РИА Новости Украина — радиостанция "Голос столицы"
Парламентская ассамблея Совета Европы по итогам срочных дебатов по принятию в Украине закона "Об образовании" приняла резолюцию с рекомендациями для Украины по защите прав национальных меньшинств.
Согласно результатам голосования, поддержали этот документ 82 делегата ПАСЕ, 11 высказались против, 17 воздержались. Всего проголосовали 110 делегатов.
ПАСЕ осудила то, что Верховная Рада Украины приняла закон об образовании, в частности норму о языке образования, без консультаций с представителями национальных меньшинств.
В документе ассамблея признает право Украины поддерживать украинский язык в образовании, одновременно подчеркивая важность защиты прав национальных меньшинств учиться на родном языке.
Как заявил глава делегации украинского парламента в ПАСЕ Владимир Арьев, резолюция не обязывает делать никаких шагов к выводам Венецианской комиссии и не является "трагедией" для Украины.
"Резолюция — чисто политический момент", — сказал он.
Какие выводы нужно сделать после такой резолюции ПАСЕ, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог-международник Олег Волошин.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи дійсно ця резолюція — це насамперед політичне рішення, як стверджує представник української делегації?
— А що значить — політичне рішення? Все-таки ПАРЄ — це набір депутатів національних парламентів країн-членів Ради Європи. ПАРЄ ухвалює виключно політичні рішення і ніякі інші. На відміну від Венеційської комісії, яка дає просто рекомендації юридичні, це є політична воля країн-членів Ради Європи. Зокрема, всі резолюції на підтримку України, засудження російської агресії, засудження анексії Криму, які ухвалювалися в попередні роки ПАРЄ, також були абсолютно політичними. Які ще вони можуть бути? Так що всі ці, знаєте, в мене навіть слова немає … це тільки відмазки Ар’єва… Коли проти цієї резолюції голосує лише 11 людей, з яких лише один англієць, а 10 інших — це члени ура-патріотичних фракцій ВР, це саме про себе говорить. 33 країни представляють депутати, які голосували за цю резолюцію. Тобто це повна і тотальна ізоляція націоналістичних українських фракцій в ПАРЄ, де три роки Україна мала повноцінну абсолютну підтримку з усіх ключових питань. Останній раз негативну резолюцію з критикою України ухвалювали ще коли судовий процес над Юлією Тимошенко за часів Януковича. Перша розгромна критична резолюція щодо України, яка ухвалена в ПАРЄ, після Майдану. І це означає, що Європа відвертається від цієї влади.
Взагалі на базі якої інформації ухвалювалося це рішення? Виступав доповідач. Це на основі його виступу рішення щодо нашого закону ухвалювалося?
— Це одна стаття. Скільки часу треба розумній і освіченій людині, щоб прочитати статтю закону? Десять днів? Тиждень? Місяць? Чи, напевно, 10 секунд чи 15 секунд? Розумієте, це нонсенс і треш, я навіть не хочу це якось коментувати. На якій інформації? На основі доповіді депутата від Естонії, на основі доповіді від посольств країн-членів Ради Європи. На основі просто, вибачте, тексту, який був перекладений на англійську та іншими мовами цього закону, який цитується в проекті резолюції, який розглядався, до речі, по всій процедурі, на відміну від нашої ВР, по всій процедурі. Спочатку в понеділок на комітеті з питань культури та освіти цей проект резолюції розглядався, в нього вносилися правки. Потім він дискутувався в кулуарах, обговорювався депутатами. І після того голосувався вчора і ще раз обговорювався. До речі, там були поправки вносилися прямо… Тобто була повноцінна процедура, гарний приклад нашій ВР, як повинна працювати нормальна парламентська інституція, де є можливість всім висловитися і кожному засвідчити свою позицію. Більше того, країни-сусіди, які мають національні громади в Україні, вони ще користувалися інформацією, яку їм надали лідери національних громад. Відповідно, болгарської, угорської, румунської, словацької, польської, які компактно проживають в Україні. Але головне, що за цю резолюцію голосували представники, я кажу, 33 країн, тобто від Британії до Молдови. Тобто це є загальна позиція європейської спільноти про те, щоб зменшувати обсяг освітньо-мовних прав наднаціональних меншин в країні, яка претендує на членство в ЄС, європейській сім'ї, неприпустимо.
