РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
Во вторник у Верховной Рады началась акция протеста, которая продолжается и поныне. Участники акции — представители разных политических сил и общественных объединений. Они вышли под здание парламента с тремя требованиями: отмена депутатской неприкосновенности, создание антикоррупционного суда и изменение системы выборов.
В первый день в акции участвовали, по разным данным, от 4 до 6 тысяч человек, а затем количество протестующих значительно уменьшилось. В пятницу продолжать протест решили только "Движение новых сил" Михаила Саакашвили и депутаты "Самопомочи" Семен Семенченко и Егор Соболев. Другие участники акции планируют добиваться выполнения требований другими методами.
Перерастет ли акция под Радой в протесты по всей Украине, в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал (21 октября — Ред.) политический экспорт Тарас Чорновил.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як вплинула акція протесту на українську владу?
— Спочатку відразу ділимо: акція протесту дійсно була. Вона тривала приблизно від пізнього ранку вівторка до пізнього пообіддя вівторка, після чого акція закінчилися і залишилося зовсім інше, тому що насправді все те, що підпадає під конституційне визначення акції мирної без зброї тощо, яке виписано в Конституції, те, що під політологічне значення підпадає під акцію, на яку когось запрошують, хтось приходить, люди якісь приходять, якісь політичні вимоги чітко більш-менш сформульовані – вони дивні, це абсолютний вінегрет вимог, це ніяка не велика політична реформа, це три окремих висмикнутих вимоги з різних сфер – те, що прийшло в голову трьом якимось ініціатором акції, але це була реально акція.
Більше того, попри дуже негативне ставлення до персонажів, які там були на сцені, попри те, що я вважаю, що більшість з них в цій ситуації дуже багато що брехали, зокрема, по тій же самій депутатській недоторканості, тому що насправді іде розкрутка цієї теми, але ви розумієте, що зняття недоторканості потрібне президенту і генпрокурору, і ніколи воно не потрібно нікому з опозиції. Насправді це — елементарна брехня, всі дуже добре розуміють, зараз на цьому можна покрутитися, а потім, коли буде 300 голосів, вийде кілька фракцій і скаже – ой, ми двома руками за, але ми проголосуємо тільки в тому випадку, якщо при цьому там закон про імпічмент, він, до речі, діє з 2010 року. Проте сама акція відповідає загальним критеріям акції в Україні, і їй можна поаплодувати, вона в одній речі досягнула успіху, який є суспільно значимим, це питання зняття депутатської недоторканості.
Читайте также — Мнение: кто стоит за новыми протестами и когда начнется настоящий Майдан
Я не прихильник таких простих схематичних підходів, просто взяли – зняли, взяли – дали, але коли опозиція, яка має проти цього боротися, заявляє – давайте знімемо депутатську недоторканість, то чому не зняти, тим більше – це є рівність перед законом, всі мають бути рівні перед законом – і звичайні громадяни і нардепи. І те, що ВР три роки тягнула, був президентський законопроект, пройшов перше читання, вони після того його загальмували, не чіпали, при чому там була така домовленість між всіма фракціями, хай зараз одні на одних не кивають, всі домовилися, щоб не пропускати. Дійшло до того, що вже не було куди терпіти, провели окремими змінами до Конституції суддівську недоторканість, жорстко обмежили, після того депутатська – став той законопроект вже неактуальним, тому що він вже не чинний, там же ж половина з цього вже виконана в іншому законі. Зараз нарешті воно все-таки пройшло. Без цієї акції, можливо, вони ще б рік тягнули. Тому ота акція, яка була в вівторок, вона досягла своєї цілі. Все, що було після того, не підпадає ні під політологічне, ні під конституційне визначення акції протесту. Якщо хочете мою кваліфікацію того, що є, це взагалі-то називається – лузерська, безнадійно тупа спроба заколоту, тому що поставлена ціль, вони ж вже вчора відкрито сказали — до того вони весь час розказували "ми ще того вимагаємо, ми ще того", коли вже всі політичні учасники, реально політичні, відійшли, і сказали "слухайте, знаєте, ганьбитися нам не треба, плюс нарвати на себе кримінал, ви ж тут якусь кров зараз організуєте, ну ви подивіться, хто там є, і ліпше ми будемо в стороні, ми своє політичне будемо політичним способом робити» – теж не завжди чисті люди, але ті, хто лишилися, власне кажучи, це є дуже дивна компанія Семена Семенченка та Михайла Саакашвілі, і куча всякої дрібноти, яка до них десь ліпиться, в надії, що, може, поїздом, бо ніхто більше їх не бере, а їм хочеться в парламент.
