наверх
21.11.201721:16
Курсы валют НБУ
  • USD25.780.00
  • EUR30.420.00

Парламент не в состоянии голосовать за снятие моратория на землю - эксперт

(обновлено: )28402
Советник вице-премьер-министра Геннадия Зубко Олег Проценко в эфире "ГС" заявил, что мораторий на землю нардепы не отменяют по политическим соображениям, а в это время на теневом рынке миллионы людей уже продают свои паи.

РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"

Земельная реформа не будет одним из основных требований для получения очередного транша МВФ. Об этом на своей странице в Facebook сообщил народный депутат от БПП Алексей Мушак.

"МВФ больше не будет настаивать на земельной реформе. Президент во время вояжа в Вашингтон проявил "чудеса дипломатии" и снял этот вопрос с повестки дня", — написал он.

Читайте также: Трамп, Путин – встреча в верхах: Сирия, Украина и кое-что еще

В то же время Кабинет министров продолжает работать над подготовкой законопроекта "Об обороте земель сельскохозяйственного назначения". Премьер-министр Владимир Гройсман напомнил, что правительство будет предлагать не продавать землю иностранцам, а также запретит продажу земель крупным холдингам.

О земельной реформе и децентрализации, о манипуляциях и необходимости рынка земли радиостанции Голос Столицы с советником вице-премьер-министра Геннадия Зубко, проектным менеджером секторальной децентрализации земельных отношений Министерства регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Олегом Проценко

Олег Проценко

(текст публикуется на языке оригинала)

Є повідомлення, що МВФ виключив вимогу про земельну реформу із меморандуму з Україною. Йдеться про вимоги щодо виділення Україні наступного траншу. Це правда? 

— Все може бути правдою. Але коментувати чутки не дуже хочеться. Тому що вони можуть бути як правдиві, так і ні. Але ми, українці, повинні самостійно думати, як нам зробити краще для нашої країни земельну реформу. І тому те, що МВФ виключить чи включить, для нас, українців, це не повинно бути якимось маркером, щоби ми або починали рух, або зупиняли свій рух. 

Ймовірно, в МВФ вже махнули рукою, тому що скільки обіцянок вже було…

— Хотілося би більш предметно економічно поговорити про це питання. Напевне, це як з вірусом. Хто його запустив, навіщо? Завжди є якийсь ворог. І навіть якщо він є або немає, його завжди приліплять на те місце, де потрібно або не потрібно. Тому, на мій погляд, ще раз хочу повторити, важливо, щоби українці самостійно віршували, що робити. Бо влада – це влада народу, і тому потрібно зняти мораторій і дати людям можливість розпоряджатися. Це було давно відомо, що нинішній склад ВР, він не спроможний скасувати мораторій без політичних причин. І тому підтримка або не підтримка МВФ, вона не може впливати на ВР. Історично склалося, що це дуже токсичне питання в Україні. Хоча в інших країнах воно, навіть в Росії, пройшло, і ніхто нічого не скупив. І в більшості країн, крім Північної Кореї і ще низки країн, які важко назвати найуспішними, діє мораторій, таке обмеження. Тому для України важливо дати поштовх економічній діяльності, а це як раз і є – дати можливість перетворити актив в актив. Не псевдоактив, а в актив, яким можуть люди розпоряджатися. Ті люди, які не мають бажання мати, наприклад, у власності земельний пай, а таких меншість, вони можуть його продати. Але більшість не буде продавати земельні ділянки. І в них навіть без продажу збільшиться орендна плата. 

Ми чекаємо офіційної інформації від МВФ, але уявімо, що це правда. Що тоді? На земельній реформі можна ставити хрест на найближчі роки? 

— Є політичні сили, які підтримують економічне зростання через впровадження вільного ринку землі. І, наприклад, вже було подання в КСУ про те, що мораторій на відчуження земель – це є обмеження конституційних прав, і КСУ в найближчі місяці розгляне це питання і винесе вирок. Це, на мій погляд, найбільш оптимальний і реалістичний шлях по відміні цих неконституційних обмежень. А ВР дуже важко, більшості, на жаль, немає. Якщо враховувати рейтинги політичних сил, які зараз соцопитування періодично висвітлюють, то в наступному скликанні, скоріше за все, теж не буде можливості просунутися вперед. І навіть якщо є чи немає тиск з боку МВФ. 

