РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
В Украине может стать меньше импортного товара и тот подорожает. Для защиты украинских производителей в Министерстве экономического развития и торговли уже подготовили целый пакет законопроектов. В частности, авторы этих документов предлагают более активно использовать антидемпинговые и антисубсидированные расследования. В законопроектах прописали новые правила для них.
В частности, хотят ввести для импортеров обязательный денежный депозит для возможной уплаты налогов или штрафов. Также к таким расследованиям хотят привлекать все заинтересованные стороны, включая представителей местного бизнеса. В случае установленного факта демпинга, импортер должен будет уплатить антидемпинговую пошлину. Сумму спишут с налогового депозита.
Нововведения от Минэкономики прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы эксперт по вопросам экономики Владислав Зимовец.
Наскільки план Мінекономрозвитку дійсно може захистити вітчизняного виробника?
— Це цілком зрозуміла позиція, оскільки у нас Україна насправді має проблеми з торговельним балансом, і нам кожний цент, кожний долар важливий. Я маю на увазі те, що будь-які обмеження імпорту, які можна встановити в рамках СОТ і договору про асоціацію, ми повинні цим займатися. І насправді цим просто не займалися до цього, оскільки це достатньо складні процедури, і обґрунтування займає час. На сьогоднішній день повідомили, що такі антидемпігнові розслідування будуть проводитися.
Якщо все ж таки відповідні процедури будуть запроваджені, на вашу думку, це буде працювати для всіх підприємств, в тому числі і за зверненнями малих підприємців? Або лише для окремих українських великих корпорацій, які можуть так чи інакше мати своїх представників в Кабміні?
— Я думаю, тут мова йде не про представників, а просто про наявність юридичних потужностей і адміністративних для того, щоб ініціювати такі розслідування. Звичайно, малий бізнес, середній, він просто не спроможний це зробити. Він може це робити через певні асоціації або об'єднання, оскільки це достатньо тривалий час цим потрібно займатися, і юридичний і адміністративний ресурс, малий і середній бізнес не має такого ресурсу для того, щоб проводити, захищати свої інтереси через такі процедури. Я думаю, це великий бізнес.
Як ви вважаєте, це все буде якимось чином вступати в конфлікт з нормами СОТ? Чи будуть якісь або позови до міжнародних судів, або просто претензії з боку іноземних компаній?
— Антидемпінгові, антисубсидійні і такі розслідування, і додаткові обмеження дозволені СОТ. І також договором про зону вільної торгівлі з ЄС. Тому що це процедури, це винятки з загальної практики. Тому тут, я думаю, розслідування можливі. Але, якщо буде оформлено все відповідно до норм СОТ, то ці розслідування, ці суперечки будуть на користь України.
Чи може бути відсутність таких антидемпінгових розслідувань проти європейських компаній, бути також однією з умов подальшого співробітництва між Україною та країнами ЄС?
— Тут трошки інша річ, тому що по лісу-кругляку — це була пряма норма, записана в договорі, і відповідно, Україна просто її не виконала. Тому виникає такий конфлікт. А стосовно застосування загальних норм антидемпінгових розслідувань, я думаю, таку норму записати неможливо, додаткову умову надання фінансової допомоги. Тому що тут це буде суперечити навіть і умовам СОТ. Все ж таки ЄС — також частина, яка входить до СОТ.
В яких галузях взагалі найчастіше ми бачимо таке застосування демпінгових заходів з боку іноземних компаній, якщо говорити про імпорт?
— Такі розслідування проводяться не дуже часто. Переважно проти українських експортерів такі розслідування проводяться. Частіше це і США, експорт — труби, хімічна промисловість, більше цього, які мають великі обсяги. Тому що якщо ми говоримо про якісь товари народного споживання, продовольчі товари, де обсяги контрактів складають два-п'ять мільйонів доларів, то цими розслідуваннями просто ніхто не займається, оскільки адміністративні витрати на їхні провадження набагато більші, ніж результат.
В яких галузях найчастіше в Україні можуть застосовуватися такі нові можливості щодо антидемпінгових заходів і розслідувань?
