РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В начале октября народные депутаты Украины проголосовали в первом чтении за проект Избирательного кодекса, который предусматривает голосование по открытым спискам. Проект закона авторства Андрея Парубия, Леонида Емца и Александра Черненко поддержали 226 народных избранников. При этом на рассмотрение Верховной Рады были представлены два проекта документа, в каждом из которых предлагалось три варианта избирательных систем: пропорциональная система, система единого непереходного голоса на выборах в районные советы и мажоритарная избирательная система.
Какая избирательная система подходила бы Украине больше всего, в эфире радиостанции Голос столицы проанализировал заместитель председателя Центральной избирательной комиссии Украины Андрей Магера.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чим Вам запам'ятався 2017 рік, чого очікуєте в професійному полі в 2018-му?
— Я гадаю, що 2017 рік це був той рік, коли в першу чергу начебто і не проводилися якісь загальнонаціональні вибори — президента, парламентські чи чергові місцеві вибори, проте протягом цього року все ж таки відбувалися вибори до місцевих органів влади, продовжує відбуватися реформа місцевого самоврядування, об'єднання територіальних громад, і Ви знаєте, що 24 грудня, буквально нещодавно, в цю неділю, також проводилися вибори нових об'єднаних територіальних громад. Це були не лише перші місцеві вибори, це був ряд інших видів місцевих виборів, ми також сподіваємося, що в наступному 2018-му році цей процес буде мати своє продовження, і я також розраховую, як громадянин України, що в 2019 році ми за планом проведемо і чергові президентські, і чергові парламентські вибори.
Три плюси і три мінуси подій, що відбувалися в 2017-му?
— Однозначно плюс в тому, що Україна як держава відстоює свою незалежність і територіальну цілісність, і на нашу підтримку є міжнародна коаліція з боку і держав ЄС, і США, Канади, Австралії. Ми зберігаємо цю стабільність в державі, хоча вона досить хитка на сьогоднішній день. До мінусів я однозначно відніс би те, що дуже серйозно бракує рівня політичної культури нашим активним учасникам політичного процесу. Це стосується як провладних, так і опозиційних сил. Нема того відчуття, що держава — це, в першу чергу, найважливіше, а політичні рейтинги і питання подобатися-не подобатися виборцям. Це повинно в нинішніх умовах відходити дещо на другий, на третій план. Цього, на жаль, нема.
Як це відображається на виборчому процесі?
— Я певною мірою розумію тих людей, які говорять, що якби в 2018 році відбулися парламентські чи президентські вибори, країну би просто лихоманило. В тих умовах, в яких ми зараз перебуваємо, коли є намагання будь-якою ціною здобути на 1-2% більше на парламентських виборах, і знову ж таки, коли політичні партії не відчувають цього моменту, що є інтереси держави, є інтереси країни, є певні правила, за межі яких не треба переходити. Дуже часто, на жаль, за межі цих правил переходять. Це стосується не лише тих подій, які мали місце на україно-польському кордоні, не лише подій, які стосуються роботи правоохоронних, судових органів, це стосується в цілому комплексного підходу до розвитку подій.
Які порушення зараз відбуваються в виборчій системі?
— Для прикладу, ми можемо навести проведення виборів і в тому числі нещодавніх місцевих виборів, коли будь-яким способом є бажання окремих політичних сил перемогти на виборах. І, на жаль, до легальних способів боротьби долучаються і такі, які не схвалюються виборчим законодавством і міжнародними стандартами. Я маю на увазі окремі факти щодо підкупу виборців, щодо вкидання «чорнухи» в ЗМІ відносно своїх опонентів. От ці моменти не повинні бути у виборчому процесі. Але знову ж таки, це питання нашої зрілості: зрілості нашого суспільства, зрілості наших політиків, вони показують просто, що вони перебувають в підлітковому періоді свого розвитку.
Що потрібно зробити, щоб це призупинити?
— Ви правильно сказали, що фіксують більше порушень, але це не означає, що подібних фактів раніше не було. Просто раніше вони були десь в тіні, зараз це все виноситься назовні. Щоб цього не було, для початку треба змінити правила гри на виборах до парламенту. Маю на увазі те, що потрібно змінити існуючу пропорційну мажоритарну систему на чисту пропорційну. Чиста пропорційна система — це не панацея. Це не означає, що після її запровадження вже завтра неминуче зникнуть такі негативні явища як підкуп виборців. На жаль, вони не зникнуть. Але на моє глибоке переконання, таких випадків буде в рази менше.
