РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Во вторник, первого августа, вступило в силу соглашение о зоне свободной торговли между Украиной и Канадой.
Соглашение отменяет 98% пошлин на украинские товары, которые будут продаваться в Канаду. Для канадских товаров сразу отменяется 72% пошлин, а в течение семи лет беспошлинный экспорт вырастет до 98%. Соглашение также взаимно открывает рынки госзакупок.
Перспективы ЗСТ с Канадой в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал директор Института экономических и общественных исследований имени Александра Поля Владимир Панченко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Які зараз взагалі обсяги торгівлі між Україною і Канадою?
— Вони мізерні, насправді. Наш експорт складає до Канади близько 28 мільйонів доларів. І імпорт Канади десь 20 мільйонів доларів. У нас негативне торгове сальдо з Канадою, але воно невелике, у відсотковому відношенні воно велике, в сумі воно невелике, але все-таки воно негативне. Тому, звичайно, будь-які рухи для того, щоб пожвавити взаємну торгівлю, вони вітаються і добре, що щось робиться, хоча ставлення до угод про вільну торгівлю моє особисто — стримане. У нас завжди, коли хочуть показати, що Мінекономіки займається розвитком економіки, воно підписує чергову угоду про вільну торгівлю з кимось. У нас зараз на черзі Ізраїль, Туреччина, фактично, всі дуже дружні до нас країни — Канада, Туреччина, Ізраїль, Туреччина на виході, Ізраїль трошки пізніше… позитив є, як я сказав, взагалі в тому, що знижуються мита, але цього недостатньо. Фактично, повинні бути програми додаткові і, можливо, ЗВТ Канада-Україна буде цьому сприяти, і зрештою ми вийдемо на якісь масштабні проекти, зокрема потенціал у України є в співпраці в космічній сфері, в авіаційній сфері. Чому підвищився обсяг торгівлі, закупівля вугілля з Канади, на заміну донецького…
Тобто ми зараз купуємо вугілля ще і з Канади?
— Так, фактично половина імпорту з цих 200 мільйонів — це закупівля вугілля з Канади.
А чому про це так гучно не говорять?
— Взагалі говорити про закупівлю сировини і робити з цього велику історію, велику помпу, я взагалі не вважаю за доцільне, і ще тоді, коли обговорювалося, що нема альтернативи Донбасу, то ця альтернатива є і в тому числі по ціні, зручності і надійності постачання, тут немає жодних проблем, тому я не можу сказати, чому політично про це не говориться, але в цілому навіть той імпорт Канади, який є, він незадовільно малий, і ми можемо мати з Канадою значно більші торгові обороти по імпорту і по експорту. І я почав говорити про експорт зокрема, тобто, звичайно, там відзначаються позиції, що це для вагонобудування, але це комплектуючі на 3-4 мільйони доларів, де взагалі — нуль в міжнародній торгівлі. Якби сталося так, що ми дійсно продавали б туди на більші обсяги і готову продукцію, це був би визначний крок в нашій взаємній торгівлі. Так само і по літаку. Тобто для саудівського літака Ан-132 поставили двигуни. Це теж кілька мільйонів доларів. А якби ми з Канадою освоювали треті ринки, тобто вони постачають нам двигуни, які вони вміють виробляти, але разом з нами вони постачають на треті ринки, в Африку, наприклад, чи Латинську Америку, пробиваємося з нашим літаком Ан. Це був би дуже серйозний сплеск, дуже серйозне зростання торгівлі саме нашого експорту, причому високотехнологічного експорту. Поки що цього нема, але країна надзвичайно дружня, ми знаємо, що величезна українська діаспора, яка в уряді має вплив, тому сподіваємося, що для них сигнал з відкриттям угоди про вільну торгівлю з початку її роботи буде теж сигналом для більшої співпраці.
ЗВТ з Канадою ще відкриває взаємний доступ компаній до ринку державних закупівель. Наприклад, чим можуть зацікавитися з держзакупівель канадські компанії в Україні?