Читайте также: Закон об образовании: Венгрия пошла в "наступление"
Як ви прокоментуєте поправку, яка була відхилена. Це угорська поправка, за якою із цього документа хотіли викреслити посилання на право України захищати державну мову. А також про те, що мова об'єднує державу. І саме на цих моментах доповідач зупинявся. Лише з мінімальною перевагою — 39 голосів проти і 42 — за, була ця поправка відхилена.
— Та тому що в жодній іншій країні Європи немає загального бачення, що цей підхід є вірним. У Швейцарії чотири державні мови. У Фінляндії — дві. В Іспанії, в Каталонії каталонська має офіційний статус. Галісійська має офіційний статус. У Франції в регіоні Бретань бретонська має офіційний статус. Людина може в суд звернутися німецькою в Ельзасі, тому що це історично німецька територія. Тому говорити про те, що держава… Ви розумієте, у нас все викривлено нашим націоналістичним рухом, що ми навіть не розуміємо, що є позиція, що кожна країна зобов'язана забезпечити можливість вивчення державної мови, для того щоб людина могла себе самореалізувати в певній країні. Тобто це право, а не обов'язок. Тобто якщо сьогодні, скажімо, Україна б не створювала би можливості для російськомовних, угорськомовних, румуномовних людей вивчати українську мову, це була б дискримінація. Тому що тоді дійсно людина, яка хоче зробити кар'єру в Києві чи стати депутатом ВР, не могла б це зробити тому що вона не мала б можливості вивчити українську мову в принципі, її позбавляли би цього права. Але ніде не говориться, що вивчати державну мову є обов'язком.
Як взагалі буде виглядати ситуація, приміром, якщо Венеціанська комісія ухвалить свій висновок на користь України?
— Такого просто не може бути. Тому що Венеційська комісія спирається на ті самі документи, які цитуються в тій самій резолюції. На європейські хартії регіональних мов та мов національних меншин, на європейські конвенції прав людини, на інших різних численних документах. Тому я переконаний, що Венеційська комісія ухвалить приблизно такий самий висновок.
У підготовці цього закону брали участь представники Ради Європи і деякі фахівці з Венеціанської комісії.
— Правильно. А ще брали участь представники національних громад, які мені особисто розповідали, що їх використали для прикриття. Якби їх позицію хоч трошки врахували, того галасу б не було. Якби сьогодні лідери угорської громади Закарпаття могли сказати, що закон, можливо, не ідеальний, але в цілому нашу точку зору почули, і наприклад, як президент вчора абсолютно брехав, він сказав, що в нас в законі написано, що спочатку до якогось рівня викладається 60% мовами національних меншин, а 40% українською мовою, а потім до кінця навчання пропорцію змінюються.
В законі цього немає. Так от якби була така пропорція, і було сказано, що 60% предметів викладається в місцях компактного проживання угорців угорською мовою, в місцях компактного проживання російськомовного населення — російською, то тоді б не було цього галасу. Тобто те, що вони брали учать, це не означає, що їх думку було реально враховано. Ви розумієте різницю? Тобто в нас теж відбуваються так звані громадські слухання щодо точкової забудови в Києві, формально, а потім будують шалені одоробла, які руйнують ландшафт і все інше, а кажуть — громадськість погодилася. Тому що формально були громадські слухання.
Напомним, эксперт Николай Капитоненко считает, что аргументы Порошенко в Страсбурге за закон об образовании выглядели убедительными для украинской аудитории, а тех, кому закон не нравится, он вряд ли убедил.
