РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
Министр иностранных дел Великобритании Борис Джонсон назвал "нерешительными" реформы в Украине и заявил о необходимости дальнейшего проведения неолиберальной политики.
Об этом Джонсон заявил на пленарном заседании Конференции по вопросам реформ в Украине — Ukraine Reform Conference.
"Я сейчас произнесу мантру, которую вы много раз слышали: Украина за три года после революции сделала больше, чем за десятилетие. Это так. Но есть все больше признаков того, что реформы становятся нерешительными", — заявил глава британского МИД.
Госсекретарь США Рекс Тиллерсон 9 июля в Киеве встретится с президентом Украины Петром Порошенко, членами правительства и представителями гражданского общества, сообщила официальный представитель Госдепартамента Гетер Науерт.
Главные международные события, которые могут отразиться на Украине, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог-международник, эксперт Украинского института анализа и менеджмента политики Владимир Воля.
(текст публикуется на языке оригинала)
Голова британського МЗС Борис Джонсон дорікнув Києву гальмуванням процесу реформ. Чому саме зараз? Чому на конференції Київ чує ці заяви?
— Мабуть, тому, що це конференція, по-перше, в Британії, а не в Брюсселі. Тобто господарі певним чином її організували, вони вважають потрібним, щоби це відбувалося так, як відбувається. Бо, попередні конференції підтримки України були на території континентальної Європи. Господарями, розпорядниками конференцій був ЄС, Єврокомісія. Там є певний вплив представників країн, так званих адвокатів і друзів України. А на території Британії, там Британія сама собі господарка.
Тобто континент до нас м’якіше ставиться?
— М’якіше, так. Що стосується саме Бориса Джонсона, то весь час свого перебування на посаді він робить заяви, не дуже озираючись, нікого не жаліє. Йому це доповіли радники, підготували інформацію, що в Україні корупція, реформа судова реформа тощо не працює, і він цей текст озвучив в своїй притаманній йому манері.
Я б звернув увагу ще на один контекст, який складається, міжнародний. Після того, як пройдений був етап, коли ми отримали два символічних політичних рішення, це лібералізацію візового режиму та завершення ратифікації угоди про асоціацію, тоді виникло питання: а як же далі Європа і Захід тиснутимуть на нашу владу для того, щоби просувалися реформи. Бо для набуття цих двох моментів: лібералізація і завершення ратифікації, там був певний конкретний перелік питань. Фактично далі головними напрямками реформ і тиску будуть політичний, дотримання свобод, стандартів, реформа судової системи, боротьба з корупцією. І це, власне, демонструє не лише Британія. Минулого року про це говорили, дуже гостро заявляли вже і німецькі офіційні представники. До речі, що Джонсон сказав? Джонсон сказав: гальмуються майже всі реформи. Зараз почали гальмуватися. Це, мабуть, була така реакція на переможний виступ нашого прем’єра. І сказав, що головна реформа – це реформа судової системи і боротьба з корупцією. Тобто ми бачимо, можливо, таку емоційну відповідь Європи устами Джонсона, який не дуже переймається пошуком дипломатичних форм висловлювань.
Читайте также: Глаза в глаза. Кадры первой встречи Путина и Трампа
Представник Держдепу повідомив, що Вашингтон готовий стати посередником в "нормандському форматі", розглядаються всі можливі варіанти, але без приєднання до четвірки. Наскільки впливовою може бути участь США?
— Я думаю, що тут мається на увазі повернення до того формату, який існував за Барака Обами. Фактично США тоді не були членом "нормандської" четвірки, але дуже активно були включені в процес переговорів, в двосторонні переговори з усіма державами, які входять до складу "нормандської четвірки". Тому, я думаю, що зараз просто нова адміністрація, і той формат попередньої адміністрації припинив існування, зараз просто йдеться про поновлення цього формату, але багатьма сприймається так, наче вигадується якийсь новий формат. США і так були включені, просто, мабуть, щоби та активність, яка була, повернулась, можливо, навіть, в дещо новій якості, в активних консультаціях двосторонніх. Ми бачимо, що фактично може так статись, що, дійсно, повертається, принаймні, на полях саміту великої двадцятки буде зустріч двосторонню президентів США, Росії, потім — сніданок на трьох за участю Макрона, Меркель і Путіна, а відтак до України з Гамбургу прибуває держсекретар США для того, щоб озвучити свою позицію з приводу врегулювання Донбасу, почути позицію української сторони, вивчити якісь обставини і, крім того, зустріч з молодими реформаторами. Я думаю, це якраз певний символічний жест, коли Адміністрація Дональда Трампа покаже, з ким вона налаштована співпрацювати в Україні, на кого вона робить ставку – на президента і на якусь команду реформаторів. Склад цієї команди реформаторів ми дуже скоро побачимо, 10-го числа чи 11-го, але точно після візиту Тіллерсона. А на засіданні РНБО буде розглядатись законопроект про деокупацію чи про реінтеграцію, чи як він там називатиметься. Але це всі події взаємопов’язані чи взаємопогоджені в тій чи іншій мірі.
