РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Госстат опубликовал данные по росту экономики. Так, реальный валовой внутренний продукт за 3-й квартал вырос на 2%. Рост — примерно такой же, как и год назад. При этом в следующем году в бюджете заложен рост экономики на 3%. Кроме этого, во вторник агентство Moody's обнародовало прогноз роста экономики Украины на 3,5% в 2018 году. Moody's считает, что экономика Украины продолжит постепенно восстанавливаться после глубокой рецессии в 2014-2015 годах, а инфляция будет снижаться.
Насколько реальны озвученные макрофинансовые прогнозы, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал эксперт по вопросам экономики Владимир Коновальчук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Дані Держстату по зростанню економіки були прогнозованими?
— Так, повністю прогнозованими. Ці цифри відповідають тим прогнозам, які давалися раніше, плюс-мінус декілька десятих відсотка, можливо.
Чи варто вважати двовідсоткове зростання саме зростанням? Хіба це не в межах статистичної похибки?
— Це краще, ніж падіння. В залежності, з чим порівнювати. Але це — не велике зростання. Крім того, це зростання менше, ніж в середньому у світі. Тобто середнє зростання світового ВВП навіть вище, ніж в Україні. А повинно бути навпаки. Тому що Україна відноситься до країн з економікою, що розвивається, і ця категорія країн зростає, як правило, швидше, повинна зростати швидше. Тому для України, все-таки, це не США, не Німеччина і не Японія, де зазвичай зростання нижче, а в Україні повинно бути зростання 5-6% чи 7% для того, щоб це було відчутно. Умовно країни можна поділити на розвинуті і з економікою, що розвивається. Тому Україна, звичайно, не відноситься до розвинутих країн, а ми маємо економічне зростання навіть нижче, ніж в середньому у світі. Тобто це — досить слабкий показник. Хоча, звичайно, це краще, ніж те, що було в 2014-2015 роках.
На наступний рік в бюджет закладають зростання економіки вже на рівні 3%, проте агентство Moody's спрогнозувало зростання економіки України на 3,5%. Чому показники різняться?
— Завжди відбувається певне уточнення, тому що прогноз — справа невдячна, забагато факторів різних, які впливають, тому коли робиться прогноз за рік, він, як правило, не зовсім точний. Навіть Світовий банк, МВФ коли дають прогнози, вони потім їх уточнюють протягом року. Хоча, звичайно, десь на такому рівні, я думаю, і буде зростання від 3 до 3,5%. Хоча Україна могла б демонструвати набагато вищі показники, якби обрала більш ліберальну модель, оскільки у нас досі залишаються досить високі податки для бізнесу.
Тобто щось треба робити з податками?
— Ні, я не думаю, що щось треба, тому що тут ситуація, що застав дурного Богу молитися, то там почнуть робити ті зміни, які зовсім нікому непотрібні. Але, звичайно, в Україні загальний сукупний податок — досить високий. Україна повинна мати нижчі податки на фонд зарплати. Хоча, його знижували. Добре, що це було зроблено ще за часів Арсенія Яценюка, але все одно, при тій структурі, при тій економіці і тих ризиках, які у нас є, цього — недостатньо. Хоча добре, що і так… у нас в Україні коли починають щось покращувати в лапках, то роблять зовсім не те, що від уряду очікує бізнес. Дуже часто так буває.
Читайте также: Падение гривны — будет ли паника? Прогноз эксперта
Які з реформ, котрі проводили та проводять уряд та Нацбанк, позитивно впливають на економіку країни?
— В Україні це дерегуляція, наприклад, певні зрушення відбулися в будівництві, до речі, там скасували багато різних регуляцій. Дерегуляція, зниження податків — суттєве зниження в українському кейсі повинно відбуватися. Це — основне, на мою думку. Потім, полегшення торгівлі і зменшення контролю капіталу. Тому що зараз, після кризи, було введено досить багато різних регулювань — по валюті, наприклад. І подивіться, що відбувається в будівництві. У нас в 2014-2016 роках економіка падала, а будівництво зростало. Не тому, що були якісь об'єктивні чинники, а частково тому, що банки повводили купу різних непотрібних вимог, і плюс населення не довіряло банкам, багато людей просто зберігають в нерухомості гроші свої. Але це — ненормальна ситуація, тому що гроші все ж таки повинні працювати через банківську систему. А там — все зарегульовано, і людям краще квартиру купити, ніж в банк нести гроші. І ризики досить високі, крім того. От ви якщо купуєте однокімнатну квартиру, або несете ті самі гроші в банк, банк почне питати: а де ви взяли ці гроші, зверх якихось сум? В країні, такій як Україна, це — ненормально, тому що у нас населення дуже довго не довіряло банкам, тому що люди втрачали свої кошти.
В інших країнах не питають, звідки гроші?
— Ні, питають, але, по-перше, суми — набагато більші, ніж у нас, це стосується набагато більших сум. По-друге, менше зарегульованості існує.
Чи варто очікувати збільшення інфляції після підняття мінімалки до 4,1 тисячі гривень?
— Це вплине певним чином на збільшення інфляції, але я не думаю, що інфляція буде дуже високою. Якщо буде зростання 3-3,5%, то, звичайно, інфляція буде приблизно така, як в цьому році, можливо, трошки нижче навіть. Однак, коли говорять про 10 тисяч гривень середню зарплату, або інші суми називаються, може бути і мільйон, але ж ви пам'ятаєте, як в 90-ті роки, тоді за цей мільйон можна буде купити буханку хліба. Все залежить від того, який буде курс долара, яка буде інфляція. Тобто якщо будуть цифри вищі, якщо уряд буде намагатися штучно щось підвищити, і ці цифри не будуть відповідати реальному економічному зростанню, то, звичайно, це дуже негативно вплине на інфляцію.
Между тем, глава наблюдательного совета Палаты налоговых консультантов Ольга Богданова в эфире «ГС» заявила, что без роста экономики Украина будет обречена постоянно брать кредиты. Что касается регуляторной политики, то, по ее словам, Минфину так и не удалось стать другом для бизнеса.