СМС від слухача Миколи: "Дайте чітку та однозначну відповідь на питання: земельний кадастр заповнений та працює чи приблизно заповнений та приблизно працює?" 

— Він не заповнений на 100%, він частково заповнений, але заповнення кадастру не впливає на права людей розпоряджатись своїм майном. Якщо ваша земельна ділянка, наприклад, ви продавець, я покупець і ми з вами домовились і ваша земельна ділянка не внесена в державний земельний реєстр, ми з вами йдемо і вносимо. І це жодним чином на нас не впливає і те, що ваш сусід чи інші люди не внесли земельні ділянки в кадастр не повинно заважати нам з вами домовитись і здійснити свою угоду. 

Чому взагалі необхідна реформа землі? Прихильники стверджують, що нині існує чорний ринок, землю здають в оренду за безцінь. 

— Ситуація наступним чином виглядає, що зараз економічне зростання під питанням, у нас — стагнація, хоч іде статистичний якийсь ріст, але кожен з нас бачить ціни, бачить свої доходи і може порівняти і оцінити, наскільки економічно країна зростає. Тому зараз відбувається реформа децентралізації, яка, на мою думку, одна із основних в країні, тому що вона дає можливість передати всі повноваження на місця людям і місцевій владі, яка дуже близько знаходиться до людей. І там уже владі дуже важко буде корумпуватись, тому що односельці побачать все, тому що це сусіди, вони дуже швидко зможуть владнати. З іншого боку, якщо одна об’єднана територіальна громада розвивається, сусідня не розвивається, люди це бачать, відчувають на собі, і вони знають, до кого прийти. Тому земельну реформу треба розглядати з позиції децентралізації, і об’єднана територіальна громада – це основний ресурс, тобто передача ресурсів, щоби розпоряджались на місцях. З іншого – передача відповідальності на місця для того, щоб вони мали ресурси і мали відповідальність за ефективне розпорядження цими ресурсами. Земельна реформа перебуває в форматі якраз, щоби передати управління землями. Всього в Україні приблизно 60 мільйонів гектарів землі, з них 42 мільйони – це землі сільгосппризначення за межами населених пунктів. 

Тобто це дві третини?

— Так. Це 76% приблизно. В державній власності десь 10 мільйонів гектарів землі, і децентралізація в земельних відносинах – це якраз передача більшої частини, за виключенням окремих моментів, стратегічних для держави, об’єднаним територіальним громадам, щоби вони на місцях ефективно розпоряджались своїм ресурсом.

Зараз ми в кожній області запросили інформацію, щоби проаналізувати безпосередньо ті земельні ресурси, якими володіє ОТГ (об’єднана територіальна громада – ред.). За рахунок того, що реформа не відбулась, землі у державній власності, а не комунальній. Ті, які передали в комунальну власність, на місцях вже можуть розпоряджатись, і ми порахували, яку суму втрачає об’єднана територіальна громада від того, що земля знаходиться в державі і розпоряджаються нею через Держгеокадастр безпосередньо. Це розгалужена така агенція, яка має дуже багато філіалів, і вона зараз розпоряджається державними землями, а розпорядження потрібно передати якраз об’єднаним територіальним громадам. Бо зараз вони об’єднуються, а основний ресурс, тобто свої землі,  не бачать і таким чином не можуть ефективно його використовувати. Ми зустрічались з головами ОТГ, і вони кажуть: до нас приходять люди і кажуть, що вони вже щось орендували по якійсь вартості, а в той час вони мають людей, які можуть орендувати дорожче. Ми порахували по конкретній ОТГ, і там в два рази можна збільшити надходження в бюджет місцевий через передачу повноважень і ефективне розпорядження цими землями. Тобто, в першу чергу, децентралізація – більші доходи безпосередньо на місцях, які можуть їх використовувати на якісь речі інфраструктурні: побудувати якісь певні об’єкти або дороги. 

