РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Президент Украины Петр Порошенко в ходе своего визита на Яворовский полигон во Львовской области сообщил, что в проекте государственного бюджета на 2018 год на украинскую армию предусмотрено 86 миллиардов гривен. Это почти на 25% больше по сравнению с текущим годом.
По словам главы государства, за последний год удалось качественно улучшить обеспечение украинской армии новейшими образцами вооружения и военной техники.
Достаточно ли такого финансирования для армии и каковы реальные потребности Вооруженных сил, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал руководитель Центра военно-правовых исследований Александр Мусиенко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наступного року заклали 86 млрд гривень на потреби армії. Це достатня сума для посилення обороноздатності країни?
— Сума достатня лише для утримання того, що є. Для посилення цієї суми мало, причому мало щонайменше в два рази. Навіть Міноборони, коли формує бюджетний запит як минулого року, так і цього року, вказує, що їх бюджетні запити задовольняються максимум на 50-60%. Тобто, ця сума у 86 млрд гривень мала бути, як мінімум, подвоєна, якби урядовці пішли повністю на всі умови Міноборони. Але, на жаль, це не роблять. Говорити про бюджет розвитку, про бюджет посилення поки що не доводиться. Це поки бюджет утримання того, що є.
Які статті потребують найбільших коштів на 2018 рік?
— Однозначно вам можу сказати, що як цього року, так і наступного з таким бюджетом потрібно збільшувати витрати на модернізацію і закупівлю нового озброєння, потрібно збільшувати витрати на навчання і підготовку особового складу Збройних сил. По цим статтям, на жаль, українське військо недофінансовується. Це призводить до того, що ми не отримуємо в належній кількості нові види озброєння, не тільки нові, а й модернізовані, відремонтовані. Сьогодні сам президент визнав, що п’ята частина бюджету буде йти на озброєння. П’ята частина – це 20%, можна собі прекрасно зрозуміти, що цього абсолютно недостатньо. Навіть за тими ж критеріями НАТО потрібно витрачати щонайменше 30-35% держбюджету на ці статті, а в ідеалі 40-45%, а ми витрачаємо на це набагато менше. Ці статті, безумовно, треба посилювати. На це треба шукати гроші, бо це, в першу чергу, розвиток обороноздатності, це безпека українських військових, можливість мати кращу амуніцію, краще обладнання, кращу зброю. Про це треба думати у першу чергу.
Модернізацію техніки можуть перекласти на інші позиції у бюджеті, тому що цим займаються підприємства, які виготовляють техніку. Яка вірогідність того, що гроші дійдуть до кінцевої точки?
— Ви правильно сказали, що підприємства займаються, але кошти, за які потім ця техніка постачається, вони надходять з Міноборони. Міноборони формує замовлення. Тому підприємства можуть виготовити і продати за кордон. Щодо того, чи дійдуть кошти. Слід визнати, що є проблема корупції. Бюджет намагаються деякі недобросовісні військові і командири розкрадати. З цим явищем треба дуже серйозно боротися: чистити ряди, починати з вищого командування, з Генштабу і далі по низхідній лінії. Наскільки до цього готове наше оборонне відомство — питання відкрите. З огляду на ситуацію з Калинівкою, коли притягнули одного майора до відповідальності, у мене виникає запитання: чи дійсно готові боротись з явищами корупції, халатності у Збройних силах.
Полторак сказав, що для будівництва в Україні підземних залізобетонних сховищ боєприпасів потрібно близько 10 млрд гривень. Це зможе убезпечити від подібних на Калинівку випадків?
— Це може убезпечити, безумовно. Взагалі технологія зберігання окремих видів боєприпасів передбачає виключне зберігання у підземних сховищах. До речі, вони залишились з часів СРСР у багатьох арсеналах. Питання, чому не йде мова про їх модернізацію, ремонт. Чому мова йде саме про будівництво? Бо для нас це завжди означає щось масштабне, щось таке, де завжди можна на рівні підрядних організацій трошки вкрасти, трошки покласти в кишеню. Тому я зі скептицизмом ставлюсь до слова «будівництво» від наших чиновників, бо розумію, що там може бути розкрадання. Але це не значить, що проблеми немає. Вона є і її треба вирішувати. Як це буде вирішено – це вже завдання якраз Генштабу, а завдання Мінфіну і ВР – знайти на це кошти, оскільки це питання нацбезпеки.
У САП зазначали, що у військовій сфері розквітає корупція. Пообіцяли звертати увагу. Які ваші прогнози на 2018 рік з цього приводу?
— Мені важко зараз сказати, що буде в 2018 році. Але дуже хочеться, щоб наші правоохоронні органи реально боролись з корупцією у Збройних силах, тому що ця проблема там гостро стоїть.
Чи може влада все-таки виділити більше коштів на армію?
— Тут питання комплексне. Армія – у системі держави. Вона не може, коли держава перебуває в економічній кризі, окремо процвітати. У кризі будуть усі сфери практично. Тому питання збільшення бюджету, зокрема, і Збройних сил – це питання зростання бюджету всієї України, питання зростання економіки. Без цього ми кошти нізвідки не знайдемо. Треба для себе усвідомити ще інший момент: яку ми армію в перспективі хочемо побудувати. Якщо ми хочемо будувати чисельні Збройні сили, наприклад, на рівні 250 тисяч чоловік і збільшувати призив строкової служби, ми повинні усвідомлювати, що тоді доведеться економити на модернізації і на закупівлі нового озброєння. Якщо ми готові частково зменшити цю чисельність Збройних сил, то натомість можна закупити нове озброєння. Можливо, за стандартами НАТО так краще зробити, і від цього буде більший ефект, оскільки ефективність навіть одного бійця зростатиме внаслідок того, що він краще екіпірований, і зброя у нього краща.
Читайте также: Без НАБУ — значит и без денег. Ультиматум США и реакция в Украине
Напомним, военный эксперт Олег Стариков считает, что склады боеприпасов в Украине — под угрозой новых взрывов.
Кроме того, советник командующего Нацгвардией Костантин Паршин заявил, что огромная часть бюджета Нацгвардии идет на жилье для офицеров.