І ця компанія чітко вчора сказала: "Наше завдання – усунення Петра Порошенка". Тобто закон про вибори, антикорупційний суд, все інше – це ж була тільки відмазка для легковірних, щоб була затравка, щоб на них звернули увагу, бо якщо б вони вийшли і сказали: "В нас — третій майдан», всі б відразу сказали: "Стоп, а чому про третій майдан?" Тому почали з вимог протестів, і ви правильно сказали – протестна акція, правильно, вона була протестною у вівторок, а після того – усунення президента, ще там щось, одні кажуть – силовим шляхом, другі кажуть – ми не будемо силовим.
Взагалі у міжнародному праві і у внутрішньому праві це називається "ідея чи пропаганда державного заколоту", але зроблена такими лузерами і в такий спосіб і без підтримки населення, при тому всьому, що люди не люблять владу, але іти за ще гіршими ніхто особливо не захотів, коли 300 чоловік цим займаються, це є лузерство.
Вони дуже розраховували на оті всі історії зі зброєю, все інше, які перед цим були, що їх почнуть розганяти, що з ними будуть якісь страшні конфлікти. Пару конфліктів вийшло, але, вибачте, коли ламають рамки і рвуться на площу перед Радою велика кількість людей, коли б’ють міліціонера, висмикують, коли відбуваються якісь інші подібні речі, забрали, пограбували, фактично. До речі, кримінальна стаття і дуже серйозна, напад на осіб при виконанні, перешкоджання діяльності правоохоронців, плюс відбирання їхнього майна – грабунок, це — 12 років тюрми. Мені дивно, що немає результату з цього, і міліція так тихенько очі на це закриває, тут інші питання до очільника МВС Арсена Авакова. Але в тій ситуації, яка тоді відбулася, зрозуміло, що якісь сутички би були, тобто ідуть весь час провокування якихось сутичок, вони надіються, що їх розженуть, а їх не розганяють.
Читайте также — Украина: вечное вращение вокруг Майдана
От вчора, пригадуєте, запущено було флешмоб, буквально по всіх ЗМІ почали розповсюджувати чутку – є якийсь там інсайд, що Порошенко розмовляв з Аваковим, кричав на Авакова, щоб той розігнав акцію, і цієї ночі її розженуть. Але ніхто нічого не розганяв – перше. Друге – в мене питання. А те хто це повідомив, вони що, під диваном Порошенка сиділи, у якогось там Миколи Мельниченка був мікрофончик, і слухали, що там було? Тобто запущена брехня.
Чому акція не стала масовою? Люди відчули її провальність чи мало невдоволених?
— Невдоволених багато, люди в принципі проти влади настроєні достатньо сильно – це типово для українців. Є певний момент настрою, я вважаю, що це, мабуть, шкідливо для України, тому що треба вибірково дуже на це дивитися, я це називаю генетичною родовою травмою, але є люди, які інше думають, і в принципі, якщо би було якесь переходження певної межі, щось би відбулося, в людей якийсь запал є, що така традиція, як Майдан, воно можливо, але Майдан не починається з політиків, Майдан починається з того, що виходять люди, а потім ззаду прибігають політики і пробують якось приєднатися. А тут задовго до акції, під час візиту Саакашвілі до Женеви, ще він не був в Україні, коли його розмова була з Ігорем Коломойським, потім з’явилися побажання, це ж не тільки три вимоги було, більше, про Роттердам+, який дуже серйозне, важливе має значення для саме Коломойського, все почалося тоді.
Читайте также: Майдан Саакашвили: а кому-то нужен Саакашвили?
Потім прийшли політики, потім почали формувати якісь несоціально значимі вимоги – це ми окремо поговоримо, це повний абсурд, але коли це все відбулося, і потім почали закликати людей, але люди-то фальш відчувають, в Києві фальш відчули, але є люди, які б’ються, тому що б’ються, такі теж завжди є, але їх виявилось напрочуд мало, тому що насправді, розумієте, були би сконцентровані якісь протестні звинувачення, було би дійсно відчуття, що безнадія, тобто влада – все, вона вже пішла в той бік, куди вже не можна. Насправді, є звинувачення до влади абсолютно виправдані, а є і те, в чому треба сказати "дякую", в тому числі і медична реформа. Але розумієте, коли на протести виходять шахраї, це не спрацьовує.
Стоит отметить, что политтехнолог Ярослав Макитра в эфире Голоса Столицы заявил: протесты под Радой обусловлены не гражданским сопротивлением против власти, а внутренним конфликтом политических элит.