Можливо, це одна зустріч буде з президентом у вузькому колі, а тоді в більш широкому колі, в тому числі з реформаторами з уряду, з нардепами. І, я думаю, що будуть озвучені Рексом Тіллерсоном певні позиції, і якщо він вже летить, це така людина за своєю стилістикою, яка не схильна до пустих якихось символічних жестів – приїхати для того, щоб показати своїм приїздом певний символ. Він приїздить по конкретних справах, він приїде, озвучить конкретні свої бачення і хоче почути конкретні відповіді від свого співбесідника. Тому, я думаю, що в нас буде вже чимало сюрпризів вже ввечері в неділю, уже можуть бути певні істерики серед частини українського політикуму.
Офіційні джерела зазначають, що Тіллерсон і Порошенко обговорюватимуть укріплення стратегічного партнерства між країнами. Якої конкретики можна очікувати?
— Думаю, корупцію недаремно згадали. Це те, на що я звертав увагу, що в пакеті виявились питання Донбасу, реформ і боротьби з корупцією. Про що це може свідчити? Швидше за все, для Рекса Тіллерсона, для команди Трампа настає той момент, коли питання антиросійських санкцій і недоотримання прибутків американськими компаніями, втрат від санкцій потрібно завершити і чергову війну внутрішньополітичну в США, тобто відібрати у опонентів Трампа це питання санкцій. Вирішується конфлікт на Донбасі, тобто досягаються цілі Мінських домовленостей і антитрампівська опозиція втрачає козирі. Зникають санкції, американські компанії починають отримувати прибутки і таке інше. Тому Тіллерсон буде робити все, щоби в певний розумний проміжок часу досягти реалізації певного пакету заходів, в тому числі це якісь більш жорсткі наполегливі пропозиції, прохання, тобто нам це цікаво, щоб ви зробили, а що ви готові зробити для того, щоб ми це отримали. І, я думаю, що питання корупції буде одним із цих інструментів тиску на наш політикум, на нашу владу для того, щоб, в тому числі, вирішувати питання компромісів з приводу Донбасу. Трамп не хоче нікому просто так роздавати якісь гроші. Четвертий рік санкцій пішов, тут питання – скільки ж ще? Робіть, заробляйте вже на себе, на свою оборону, давайте вже корупцію долайте і таке інше. І в цьому позиція Тіллерсона схожа з позицією Макрона.
Дональд Трамп 6 липня перебував у Варшаві. Під час своєї промови він закликав Росію "щоби вона припинила дестабілізацію України та інших країн, також припинила підтримку ворожих режимів у Сирії та Ірані". Наскільки важливе таке формулювання?
— По-перше, нинішня адміністрація президентська в США, вона діє більш жорстко, ніж адміністрація Барака Обами. Сама ситуація з ударом по сирійській території, те, чого не зробив Обома в своє президентство, коли в 2013-му році було застосовано хімічну зброю у східному передмісті Дамаску, а Трамп взяв і просто віддав команду стріляти. Тобто і дії більш жорсткі, і розмови більш жорсткі. Не все однозначно з цією ситуацією, з хімічною атакою, але заява у Варшаві — це певною мірою певна така, знаєте, констатація символічна жорсткої позиції адміністрації Трампа відносно політики Росії в Східній Європі, з одного боку. З іншого боку, це приємні такі слова, які приємно чути країнам східної, центральної Європи, які дуже переймаються питанням російської політики останніх років. Тому вони хотіли отримати підтримку, і Трамп підтримав їх в тому варіанті, в якому їм це хотілось би почути. Я передусім розцінюю це так.
Що стосується реальної політики, то реальна політика США може бути не такою емоційною, як заява Трампа з приводу того, що Росія повинна припинити дестабілізувати ситуацію в Україні та інших державах. Тобто можна сказати навіть те, що говорить Трамп, воно дещо політичне, дещо символічне, і взагалі-то, якщо говорити про те, що говорив Трамп після зустрічі з різними політками, державними діячами, він завжди говорить, що в нього була дуже приємна, дуже змістовна розмова, що така класна була розмова, обмін думками. Тому Трамп озвучив месседжі, символічні месседжі. Реальною політикою займається Рекс Тіллерсон, архітектор і зовнішньої, і внутрішньої політики у команді Дональда Трампа. Тому реально ми побачимо це вже за підсумками, відчуємо під час візиту Рекса Тіллерсона в Україну, і після нього.
Анджей Дуда також повідомив, що серед іншого, обговорював з Трампом і ситуацію в Україні.
