РИА Новости Украина – Радиостанция "Голос Столицы"
В первом полугодии 2017-го года Служба безопасности Украины открыла 34 уголовных производства в отношении владельцев и администраторов сообществ в социальных сетях "ВКонтакте" и "Одноклассники".
В пресс-центр СБУ отмечают, что фигуранты дел распространяли призывы к свержению конституционного строя и государственной власти, проведению массовых беспорядков и прочее.
Уже вынесены обвинительные приговоры суда по 27 пользователям соцсетей.
Ситуацию в социальных сетях, и нуждается ли она в урегулировании, в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал заместитель министра информационной политики Украины Дмитрий Золотухин.
(текст публикуется на языке оригинала)
Кримінальні провадження відкриваються лише проти користувачів "ВКонтакті" та "Однокласники"?
– Я намагаюся спостерігати за цією проблемою вже доволі давно, відповідно десь в 2015-му році з'явилися такі факти роботи саме над документуванням правопорушень в соцмережах, і тут треба розглядати кілька аспектів.
По-перше, слід звернути увагу на самі формулювання тих вироків, які з'являються. До речі, я не дуже можу сказати, наскільки цифри відповідні, тому що СБУ може називати це за весь період роботи, тобто ще забираючи 2015-2016 роки, а стосовно порушення справ може говорити тільки про перше півріччя 2017.
З того що я бачив, є дійсно вже у відкритому судовому реєстрі, реєстрі судових рішень, відповідні вироки, і мене трохи непокоїть, що вони в принципі можна більшість з них об'єднати декількома аспектами.
Читайте также: Новые проявления сепаратизма на Закарпатье. Фотофакты
По-перше, це вироки умовні, це умовні строки, тобто засуджені отримують санкції, отримують покарання у вигляді умовних строків. Відповідно, також більшості рішень, принаймні тих, що я бачив, пов'язані з тим, що людина визнає частково свою провину, а отже, якщо ми подивимося в поєднанні, це умовні строки і визнання своєї провини, тобто це певна угода зі слідством.
І тут трошки мене непокоїть той факт, що саме факт визнання вини є доказом по справі. Що в принципі в юридичній практиці є не дуже доброю ознакою, тому що вона говорить, що крім визнання своєї провини, правоохоронний орган відповідно не має дійсно таких ґрунтовних доказів, які дозволяють йому документувати правопорушення. Це стосовно формальної частини.
Стосовно суттєвої частини, тобто стосовно контенту. Дійсно, у нас в законодавстві, зокрема в ККУ, в кримінальних статтях, написано, що держава карає за заклики, наприклад, до повалення конституційного ладу. Або карає за заклики до розпалювання міжнаціональної ворожнечі, або до вчинення терактів. Відповідно, там не сказано, де ті заклики мають бути.
Вони мають бути зроблені публічно. Тобто людина може прийти на базар і в гучномовець сказати: "я хочу, щоб зараз вас всіх вбили", або написати в групі в "Вконтакті", яку читає 200 тисяч профілів, відповідно і те, і інше буде закликом. Однак якщо публічні заклики такі, в офлайні мається на увазі, коли людина робить або заяву в пресі, в медіа, на телебаченні, або радіо, або десь публічно, це можна відповідно задокументувати, наприклад, свідченням свідків.
Стосовно ситуації в онлайні, коли людина пише пост, документування такого факту, те, що є цей пост, те, що його бачили, те, що з ним ознайомилася велика кількість людей, цей юридичний процес викликає питання і труднощі. І відповідно до цього у мене завжди була пропозиція, щоб ми це врегулювали на рівні дійсно якихось нормативних законних актів.
Тому що наскільки я розумію, зараз процедура, яка відбувається, вона відбувається за внутрішньовідомчими якимись процедурами правоохоронних органів. Тобто має бути закон, в якому сказано, що відповідна діяльність людини в онлайні, регламентується точно так само як і наше офлайнове життя.
Тобто якщо людина закликає вбити, або пропонує вбити іншу людину тільки за ознакою раси чи кольору шкіри, національності чи етнічної якоїсь приналежності, то відповідно нема різниці де вона це робить: в офлайні, чи в онлайні.
Чи планує міністерство пропонувати відповідну законодавчу ініціативу уряду?
– Я над цим працюю досить довго. Але тут ще один є аспект. Я вважаю, що така діяльність і такі пропозиції не можуть здійснюватися без узгодження з експертами медіа-середовища, експертами з громадськості. Тому це має бути певний інклюзивний процес, для того щоби ми залучили максимальну кількість осіб, які громадськості нададуть якісь свої пропозиції.
Оскільки ми прекрасно розуміємо, що коли ми вийдемо з такою ініціативою і скажемо: дивіться, нам потрібно для того, щоби, по-перше, врегулювати ситуацію, а по-друге, в принципі, обмежити діяльність правоохоронних органів і показати їм, що ось до цього паркану ви можете працювати, а від цього потрібно інші правові підстави.
Читайте также: Андрей Блинов: кричащие о сепаратизме пусть сначала глянут в зеркало
Якщо ми вийдемо з такою ініціативою, відповідно нам скажуть, що ми хочемо обмежувати свободу людей в соцмережах. Ми вже проходили це не раз, я проходив це на етапі обговорення публічного проекту доктрини інформаційної безпеки, тобто це все зрозуміло, той розголос, який буде в соцмережах і пресі мені прекрасно зрозумілий.
Тому я однозначно хочу, щоби це були якісь консультації з громадськими організаціями, з представниками медіа, з представниками користувачів тих, власне, соцмереж, і це має бути якийсь узгоджений соціальний договір між, скажімо, представниками влади, представниками органів, які застосовують правові норми, і представниками людей, громадських активістів, і експертів цього середовища, які зможуть показати якісь червоні лінії, за які не можна переходити.
Я думаю, що це важливо, тому що ми таким чином і виконуємо законодавство, в тому числі виконання кримінальних норм обмеження правопорушень стосовно закликів, наприклад, до міжнаціональної ворожнечі, і з іншого боку захищаємо громадян від надмірної діяльності правоохоронних органів, коли вони відповідно своїх якихось внутрішньовідомчих документів мають право, скажімо, звинуватити особу за пост.
Це не дуже така прозора ситуація на даний момент, і я б хотів, щоб вона все ж таки вийшла в більш публічний простір, такі більш формальну діяльність законодавчу.
Ранее госсекретарь Министерства информационной политики Артем Биденко в эфире "ГС" сообщил, как в министерстве намерены популяризировать Украину за рубежом.
Напомним, коммерческий директор международной рекламной сети Аdwisе Кирилл Сигида заявил в эфире "ГС", что в ситуации с запретом соцсетей РФ власти действуют методами тех, кого осуждают.