— Тут, скоріше за все, можливі розслідування знову ж таки по сировинній групі, по групі якихось товарів агропромислового комплексу переважно, агропромислової продукції, можливо, по сировинній — метали, енергоносії, труби і такі інші речі. Тому що товари, які є у машинобудуванні і таке інше, складні, з високою доданою вартістю, по них проводити антидемпінгові розслідування практично неможливо, оскільки така практика не поширена. Ціни на ці товари визначаються — і бренд, і такі інші речі, тому тут складно з чимось порівнювати. Це унікальні види товарів. Тобто це переважно сировинна група.
Читайте также: Эксперты в поисках (экономической) независимости Украины
Як можуть відобразитися нові антидемпінгові заходи на економіці України? Що може подорожчати на українському ринку?
— Встановлюються додаткові обмеження та штрафні мита. Це призводить до здорожчання вартості цього товару. Є таке поняття як перекладність податку. Тобто якщо ринок України заповнений аналогами і такими товарами інших виробників, і вітчизняного виробництва, це не може суттєво вплинути на ціни. Але якщо це є якийсь унікальний товар, якого тут немає, і для якого немає конкуренції, тоді, відповідно, може перекладатися на споживача. Тобто виробник, імпортер, який експортує товари в Україну, може диктувати умови і перекладати це мито на українського споживача. Але таких товарів небагато.
Які групи товарів можуть бути такими унікальними?
— Це товари з високою доданою вартістю. Це високотехнологічні товари, певні товари унікальні, наприклад, продовольчої групи європейського виробництва, які в нас не виробляються. Певні бренди, наприклад, тих самих м'ясних продуктів, молочних продуктів, які, скажімо так, не можуть бути замінені українськими аналогами. Є українські, наприклад, моцарела чи сири якісь інші. Але бренд, який існує, він є брендом, тому, відповідно, вони можуть диктувати ціни і перекладати ці додаткові штрафні антидемпінгові мита на споживача.
Плани Мінекономрозвитку можуть бути своєрідною відповіддю на ті антидемпінгові розслідування, які є проти українських виробників в Єврокомісії, в США?
— Звичайно, ми повинні також захищати власні інтереси.Скажімо так, певна буде дзеркальна політика, якщо проти України застосовуються такі розслідування, то ми також повинні цим займатися. А підстав для того, щоб займатися, існують. Оскільки всі країні тим чи іншим шляхом намагаються стимулювати всій експорт і не завжди це є законно. Тобто є певні субсидії, певні приховані пільгові процентні кредити експортерам, які, можливо, також створюють додаткові конкурентні переваги для експортерів на українському ринку. Тому, звичайно, ми повинні цим займатися. Це складна процедура, але тішить те, що уряд долучився і займається цим питанням.
Як далеко уряд буде готовий зайти в захисті власного виробника, враховуючи вплив західних політиків на український уряд, і в тому числі в питаннях щодо фінансової допомоги? Чи не буде своєрідного шантажу з боку західних політиків?
— Я думаю, що якщо буде виконувати в рамках нормальної зібраної доказової бази щодо того, що існують підстави для антидемпінгового розслідування, що іноземні, ті ж самі європейські експортери отримують певні додаткові конкурентні переваги, то політичні, в політичному плані можливі певні суперечності, але в юридичному і в економічному я виключаю. Тому що підстав для того, щоб оскаржити це в них не буде. Певні посилення певних власних розслідувань проти українських експортерів на європейських і інших ринках можливі у відповідь.
Корупційний фактор якимось чином буде впливати на такі антидемпінгові розслідування?
— Тут складно відповісти на це питання. В кожному окремому випадку, я думаю, будуть окремі. Але остаточна така моя думка в тому, що потужні західні експортери все-таки мають належну і юридичну базу, і потужності адміністративні для того, щоб навіть і без корупційної складової переконати уряд не застосовувати таких розслідувань.
Ранее эксперт аграрных рынков ассоциации "Украинский клуб аграрного бизнеса" Евгений Дворник в эфире радиостанции Голос Столицы заявил, что на мировом рынке цены на зерновые достаточно низкие.
Также директор Института социально-экономических трансформаций Илья Несходовский заявил, что пока можно завезти любой товар с высокой добавленной стоимостью без налогов, то в Украине никто производить эту продукцию не будет.
