наверх
19.03.202411:55
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Новак: привязать "минималку" к пенсионной реформе - чистый популизм

(обновлено: )83710
Очередное повышение минимальной заработной платы заставит предпринимателей с двойным усердием скрываться от налогов, считает глава Комитета экономистов Украины Андрей Новак.

РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы

Кабмин предлагает повысить минимальную заработную плату до 3764 гривен, но после принятия законопроекта о пенсионной реформе. Об этом сообщил министр социальной политики Андрей Рева.

В начале недели фракция БПП обратилась к правительству с призывом повысить "минималку" до четырех тысяч. По сообщению Министерства социальной политики, проект закона о пенсионной реформе будет вынесен на рассмотрение Верховной Рады ориентировочно с 18 до 22 сентября.

Возможность очередного повышения минимальной заработной платы прокомментировал в эфире радиостанции Голос столицы председатель Комитета экономистов Украины Андрей Новак.

(текст публикуется на языке оригинала)

Українська економіка ще не оговталась після 3200 гривень. Що скажете ви?

— Так, після запровадження мінімальної зарплати 3200, яка збільшена була одразу вдвічі, закрились тільки за офіційними даними кількасот тисяч ФОПів і практично на кожному підприємстві чи то приватної власності, чи то на державних установах відбулось масове скорочення працівників, тому що у керівників просто не було іншого виходу при тих самих результатах виплачувати вдвічі більшу зарплату, просто для більшості підприємств є фінансово неспроможно. Якщо зараз знову ще будуть піднімати в цьому ж році мінімальну зарплату до 3750 чи до 4000 гривень, я думаю, що процес звільнення працівників просто збільшиться. А те, що зараз ідуть такі ініціативи, очевидно вже стартує якась виборча кампанія і політичні сили змагаються один з одним, хто запропонує вищу мінімальну зарплату. Але ми запропонувати і встановити можемо і сорок тисяч, і тому подібне. Ми вже проходили в першій половині 90-х, коли майже всі українці вже були міліонерами, але від цього купівельна спроможність наша не росла, а тільки зменшувалась. Я не хотів би, щоб наші політичні сили знову кинули Україну в час початку 90х, в час гіперінфляції.

Який економічний зв'язок є між обіцянками підвищити мінімальну заробітну плату і провести пенсійну реформу?

— Це ланцюжок популізму. Кабмін або ті сили, які представлені в парламенті чи поза парламентом, змагаються, хто більше хоче зробити нібито хорошого для українців, тому змагаються з мінімальною зарплатою, з розміром пенсій, хто більше і краще наобіцяє. Очевидно, ми вступаємо в якусь виборчу кампанію.

Чи дійсно люди почали отримувати більше?

— Так, іде такий процес, як в народі кажуть, переливання з пустого в порожнє. Справа в тому, що економіку не обдуриш, якщо економіка країни росте за самими оптимістичними прогнозами біля 2% росту ВВП, то піднімати вдвічі чи на 30%, на 50% соціальні платежі — це означає обманювати самих себе. Але цей обман потім повертається бумерангом назад у вигляді високих темпів інфляції, що ми вже спостерігаємо і у вигляді девальвації гривні, яка знову відновилася. Якщо наші політики і далі будуть так нарощувати свій популізм економічний, то цей бумеранг повернеться до всіх нас, простих українців, звичайно що не до політиків, які оперують валютою, оперують зовсім іншими фінансовими активами і матеріальними. Їм, я так розумію, інтереси українського народу є не на першому, не на другому і навіть не на третьому місці. Головне — популізмом знову протриматись біля влади або прийти до влади.

Від підвищення мінімальної заробітної плати виграють тільки українські політики, які заробляють собі політичні дивіденди?

— Справа в тому, що будь-який роботодавець, він все одно працює з ринком праці. Якщо на ринку праці він змушений працівникам відповідної кваліфікації платити 5000 чи 6000 тисяч, то він все одно їх платить, а там де мова йде про некваліфіковану працю, де реально працівники працювали на мінімальну зарплату, роботодавцю підняти її відразу вдвічі, а зараз, якщо будуть реалізовувати ініціативи, ще на кілька десятків відсотків, він буде змушений або звільняти працівників, скорочувати і шукати як оптимізовувати свої витрати або буде тінізація трудових відносин. Тобто формально працівники будуть переводитись на півставки, чверть ставки чи 0,75 ставки, а реально будуть працювати повний робочий день. Тобто іншого виходу у роботодавця просто немає, як подалі тінізувати ці трудові відносини.

