РИА Новости Украина – Радиостанция Голос Столицы
Информация о якобы продаже предприятием "Южный машиностроительный завод имени А. М. Макарова" ракетных двигателей КНДР является провокацией. Об этом заявил премьер-министр Владимир Гройсман. По его словам, таких продаж не было и не могло быть.
К слову, газета The New York Times написала, что Северная Корея запустила межконтинентальные ракеты, благодаря двигателям с Украины. В статье говорится, что последние успехи КНДР в испытаниях межконтинентальной баллистической ракеты "стали возможны, благодаря покупкам мощных ракетных двигателей на черном рынке".
Кстати, эксперт Международного института стратегических исследований Майкл Эльман, на которого ссылались американские СМИ, заявил, что не говорил о поставках именно Украиной ракет Северной Корее.
Читайте также: Видишенко: ситуация с КНДР и "Южмашем" весьма абсурдна
Возможные политические последствия этой ситуации в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал директор Киевского центра политических исследований и конфликтологии Михаил Погребинский.
(текст публикуется на языке оригинала)
Які репутаційні ризики для України в цій ситуації з ракетами?
– На мене справляють враження слова нашого прем’єра з таким виключно високим рівнем освіти і досвідом.
Я думаю, що все ж таки більше довіри треба висловлювати до генерального конструктора "Південмаша", який сказав, що він не виключає, що витоки ідуть саме з "Південмашу", і він не знає деталей і все таке інше, але він не виключає, а він справжній фахівець, на відміну від Гройсмана.
Я не маю жодної інформації, крім тієї, що надрукована в The New York Times і те, що говорять люди, до яких я маю певну довіру. У мене є особистий досвід. Я був безпосереднім свідком історії з "Кольчугами", і всім відомо, чим це закінчилось.
По-перше, з’ясувалось, що Україна не продавала Іраку ці "Кольчуги", але це було надзвичайно складно зробити. До речі, перший, хто це сказав, заявив публічно, був нинішній посол США в Україні. Так от, незважаючи на те, що Україна була звинувачена несправедливо, незважаючи на те, що буквально була просто колосальна кількість матеріалів, звинувачень на адресу України, все одно Україна постраждала від того, тому що ця історія з "Кольчугами" була, так би мовити, елементом початку компанії проти діючої влади, насамперед, проти президента Кучми, яка закінчилась, нам відомо більш-менш, але тим не менше, це була компрометація України. І тут також ми маємо привід думати, що це буде компрометація.
Важливо те, що багато зараз розмов про можливість постачання Україні летальної зброї. Я думаю, що те, свідками чого ми зараз стали, буде працювати на те, що як можна Україні передавати летальну зброю, коли ми не знаємо, у кого вона потім з’явиться, до тих пір ще, поки буде доведено, що, дійсно, це витоки з України.
Чи не може бути, що ця публікація з’явилась при певному сприянні саме супротивників постачання американської летальної зброї до України?
– Я думаю, що це природно було таке думати, так, абсолютно природно. Але я не знаю, треба тоді доводити, що ця людина, експерт, який демонстрував схожість цих супермоторів під нашу, те, що демонстрували в Північній Кореї.
По-перше, я допускаю, що ця історія – це не історія трьох останніх років, що це насправді може бути набагато раніше. Ми знаємо, в якому стані опинились українські високотехнологічні підприємства в 1990-х роках, навіть на початку 2000-х, коли вони втратили роботу, немає замовлень і т.д., і точно відомо, що на деяких підприємствах, припустимо, на заводі "Антонов" я точно знаю, що там було дуже багато людей із різних країн, в тому числі, зі Сходу, які працювали з документами на наші літаки.
Потім могло аналогічне, було щось подібне на "Південмашу", але я не виключаю, що щось подібне було і там, а якщо це так, то могли бути якісь витоки не безпосередньо корейцями, відомо, що там когось заарештували навіть, а з інших країн, не хочу називати.
Держпідприємство виступало зі спростуванням інформації, мовляв, ті ракети та ракетні комплекси військового призначення, які нібито туди потрапили, в роки незалежності "Південмашем" не випускались та не випускаються.
– Це, можливо, були просто застарілі… я ж сказав, що це, можливо, історія зовсім не останніх років, а набагато раніше. Але навіщо тоді генеральний конструктор сказав, що він не виключає.
Читайте также: Скандал с "Южмашем" и КНДР: кому это выгодно?
Кому вірити? Керівнику або генеральному конструктору, або нашому МЗС, Адміністрації президента? Я не розумію, навіщо ця людина таке сказала.
У що перетвориться ця публікація? Чи це не буде повноцінна медійна кампанія проти України, і як з нею боротись, якщо це так вийде?
– По-перше, боротись треба аргументами, які мали б показати, що ці мотори, є витоки і фото є відповідні з Північної Кореї, і наші, південмашівські, що це різні речі.
По-перше, треба переконати фахівців, що це так, було б це дуже важливо. Я пам’ятаю, як складно було знайти останню "Кольчугу", не знаю, де вона була насправді і як її знайшли, але ніхто не вибачився, і тут нам треба дуже ретельно доводити свою правоту, що ми тут не винні, і взагалі, а якщо винні, то не ми. Так що тут стратегія потрібна, зрозуміло.
Але ми ж знаємо таку річ, що все ж таки є загальна стратегічна лінія в США, в ЄС, що Україна — союзник, а Росія — партнер, говорять в ЄС, а США просто визначили як ворог. За цих обставин, я думаю, що вони будуть вести себе стримано, не так, як було.
Є така думка, що в контексті цієї ситуації Україна повинна показати відкритість, активізувати зусилля в співпраці з іншими державами у північнокорейському напрямку. Окрім відкриття документів, доказів щодо цих ймовірних ракетних двигунів, що ще може зробити Україна, щоб поліпшити свій імідж?
– Мені здається, що треба максимальну відкритість продемонструвати не тільки в цьому питанні, а в багатьох інших, які, скажімо, продемонстрували б таку річ, що багато є речей, які насправді, наскільки я розумію, на нашій території вирішуються не нами.
Багато було чуток і розмов, я не знаю це напевно, але те, що на Володимирській, де у нас головна структура СБУ, що там працювали розвідники з іншої країни. Ми не знаємо, яку стратегію використовують, як вони, що вони збираються робити. Скажімо, зараз мова йде в Очакові про якусь там базу чи не базу, треба бути тут максимально відкритими і показати, про що йдеться, тому що є дуже різні підозри, які можуть спровокувати дуже неприємні речі для України.
Я думаю, що кому треба, вони багато чого знають і розуміють, але така послідовна відкритість у питаннях, яка може бути для України невигідною, треба демонструвати, тим більше, я думаю, що насправді Україна, сьогоднішня українська влада при тому, що я її критикую, вона навряд чи має відношення до подібних речей.
Напомним, что в работа международных инспекций на основании публикации только одного человека нет необходимости, но она понадобится в случае обвинения странами или организациями в сфере контроля над вооружением, считает эксперт Евгений Ярошенко.
Ранее военный эксперт Олег Стариков в эфире "ГС" прояснил, кто виноват в блокировании военно-технического сотрудничества Украины с другими странами.
