наверх
21.11.201916:45
Курсы валют НБУ
  • USD24.18- 0.02
  • EUR26.74- 0.07

Спорно. Горбаль о списании кредитов крымчан банкам Украины

Крымский вопрос. Компенсация или война? (291)

(обновлено: )57901
Без двустороннего урегулирования принятый в Крыму документ – всего лишь посыл к пенсионерам, призванный ввести их в заблуждение. Такое мнение высказал эксперт по вопросам финансов Василий Горбаль.

РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"

В Крыму утвердили документ, регламентирующий порядок списания с жителей региона долгов по кредитам. Речь идет о займах в украинских банках, прекративших работу в Крыму в 2014 году. Сообщается, что списанию в полном объеме подлежит задолженность, которая по состоянию на 18 марта 2014-го не превышала 5 миллионов рублей. Или же эквивалентная сумма в иностранной валюте по курсу Центробанка России на указанную дату.

Также прописаны категории заемщиков, имеющих право на реструктуризацию задолженности перед украинскими банками: это заемщики, которые на дату вступления в силу закона являются пенсионерами, не работают или имеют на иждивении одного и более несовершеннолетних детей.

Принятый Госсоветом Крыма документ в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал эксперт по вопросам финансов, бывший член Совета Нацбанка Василий Горбаль.

Як Ви розцінюєте повідомлення про списання з мешканців Криму кредитів українських банків?

— Ви вірно почали, що так званий парламент Криму прийняв відповідне рішення. Тому так ми і повинні відноситися до нього, до цього рішення, як до «так званого» і, з точки зору нашого законодавства, нелегітимного. При цьому ми повинні розуміти, знову ж, аналізуючи цей документ, що мова йде про невеликі суми, під які українські банки сформували резерви, відповідно, відобразили в себе як безнадійні до повернення. Тим більше, безнадійні з точки зору навіть стягнення, з огляду на суми і на соціальний статус, на все таке решта. Крім цього, потрібно розуміти, що проблема українських вкладників, кримських вкладників в українських банках, зокрема, той же ПриватБанк, який мав найбільшу мережу своїх відділень у Криму, там досі не вирішена. І там до початку процесу націоналізації достатньо критична була сума, мені здається, близько 7 мільярдів гривень була сума кримських вкладників у ПриватБанку, які були на різній стадії розгляду судами. Були і виконавчі провадження, які штучно блокувалися ПриватБанком з огляду на те, щоб той же ПриватБанк подав зустрічний позов до Російської Федерації. 

Читайте также: Гонтарева, которая вытрясла банковскую систему Украины

Україна втрачає певну суму коштів, то чи може Росія просто взяти і вибачити Україні борг?

— Цей документ без врегулювання двостороннього не говорить ні про що. Тобто це — певний меседж просто влади до пенсіонерів, який вводить їх в оману, не більше. Тобто борги нікуди, звичайно, не зникають. І це питання — не врегульовано. Не врегульовано воно ще й в частині того, що відразу після подій в Криму не було чіткого меседжу навіть зі сторони НБУ, як українським банкам поводитися з клієнтами в Криму.

Вони встановили, що клієнти з Криму просто не є резидентами України і після того, в судах намагалися…

— Всі діяли у різний спосіб. У зв'язку з тим Україна дійсно достатньо багато втратила на цій нерішучості і, з однієї сторони, регулятора у той період зокрема. Тому що, я ж кажу, кримські вкладники, якщо ми говоримо про кредити, звичайно, є кредити, є пасиви, говоримо про вкладників, вони приходили під стіни НБУ, зокрема. Тому що були і такі випадки. І ці суми зафіксовані в балансах українських банків. Якщо ми говоримо про суми, наприклад, пасивів, це — близько 24 мільярдів, я пам'ятаю, а активів — дещо більше. Тобто був певний дисбаланс. Тобто збиралося з Кримського півострова депозитів менше, ніж кредитували економіку. 

Читайте также: Бортник: зарабатывая огромные деньги, власть легко отказалась от Крыма

Чи вибачать вони депозити також цим вкладникам?

— Я ж кажу, по депозитах, зокрема, багато вкладників, які судяться. Є спеціальна інституція російська, аналог нашого Фонду гарантування, яка повертає відповідні вклади, з однієї сторони, а з другої сторони, є вкладники, які борються в судах, відповідно, відстоюють своє право за повернення вкладів в українських банках. І я знаю, що наприклад, навіть вкладники ПриватБанку там об'єднані в певну громадську організацію, вони — достатньо активні, і відстежували цей процес до націоналізації ПриватБанку. Зараз, я розумію, процес — значно складніше, з огляду на державність ПриватБанку.

Юрист Ростислав Кравець зазначає, що списання кредитів для України юридичного значення не має.

— Звичайно, так.

Які заходи вживалися для того, щоб певним чином врегулювати питання з вкладами та з кредитами на території Криму?

— Повторюся, що жодного якогось уніфікованого підходу не було. Найбільший банк прийняв тоді одноосібне рішення просто блокувати будь-які виплати. Були ряд банків, які займалися продажем цілих портфелів кредитів і депозитів. Тобто різний підхід був у різних банків. Відповідно, з огляду на баланс, який я вам озвучив, цифри — достатньо великі. Але якщо подивитися, як це все відображено на балансі українських банків, звичайно, це — сумнівна заборгованість, під яку українські банки формували відповідні резерви, звідки з'являлася потреба в докапіталізації і все таке решта, про що говорив регулятор неодноразово. Всі рішення, які приймалися Радою Криму чи заяви російських політиків, зокрема, навіть президента РФ, який свого часу сказав, що не потрібно нічого повертати, це — тільки аргументи в ті чисельні позови України як держави, як суверена, окремих державних структур і комерційних структур до Росії в міжнародних судах. 

Будуть якісь позови від українських банків до НБУ щодо компенсації збитків? Чи до міжнародних судів?

— Не до НБУ точно. До Росії. ПриватБанк, наскільки пам'ятаю, був перший, хто подав відповідний позов свого часу. Яка доля цього позову? Напевне, це вже питання до теперішнього складу правління, наскільки воно підтримає в судах ті позови, що були подані ще приватним ПриватБанком, вибачте за тавтологію.

Як далі буде ситуація розвиватися?

— Тільки в площині міжнародного розв'язання по Криму, якщо ми говоримо про судові процеси. Тут з огляду на тривалість часу і критерії НБУ, вся ця заборгованість обліковується як сумнівна, і відповідно, під неї мають бути сформовані 100% резерви, що українські банки і роблять.

К слову, директор департамента консолидированной продажи активов Фонда гарантирования вкладов физических лиц Тарас Елейко в эфире «ГС» рассказал о новой модели торгов активами ведомства. При этом он отметил, что более 90% кредитов — не возвращаются. 

Самое читаемое
    Темы дня