— У нас надзвичайно швидко розвивається ринок послуг, і ми маємо позитивне торгове сальдо по послугам ІТ. Тобто наші айтішники продаються, і ми знаємо кілька вже поглинань відбулося канадськими компаніями, коли вони викуповують цілі групи тут в Україні, відповідно у цій сфері ми є конкурентноздатними і ми можемо заходити на ринок закупівель. В принципі, навчання, поводження як на європейському ринку закупівель, так і тепер вже на канадському, це є надзвичайно позитивне, і це те, про що мало говориться. Наші компанії, звичайно, не мають того рівня технологічності, зокрема, крім ІТ-послуг, але коли вони будуть навчатися, поступово вони будуть входити на будь-який, тобто це можуть бути і меблі, і транспорт, все що завгодно, треба лише вміти це виробляти. Ми не вміємо виробляти, у нас перехід по торгівлі в сторону сільського господарства. Поки що Україна, на жаль, як країна, ми йдемо шляхом Філіппін, тобто за рахунок того, що нам нав'язують аграрний експорт, тією ж самою Європою, ми не можемо, крім сировини нічого, в цьому є наша проблема. Але загалом наявність можливості заходити на державні закупівлі розвинутих держав — це ще один із елементів виховання експортера. Тому що тут на українському ринку робити нашій продукції немає чого, маленький ринок, треба шукати великі ринки для того, щоб вдосконалювати свою продукцію, якщо хтось її буде виробляти.
Між Україною та ЄС також діє ЗВТ. Хоча до цієї ЗВТ є певні претензії, наприклад щодо квот. При підписанні ЗВТ з Канадою ці уроки були вивчені?
— Ми поки не знаємо, там діє теж асиметрична умова, тобто вони відкриваються швидше, ніж ми, для них — це їхній такий бонус в рамках того, що у нас слабка економіка, нерозвинута. Але квот як для української курятини, наприклад, на європейський ринок… ну, принаймні мені невідомо, там дійсно ринки відкриваються симетрично. Інше питання, що ми не маємо, чого поставляти, крім олії, меду. Маю надію на космос і авіацію. Тут у нас ще є залишки високого рівня технологічного, якщо дійсно відбудеться той проект по авіації, який почався і розвивається, якщо можливо станеться проект по будівництву космодрому і нашими ракетами, нашими засобами доставки на орбіту, то тоді можна говорити про якийсь масштабний розвиток.
ЗВТ з Китаєм вигідна Україні?
— Із Китаєм — це взагалі катастрофа, так само як з Сингапуром. Сингапур є офшорним центром. Уявіть, зараз у нас всі сміються, що більша частина інвестицій йде з Кіпру. Всі розуміють, що це просто виведені кошти українських бізнесменів, які заводяться в Україну у вигляді інвестицій, а насправді — це просто повернення коштів. Коли обговорюється торгова угода з Сингапуром, це наприклад, ми почали говорити, що ми торгуємо з Європою через Кіпр. Так само ми будемо торгувати з Малайзією, з Індонезією, Китаєм, у вигляді Сингапуру. Тобто категорично не можна підписувати цю угоду на тих умовах, на яких готується. Це не стандартна країна, це просто офшорний фінансовий центр. Так, там є якісь виробництва, але в принципі вони — офшор з фінансової точки зору і офшор з точки зору портової. Тобто це порт, де буде перевалка товарів з південно-східної Азії, які будуть йти сюди без мита, без обмежень. Я вже не говорю про Китай, тобто категорично не можна підписувати з Китаєм угоду про ЗВТ, є дуже багато інструментів двосторонніх угод, які не називаються угода про вільну торгівлю, і з ними треба працювати, треба по різним секторам підписувати, але мати можливість захищати свій ринок як з точки зору тарифів, так і з точки зору нетарифних обмежень, всі країни це роблять, для того щоб підвищувати свій технологічний рівень. Якщо Україна не має розуму, щоб підписувати ще і з Китаєм та Сингапуром… дуже сумно дивлюсь на її майбутнє. Майбутнє тоді чекає таке, як Філіппіни — великий народ, колись багата країна, а абсолютно провальна економічна політика, яка призвела до бідності.
Читайте также: Над пропастью. Украина становится монокультурной "аграрной супердержавой"
Напомним, эксперт по вопросам экономики Евгений Невмержицкий в эфире "ГС" подчеркнул, что зона свободной торговли с Канадой не улучшит инвестиционный климат Украины, для этого нужно искоренять коррупцию на всех уровнях.