СМС від слухача: "Чому народ побоюється? А як в ситуації з промисловістю: поділили між усіма, а виявилося, трішечки не так". Це, мабуть, в тому сенсі, що якісь великі шматки дістануться потрібним людям …

— Проблематика полягає в тому, що паї, якщо ми говоримо про розпайовану землю в розмірі 32 мільйонів гектар, які зараз в Україні є, там більше половини всієї землі України, вона в приватній власності знаходиться вже у фізосіб. Середній розмір паю — два гектара. Відповідно, для ефективного використання поля потрібно 50 гектар. Тобто це треба зібрати людей, це дуже велика проблематика є. І тому великими шматками щось скуплять, це дуже складно. Зараз окрема проблема — це консолідація земель для того, щоб не було шахматки, щоб якісь дірки, білі плями так звані не з'являлися. 

Тобто це розмір, 50 гектар — це за день комбайн може його обробити. Такий приблизно ефективний розмір шматка, який ефективно обробляти. Відповідно, його дуже складно зібрати. А більше — ще складніше. І як раз немає такого, що прийдуть. Тобто, навпаки, зараз всі намагаються, щоб консолідувати, зібрати… Одні фірми ходять домовляються, потім перездають вже цілим шматком. Тобто там різні є механізми. Але це дуже складно. І як раз ось є у холдингів, які володіють великими масивами, володіють в лапках. Але насправді це не їхня земля. Це земля конкретних людей, фізосіб, у яких вони за 37 доларів в рік в середньому орендують. А це найнижча ціна взагалі по всьому. Середня по Європі — 300 доларів в рік оренда. У нас — 37 доларів в рік. Це не вартість. Тобто досвід показує, що є два ефекту. Перший… Міжнародний досвід показує. Перший ефект — це те, що відразу підніметься вартість оренди, і таким чином насправді виграють власники, безпосередньо власники паїв, якщо вони хочуть здавати далі, вони будуть отримувати не 37 доларів, а більше вже відразу. Тобто їм навіть на треба продавати. Тобто вони виграють від того, що відкриється ринок землі.

СМС від слухача: "Якою буде ціна за гектар? Скільки будуть коштувати мої два гектари в середині поля"?

— Не треба далеко ходити, відкриваємо Google, вбиваємо "продаж сільгоспземель", які не можна продавати. Насправді, там мільйон оголошень, люди продають. Одні продають, інші купують… Відбувається наступне, що держава не отримує податки з цього. От і все. Проходять операції купівлі-продажу за тіньовими схемами. І від цього держава нічого не отримує. Отримують лише ті чиновники, які в цьому замішані якимось чином, і при цьому ставлять підписи. І все.

За вартістю на сьогодні ціна в залежності від регіону, якості землі — близько 1000 доларів. Тобто близько 25-27 тисяч гривень. Це зараз така вартість землі. Вона теж одна з найнижчих по Європі.

Чи достатньо в Україні фізичних осіб покупців для формування ринку і справедливої ціни?

— Звичайно ж, ні. У моєму рейтингу особистому це другий безглуздий пункт — це обмежити юридичні особи. Якраз і потрібно запускати сюди компанії, неважливо, з іноземним капіталом, з українським капіталом. Просто проблематика в чому? Український капітал — де він? Навіть ті корупційні гроші, які тут, так би мовити, заробляються, вони ж не залишаються, чи не вкладаються в Україну. Вони виводяться в інші країни і, відповідно, нехай наші фізичні особи, які мають можливість, нехай купують землю і вкладають в неї. Ось, наприклад, в Канаді ми були, вивчали досвід розпорядження, в тому числі, і землею. Там розпоряджаються землею якраз низи, в тому числі, і там є дуже важлива позиція — це податок і, відповідно, там немає такого, що нагребти собі побільше землі, і нехай вона стоїть. Як у нас — або орендувати, або через сірі схеми скупити і нехай буде, стане в нагоді і потім якось використовувати. Там же ти повинен платити податки щорічно. Відповідно, це мотивує людей максимально ефективно розпоряджатися тією землею. І саме один з пунктів земельної реформи — це перерозподіл до більш ефективного власника земельних ділянок.

Ранее в эфире радиостанции Голос Столицы политолог Николай Спиридонов заявил, что отставка Тараса Кутового немного отсрочит земельную реформу.

Напомним, народные депутаты Ольга Белькова и Роман Семенуха в эфире "ГС" прокомментировали, какой должна быть земельная реформа, и почему Кабмин обсуждает ее в режиме секретности.

Темы дня