Взагалі є в економіці якесь правило, від яких показників повинен залежати розмір мінімальної зарплати і як часто він повинен підвищуватися?

— Реальну зарплату формує тільки ринок праці. Будь-який роботодавець, він має потребу в певних працівниках, певної кількості працівників, і на ринку праці він пропонує. Зараз це взагалі все дуже просто, через інтернет іде пропозиція, і роботодавець шукає відповідного працівника відповідної кваліфікації. Звичайно, що практично завжди мова йде про навчання вже на робочому місці, практично завжди, тому що рідко коли буває, коли працівник настільки підготовлений в певній конкретній сфері діяльності, що він приходить на робоче місце і його нічому не треба вчити. А це навчання це є також гроші, витрати, час роботодавця. І так відбувається найм працівників, і тут все працює за законами ринку, в тому числі і ринку праці.

На українців чекатиме інфляція, якщо нова мінімальна зарплата підвищиться?

— Необов'язково що нас чекає девальвація гривні, і це від напряму з підвищенням "мінімалки" не повинно залежати, тому що курс формується від валютного балансу в країні — експортно-імпортний баланс і прямий фінансовий баланс, відтік валюти і притік валюти в країну. І от за цими фінансовими суто показниками вже більше року як в Україні немає причин для девальвації гривні. Вона останніх більш як рік штучна, очевидно, що діючий уряд вирішив іти по дуже легкій дорозі, по якій два роки йшов попередній уряд, коли за рахунок девальвації дуже просто виконувати відразу два завдання, вбивати два зайці. По-перше, йде наповнення центрального та місцевих бюджетів, виконання і перевиконання через інфляційний ефект, який іде після девальвації. По-друге, ще й задовольняються апетити наших знаменитих експортерів крупних. Вони ж головні фінансові промислові групи. Вони ж головні політичні групи в країні. І от так легко вирішувати зразу два завдання, але це легка дорога для уряду, але це дуже важка дорога для всіх нас, громадян України, і всіх українських підприємств, які не є експортерами. А таких, як ми розуміємо, є більшість, це, як мінімум, майже весь малий, середній бізнес. Але очевидно для діючого уряду, як і для попереднього, інтереси громадян і підприємств не експортерів, на жаль, не є в пріоритеті.

Що можна сказати про пенсійну реформу, яку підготував уряд?

— Я б взагалі не застосовував до того, що пропонується в пенсійній системі, слово "реформа". Це всього-на-всього зміна умов нарахування пенсій і зміна умов виходу на пенсію. А пенсійна система, як була однорівнева, солідарна, ще радянська, так вона і залишається. Змін системи з однорівневої на трирівневу, як потрібно Україні, в запропонованій реформі немає. Тому я і не називаю її реформою. Це лише пенсійні зміни виходу на пенсію і нарахування пенсії — і не більше.

В Україні здатна порятувати ситуацію лише трирівнева система, коли люди самі зможуть накопичувати гроші і вирішувати як це робити?

— Звичайно, саме в накопичувальній системі і формується таке поняття як справедливість. Тому що там прямий зв'язок від того як людина працює, яку має зарплату. Тому що саме відсоток від зарплати і нараховується в обов'язковій накопичувальній частині. І тут як раз і реалізується принцип справедливості. А в солідарній системі, ще радянській, як ми переконались, ніякої справедливості немає, переважна більшість пенсіонерів, понад 90% отримує дуже низьку пенсію, за яку неможливо забезпечити достойний рівень життя, і невеличка група привілейованих пенсіонерів, спецпенсії, чиновники і тому подібне. На солідарній частині як раз принцип справедливості реалізувати неможливо, але як раз в тих змінах і немає переходу на обов'язковий накопичувальний рівень і на добровільний накопичувальний рівень, тому і це те явище, яке називають пенсійною реформою, на сьогодні реформою назвати не можна.

Читайте также: Параллельные миры Петра Алексеевича. Эксперты подвели итоги недели

Напомним, минимальную заработную плату уже повысили в начале 2017 года в два раза. Данное решение эксперты назвали слишком радикальным, поскольку негативное отражение на экономике страны было неизбежным. Второе повышение в течение года маловероятно, поскольку развивая данную тему, власти просто отвлекают народ от реальных проблем. Такое мнение выразил Сергей Доротич, отметив, что для этого используются нерыночные способы.

Самое читаемое
    Темы дня