкрай низький рівень довіри до судової системи в Україні, і є очікування у людей, що щось треба змінити, і ми не можемо зробити так, як люди хотіли би. Грубо кажучи, люди хотіли б, щоб всіх суддів, які не викликають довіри, звільнили. Зараз ми з вами говоримо, а черговий суддя Чаус, пам'ятаєте, це був суддя, який 200 тисяч євро, чи скільки, доларів, в банках консервував, і думаю, черговий суддя Чаус на черговому городі закопує чергову банку. Але звільнити їх всіх ми не можемо, тому що хтось має бути, представляти судову систему, тому що вона має бути незалежною в цивілізованій країні. Якщо ми прагнемо до цивілізованої країни, ми прагнемо незалежної судової системи, а завжди, якщо буде намагання суддів цих звільняти, вони відновляться, тому що це буде розцінюватися в європейських інституціях як тиск на суд.
Верховний Суд зможе розглядати такі питання?
— Пам'ятаєте, в минулому році в цей час генпрокурор Юрій Луценко розповідав, що в цей час екс-керівники податкових служб були заарештовані. Одну людину відпускають під заставу сотні мільйонів гривен, тому що він брав хабарі на шалені суми, а іншого відпускають без застави, просто під домашній арешт. Тепер такого не буде. Не будуть залежати по типових справах від свавілля або хабара того судді рішення, які люди чекають. Тому в даному випадку буде зразкова справа так звана або типова. Якщо Верховний Суд за поданням деяких суддів розгляне цю справу, то всі судді мають ці питання розглядати типово, як це зробив Верховний Суд. Ми також незадоволені, багато експертів, особливо ті, які займаються доброчесністю, вони кажуть, що не всі судді, які потрапили до складу Верховного Суду, є такими доброчесними і такими легітимними, тобто люди не вважають, що вони справедливі рішення виноситимуть, не всі задоволені, але конкурс був прозорий. Переважна кількість експертів із-за кордону, провідних експертів кажуть, що такої прозорості багато країн, які є демократичними, не мали і не мають, тобто почали зверху для того, аби якось систему все ж таки, з одного боку, вберегти від того, що вона взагалі розхитається, з іншого боку, вберегти, зачистити від суддів корумпованих. І щоб все ж таки насправді ми вірили рішенням тих суддів, треба було щось робити. Тому обрали такий спосіб. Тому сподіваюсь, що після зміни вивіски від Вища рада юстиції до Вища рада правосуддя, щось ще зміниться, і думаю, що першим кроком до відновлення довіри до судової системи є створення цього Верховного суду. Але вже зараз ми бачимо, що це було "зеленим світлом" для певною мірою очистки знизу.
Тобто є певний прогрес по тим справам, які довго не розглядалися?
— Ми бачимо, що раптом Вища кваліфікаційна судова комісія, раптом Вища рада правосуддя почали виносити рішення по тих суддях, яких до того не звільняли, так званих суддів Майдану, ті люди, які давали 60 діб арешту людині за те, що знайшли покришку у нього в автомобілі, тих суддів, які під кальку протоколів виписували арешти тим, кого затримували, тому що вони їхали більш, ніж колона, 2-3 машини — це вважалось вже колона, ті судді, які виносили неправосудні рішення щодо застосування каральної системи при Вікторі Януковичу щодо простих людей-мітингувальників. Тому в даному випадку думаю, що ті судді, які сподівались, що система очищення все ж таки не запрацює, вони вже певною мірою отримали той сигнал, який, ми сподіваємось, що він підтвердиться в подальшому очищенні судової системи. Це — дуже складні рішення. Ми можемо змінити всіх суддів корумпованих, але, повірте мені, вони відновляться через Європейський суд з прав людини, через європейські інституції, і країна відшкодовуватиме їм великі їхні збитки із українського бюджету, тобто із бюджету нас з вами і наших слухачів.
Тобто, Верховний Суд — це судова реформа в дії?
— Я сподіваюсь. Але, розумієте… от виходить генпрокурор і каже, що без рішень суду НАБУ працювало. Він каже, що в судах лежать купа справ і суди їх не розглядають, він каже про те, що судді в нас — корумповані, він каже, що Генпрокуратура подала тисячі кримінальних справ по корупціонерам, суди їх розглядають. Тобто він сам же, з одного боку, каже, що треба рішення суду, з іншого боку, він каже, що судова система, м'яко кажучи, недосконала, а часто-густо Луценко використовує зовсім інші терміни. Тому в даному випадку ми бачимо, що це не просто якісь зміни, про які кажуть, що вони нерелевантні, тобто вони не стосуються людей. Вони стосуються людей, і насправді лід зрушився, але люди відчують це, звичайно, не з понеділка.
Деякі пересічні українці вважають, що робота НАБУ, НАЗК та САП виявилася провальною. Чи не спіткає така доля Верховний Суд, або ще рано робити прогнози?
— Звісно, рівень довіри у людей — низький. Але, з іншого боку, я і зазначав, можливо, так складно, що є проблеми. Добре, ми констатуємо з вами, що ми не довіряємо суду. Я просто запитує: що робити далі? Далі треба щось робити, і просто розстрілами це питання не завершиться, тому що одразу виникає запитання, а судді хто? Хто буде вирішувати рішення щодо цих розстрілів фігуральних чи, можливо, реальних. Чому я кажу, можливо, реальних? Справа в тому, що держава за визначенням має легітимне монопольне право на застосування насильства. Тільки держава має право застосовувати насильство, карати злочинців. Вона вирішує, держава, а не людина, яка знаходиться в державі. Ми просто кажемо "держава", "влада", а Захід часто, наші партнери або вороги кажуть, що і суспільство, Україна як така. Так от, якщо держава не буде мати легітимність, тобто якщо люди будуть вважати неправомочним вибіркове правосуддя держави, то це може призвести до, дійсно, серйозних речей, тому що цей суд Лінча може отримати українську прописку, тобто, грубо кажучи, суддя в Чорноморську, останні справи, він випускає тітушок, які в Одесі робили це свавілля 2 травня. Одному вже проломили голову. Вибух в суді Нікополя, коли батько людини, яка загинула, вона не вірить державі, вона кидає гранату в Нікопольському суді. Ці речі — прогнозовані. Тобто, грубо кажучи, якщо люди не довіряють державі, то вони або кажуть, що все пропало, або коли це його безпосередня справа, то він чинить самосуд. От в чому, дійсно, небезпека. І ця небезпека — дуже серйозна, і, як я сказав, ці судові рішення, створення Верховного Суду, вони не з понеділка почнуть справу, але загроза може бути з понеділка. Якщо люди не відчуватимуть справедливості зверху, вони, на превеликий жаль, і це велика загроза, будуть чинити правосуддя знизу.
Читайте также: Знаешь — значит вооружен. Все подводные камни судебной реформы
К слову, адвокат Денис Бугай в эфире Голоса Столицы отметил, что новые процессуальные кодексы дадут судьям новосозданного Верховного Суда возможность разобраться с "завалами" в десятки тысяч дел. При этом Верховный Суд не будет заниматься бытовыми спорами украинцев.