Новий Виборчий кодекс зможе це якось забезпечити?
— Я думаю, що та виборча система і концепція, яка закладена в проекті Виборчого кодексу, прийнятого за основу нещодавно українським парламентом, великою мірою усуне ті порушення, які мають місце на сьогоднішній день під час проведення виборів до парламенту України. Повністю всі усунути порушення буде неможливо, але великою мірою це сприятиме як розвитку політичних партій, так і усуненню негативних явищ, які мають місце під час виборчого процесу.
Прокоментуйте рішення КСУ про визнання неконституційними норми закону про вибори народних депутатів, що передбачають виключення кандидатів у депутати з виборчого списку партії в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі після встановлення результатів виборів.
— Справді, є рішення Конституційного суду нещодавнє, яким визнано неконституційними окремі положення закону про вибори. Як фахівець, як юрист, я погоджуюсь з правовою позицією, яку зайняв КСУ. Це означає, що виборчий список кандидатів політичної партії не може бути змінений самою партією після дня голосування, після проведення виборів. Єдиний випадок може бути, коли сам кандидат відмовляється надалі залишатися у виборчому списку, тоді він пише заяву, що він не хоче залишатися у списку. Це — воля самого кандидата, і я вважаю, що цю волю треба поважати. Натомість відносно другого вашого запитання, яке стосувалося відкритості пропорційної виборчої системи, я думаю, що за проектом Виборчого кодексу передбачається можливість голосування не лише за кандидатів від всієї політичної партії, але і надається можливість виборцеві так званого права другого голосу, або я ще точніше б його назвав «право преференції». Тобто надання переваги комусь з кандидатів цілого списку партій. Тобто там, умовно кажучи, в регіональному списку може бути 10, 12, 20 кандидатів, і комусь з них виборець надає перевагу. Це означає, що той кандидат, якому виборець надає перевагу, отримує значно більше шансів, отримує пріоритетне право на участь в розподілі мандатів. Звісно, за умови, якщо партія долає виборчий бар'єр.
Тобто ці списки не змінюються після виборів. Громадяни укладають самі список партій, що проходять далі, і далі ці списки не змінюються, правильно?
— Точніше буде сказано, що партіями списки не змінюються після дня голосування. Проте, з урахуванням результатів виборів черговість отримання мандатів у списку може бути змінена, беручи до уваги виключно об'єктивний фактор: волю виборців.
Тобто випадків подібних припиненню депутатських повноважень депутатів Миколи Томенка і Єгора Фірсова більше не буде?
— Це — інше питання. Справа в тому, що рішення КСУ стосується кандидатів в списку, які ще не стали депутатами. А ситуація з Томенком і Фірсовим стосувалася тих випадків, коли вони добровільно залишили лави фракцій… І з'їзд згідно з Конституцією, це — конституційна норма, 81 стаття Конституції, з'їзд партії в праві приймати рішення про дострокове припинення повноважень тих депутатів, які вийшли з фракції, або не ввійшли в фракцію.
Які судові перспективи таких випадків?
Судові перспективи можуть мати місце, якщо під час прийняття рішення з'їздом партії мали місце якісь порушення, наприклад, не було кворуму, не було достатньої кількості голосів для прийняття цього рішення, або рішення було якесь розпливчате, тобто з рішення не випливало, що саме припиняються повноваження цих депутатів, чи якісь неправильні були зазначені там прізвища, імені, по батькові… Фактично це якісь такі технічні процедурні моменти, через які можна було б оскаржувати.
Читайте также: Донбасс в отчете ООН: налицо террор добробатов и силовиков
Вони були?
— Судячи з тих документів, які отримала Центральна виборча комісія від самої політичної партії, а ми отримали протокол з'їзду цієї партії, я не знайшов якихось порушень, які б мали місце. Хоча знову ж таки, десь концептуально внутрішньо я не погоджуюсь з цим рішенням, але це — вимоги Конституції, ЦВК повинна брати їх до уваги.
К слову, директор Украинской политконсалтинговой группы Дмитрий Разумков в эфире "ГС" отметил, что от выборов к выборам Верховная Рада становится только хуже. По его словам, в 2018 году стоит ожидать полномасштабную подготовку к выборам, но украинцам пора научиться отвечать за свой выбор и перестать голосовать за "голубых слоников на розовых облаках".
