РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
На пост главы нового Верховного Суда претендуют пять кандидатов. В частности, своих представителей на конкурс делегировали кассационные суды. Пленум Верховного Суда, на котором судьи будут выбирать себе руководство, состоится 30 ноября.
Кандидатов на должность главы может быть и больше, чем нынешняя пятерка, потому что своих еще не подавали суды административной юстиции.
Процесс избрания председателя нового Верховного Суда, в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал эксперт по вопросам судебной реформы "Реанимационного пакета реформ" Михаил Жернаков.
(текст публикуется на языке оригинала)
Зараз маємо п'ять кандидатів на посаду голови Верховного Cуду. Хто вони?
— Усі, безумовно, цікаві кандидатури, але найбільш привертає увагу, мою, принаймні, це Богдан Львов, колишній чи теперішній, очільник Вищого господарського суду України, який має негативний висновок Громадської ради доброчесності, при цьому чомусь Вища кваліфікаційна комісія суддів не помітила ні колекцію годинників, яку навіть кандидат, а тепер уже суддя Верховного Суду не зміг пояснити, скільки вона коштує, звідки вона взялася, чи платив, чи не платив він ввізне мито, яке при ввезенні цих годинників, тощо. Це окрім того, що він є фігурантом кількох кримінальних справ і взагалі представником, дуже яскравим представником старої судової системи. Якщо таку особу буде вибрано головою нового Верховного Суду, при тому, що щодо питання «нового» в мене також великі є перестороги у використанні цього терміну, тому що, як ми знаємо, близько 80% цього «нового» Верховного Суду — це старі судді. Лише трохи більше 20% — це люди з-поза меж системи, які туди прийшли. Отже, якщо такого суддю виберуть, то це буде яскравим прикладом того, що ніякого бажання робити і змінювати систему в політичної влади від самого початку не було, і на чолі так званого нового Верховного Суду поставлять людину, яка дуже прекрасно знає, як відбувається управління судами в ручному режимі.
З відомих п'яти кандидатів — всі судді зі старої системи?
— Ні, є люди, які до того не працювали суддями. Це Аркадій Бущенко, колишній голова Української Гельсінської спілки. Це і Олена Кібенко, адвокат в минулому, партнер юридичної фірми. Це і можна сказати, до певної міри нове обличчя — Володимир Кравчук, тому що він до того був суддею, але він до того працював суддею першої інстанції, і знаний у багатьох колах. Є такий досить прогресивний суддя в адміністративних судах принаймні, і він прийшов в суд з науки, він спочатку став доктором наук, потім вже став суддею окружного львівського суду. Тому також ця фігура могла би бути компромісною, і судді його вважали своїм і могли б за нього проголосувати.
Не завжди людина з системи не має права бути в новій системі?
— Я в жодному разі не кажу, що обов'язково всі, хто раніше працював в системі, всі злочинці чи є недоброчесними. Але при виборі голови суду, ще раз, дуже важливо, щоб ця людина, принаймні до неї не було претензій взагалі при виборі судді. Як так сталося, що принаймні чверть однозначно є недоброчесними цих нових суддів чи майже чверть Верховного суду? Це велика запитання. Але якщо це голова суду, то це однозначно — обличчя суду, це показник того, що ці судді, кого вони вважають достойним обіймати таку високу посаду. І звичайно, якщо вони виберуть людину, до якої принаймні немає очевидних претензій, то це вже буде якимось кроком вперед.
Які рішення будуть залежати саме від голови Верховного Суду?
— Там чимало таких, з одного боку, організаційно-розпорядчих рішень, з іншого боку, рішень, які дуже сильно впливають на те, що відбувається. Зокрема, та сама система автоматичного розподілу справ, яка нібито діє в Україні вже багато років, але якимось дивним чином, ми бачимо, є купа навіть кримінальних справ, і відомі справи Ємельянова-Татькова, там, де було доведено і вивчено, яким чином справи в ручному режимі розподілялися, як в Печерському суді справи в ручному режимі розподілялися, незалежно від того, що діяла система цього автоматичного розподілу, втручання були в цю систему тощо. Тому навіть якщо взяти лише цей один аспект, то можна зрозуміти, що голова суду безпосередньо має вплив на те, що і як там відбувається. Тому що фактично ці речі, які здійснюються в цій системі автоматичного розподілу, вони здійснювалися, що видно навіть з матеріалів кримінальних проваджень, за наказами, розпорядженнями голови суду. Голова суду призначає керівника апарату, до речі, за погодженням з територіальним управлінням державної судової адміністрації. Це принаймні в місцевих судах. У Верховному Суді також голова суду безпосередньо впливає на те, хто є керівником апарату. І це є великі кошти, велике матеріально-технічне забезпечення. Тобто це велика частина того, що відбувається з роботою суду, і безумовно, це в першу чергу обличчя цього суду. Давайте не будемо забувати, і це певне повідомлення і певний меседж, який несе ця фігура в народ з приводу того, як буде цей суд виглядати і що він буде робити.
Як будуть обирати голову? Ще один конкурс?
— Ні, на жаль, нічого цього немає. Висновок Громадської ради доброчесності вже ухвалили стосовно Богдана Львова, і він є негативним. І підстав для його скасування не було знайдено. Тому що не були ці факти спростовані. А стосовно решти — негативних висновків немає. Але ми не будемо знати ніяких об'єктивних критеріїв, ніякого конкурсу немає. Це просто голосування пленуму Верховного Суду за ту чи іншу кандидатуру. І як проголосують судді… відповідно, тим самим вони покажуть всьому народу і всій країні, кого вони насправді готові бачити, і чи взагалі в нас є якийсь крок вперед чи немає.
К слову, политический аналитик Петр Охотин считает, что в Украине судьи полностью зависимы от Порошенко. А громкие антикоррупционные дела доведут до конца только тогда, когда это будет выгодно действующей власти.
