РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
После рассмотрения длиной в месяц Верховная Рада приняла предложенный президентом документ, который предлагает новую редакцию трех процессуальных кодексов, а также изменения к восьми другим кодексам и 18-ти законам о судоустройстве. Однако голосование, несмотря на положительный финал, все же поссорило народных депутатов.
Согласно стенограмме заседания, за судебную реформу 3 октября проголосовали 20 из 43 депутатов "Оппозиционного блока", среди которых, в частности, сопредседатель фракции Юрий Бойко и Александр Вилкул. При этом, только двое голосовали против — Вадим Новинский и Михаил Добкин. Новинский тут же объявил о создании отдельной оппозиции к "Оппоблоку", а Добкин вообще решил выйти из партии.
Читайте также: Cпиридонов: суть судебной реформы — подчинить суды Порошенко
Неожиданный демарш оппозиционеров в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал политический консультант Петр Охотин.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чим Ви поясните тату різку реакцію одіозних представників парламентської опозиції?
— По-перше, вже давно простежується розкол між двома групами Опоблоку – це так звана група Ахметова і так звана група Льовочкіна. Якщо ми подивимось, що відбувалось протягом кількох останніх місяців, то побачимо, що, в принципі, були досить дивні сигнали. Наприклад, Марина Порошенко спокійно вела ефір на ТРК "Україна", в той же час як представники багатьох партій, в тому числі партія "За життя" Вадима Рабіновича влаштовувала скандал щодо майна Льовочкіна і навіть проводила пікет. Тобто, це давно назрівало. Я підозрюю, що, власне, конфлікт між цими двома олігархами може бути однією із причин голосувати так чи інакше. Також можу зазначити, що багато з представників Опоблоку є колишніми регіоналами, які зазвичай звикли працювати з владою. І розклад позицій для них — дуже некомфортний, особливо зараз, коли видно, що дострокових виборів, швидше за все, не буде і потрібно якось домовлятись тут і зараз. Власне, я думаю, що це і є основними причинами того, як сьогодні склалось голосування.
На початку цього року ходили чутки про те, що може трансформуватись парламентська фракція Опоблоку, навіть називались орієнтири на три персони – Ахметов, Льовочкін та Фірташ, і нібито була інформація про те, що половина складу опозиційної фракції може покинути лави цієї парламентської сили. Яке трансформування ми зможемо побачити в найближчому майбутньому?
— По-перше, трансформування вже відбулось, і я думаю, що сьогодні ми побачили таку коаліцію, як вона є. Ця коаліція може дуже не сподобатись людям, які підтримували Майдан, однак по факту ця коаліція вже існує. Вона викликатиме дуже багато противників, однак маємо те, що маємо, як говорив колись Леонід Кравчук. Щодо згаданого вами Дмитра Фірташа, то ця людина досить непогано співпрацювала із різними силами, не лише з Опоблоком, і, очевидно, в даному випадку його інтереси є також забезпеченими.
Давно простежується, що Опоблок, принаймні, його певна частина, голосує із провладною більшістю.
— Так, і я думаю, що це відбулось в обмін на гарантії, в обмін на мажоритарні округи, можливість контролювати певні бізнеси і, знову таки, ми бачимо, що Добкін, який сьогодні не згодився з політикою Опоблоку, вже фактично є ізгоєм. Проти нього порушено справу, проти нього відбувалось голосування за те, щоб позбавити його недоторканності. Ми бачимо, що Опоблок не є тією монолітною командою, яка лякала істеблішмент свого часу.
Ми побачимо утворення двох або трьох груп впливу або депутатських груп на базі Опоблоку?
— Так, це буде декілька груп. Я думаю, що Добкін почне створювати якусь свою політичну силу, можливо, з осередком у Харкові як основному його регіоні, а щодо Вілкула, Новинського, можливо, існують якісь нові технологічні проекти на кшталт партії "За життя", але орієнтовані на іншу публіку, на більш проросійську публіку, на публіку, яка дивиться в бік Москви.
Щодо Добкіна, то не дивлячись на оголошення про вихід із партії, він не може покинути фракцію, не втративши свій депутатський мандат.
— Він зараз знаходиться в підвішеному стані, бачимо, що Опоблок не сильно його підтримав під час можливого порушення справи, тому в даному випадку позбавлення мандату з тим, щоб потім повернутись в політику вже як борець за справедливість, може бути одним із сценаріїв. Мало того, якщо він втратить мандат, це допоможе його адвокатам вести логіку про так зване політичне переслідування.
Новинський створює опозицію до Опоблоку разом із командою однодумців. Хто може туди ввійти?
— Чесно кажучи, мені важко зараз казати, хто піде на цей "титанік", тому що сила, яку створить Новинський, буде приречена на пильну увагу патріотичних сил, промайданівських сил, очевидно, що в поле інтересів потрапить і бізнес… Це буде дуже ризикована гра.
Розкол в "Опоблоці" може спростити ухвалу певних президентських чи коаліційних законопроектів?
— По факту ми вже бачимо, що цілком може, тому що та група, яка вже співпрацює з Петром Порошенком, і надалі його підтримуватиме. Фактично, це така широка коаліція, гібридна коаліція, і вона — діє. Дійсно, центральній владі, Порошенку це зараз на руку.
Зараз парламент розглядає пенсійну реформу. Вже відомо, що фракції Радикальної партії та "Батьківщини" зняли свої поправки до пенсійної реформи, які могли загальмувати прийняття документу. Чому їх зняли?
— Поки що дуже важко говорити, що насправді за цим стояло. Можливо, мова йшла про політичний тиск, можливо, про "договорняки".
Тобто ми можемо припускати, що їм за це щось пообіцяли?
— В даному випадку — так, або пообіцяли, що щось буде, або пообіцяли, що нічого не буде, як це буває в сучасній українській політиці.
Спрогнозуйте перспективи ухвалення пенсійної реформи і як можуть розподілитися голоси?
— "Батьківщина" точно не підтримає пенсійну реформу, тому що, говорячи риторикою "Батьківщини", є офіційна позиція про те, що геноцид народу не можна називати пенсійною реформою. І дуже важко уявити, що змусить їх зараз змінити свою думку. А щодо Опоблоку, зокрема, тієї частини, що сьогодні підтримала судову реформу, цілком може бути, що ці люди знову таки підтримають і пенсійну реформу, а далі боротимуться, вигадуватимуть собі виправдання, що, мовляв, не так прочитали.
Напомним, принятый 3 октября законопроект — самый большой в истории Верховной Рады. Во втором чтении и в целом парламент принял президентский закон о внесении изменений в Хозяйственный процессуальный кодекс, Гражданский процессуальный кодекс и Кодекс административного судопроизводства. За это решение, которое запускает судебную реформу, проголосовали 234 народных депутата из 358 зарегистрированных. Тем не менее, эксперт Денис Монастырский считает, что голосование за судебную реформу — вопиющий пример нарушений регламента ВРУ.