— Я думаю, що Дональд Трамп говорив якісь загальні вже і так відомі речі, які вже були сказані представниками його адміністрації і ним самим публічно. Вся конкретика, як я вже сказав, це стосується вже розмов з Рексом Тіллерсоном. Тільки там могла бути конкретика, якісь подробиці. До речі, я так розумію, що Рекс Тіллерсон зараз взявся впритул за Східну Європу цілком, за Україну, Росію і Туреччину, Сирію. Після того, як він у нас побуде декілька годин з візитом в Україну, він відправляється до Туреччини і буде там два дні. Я тільки уявляю, що там може таке відбуватися, розумію, які питання, але це буде теж доволі значний тиск на Ердогана і на турецьку владу взагалі.
Чому напередодні саміту великої двадцятки Дональд Трамп вирішив відвідати Варшаву і зробити там гучні заяви?
— До речі, такий ще цікавий момент, нашого президента там не було, хоча це був форум "Трьох морів" так званий, тобто Україна теж належить до цього простору між трьома морями. Але це і добре, що там не було президента України, тому що цей контекст, який виникає, він міг би, швидше, зашкодити Україні, тому що цей форум за деякими моментами виглядає не дуже приємним кроком для тієї ж Німеччини, Франції та інших західноєвропейських країн, які складають ядро ЄС. Що стосується союзництва між Польщею і США, я думаю, що Дуда намагається використати це для своєї якоїсь користі політичної. У Трампа взагалі така політика: якщо у вас є гроші, ви хочете купити у нас зброю, то ми вам, швидше за все, її продамо. Це не значить, що ми союзники. Є в тебе гроші, якщо ти нам не ворог і не якась Північна Корея чи не Іран, то давай гроші, бери зброю.
Були повідомлення про те, що Польща проситиме США залишити свій військовий контингент на її території.
— Питання з приводу того, наскільки довго там будуть війська НАТО, в тому числі цей батальйон чи два на території Польщі сформовані США, наскільки довго вони там будуть? Вони ж там на тимчасовій основі перебувають, і чи продовжать США перебування цих військ, це поки що питання гіпотетичне. А що стосується заяви Трампа, що США готові забезпечити безпеку східній і південно-східній Європі, то президент зробив багато там символічних заяв, які потрібні були країнам цього регіону. Але що вийшло? Тобто Трамп робив заяви, не зовсім розуміючи, можливо, навіть всі політичні сенси. Припустимо, він похвалив цю ідею простору єдиного без кордонів, безмитного простору між трьома морями, тобто це південно-східної Європи країни, вони, виходять так, вже виділив цей простір в рамках ЄС. Якщо ми подивимось на суперечності в рамках ЄС, то ми повертаємось до ідеї ЄС двох рівнів і цих суперечок: один полюс — Польща, частково Угорщина до неї примикає, і з іншого боку полюс — Німеччина, Франція. Тут питання, чи розумів Трамп, коли говорив ці речі, що він насправді виходить на інші, дещо суперечливі контексти політичні. Те, що Трамп сказав, що хотілось би почути представникам цих східноєвропейських держав, щоб заспокоїти їх, щоб їх підтримати, він їм це сказав. І на цьому крапка. Ваші гроші, ми вам продаємо зброю і взагалі, воюйте за ваші гроші скільки завгодно з ким завгодно.
Є припущення, що Дональд Трамп зробить ставку на потужну військову присутність саме у Польщі.
— Польща ж хоче бути сильною державою, і США не проти. Яка політика Трампа і його адміністрації з приводу оборони Європи? Давайте, збільшуйте ваші бюджети оборонні до заявлених у статуті НАТО 5%. Польща цю вимогу виконує. Якщо Польща рада все це робити, то нехай і робить. США будуть тільки раді. Але говорити про те, що це якась противага тій же Німеччині, навряд чи. Жодна Польща не замінить собою для США військовий і економічний потенціал Німеччини, Франції. Відсотки від ВВП – це одне, а якщо взагалі порахувати в євро в абсолютних сумах, то витрати на безпеку Європи і те, що робить і Франція, і Німеччина, то це набагато більше, аніж можливості Польщі. Хоча б з ким буде вирішувати питання Лівії, де работоргівля з’явилась знову кілька місяців тому. З ким буде вирішувати США, Трамп? З Польщею? Ні. Сирію з ким обговорюватиме? З Польщею? Ні. Німеччина і Франція.
Ранее эксперт-международник Владимир Кушниренко в эфире "ГС" проанализировал, сможет ли визит Дональда Трампа помочь Польше укрепить свои позиции на международной арене.
Напомним, во время Саммита G20 будет обсуждаться целый ряд проблем, однако тема Украины немного отошла назад. Об этом в эфире "ГС" заявил немецкий политолог Андреас Умланд.
