РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Президент Петр Порошенко в Одесской области заявил, что властям следует вернуться к работе над членством в НАТО. В настоящее время в области продолжаются совместные учения.
Почему это заявление прозвучало именно сейчас и насколько реальны перспективы Украины относительно членства в Альянсе, проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы директор Центра исследований международных отношений Николай Капитоненко.
Як би ви розцінили таку заяву президента та які шанси в України стати членом НАТО найближчим часом?
– Звичайно, наразі вони нульові. Але в контексті останніх подій, в тому числі, і в контексті внесення змін до закону про основи внутрішньої і зовнішньої політики, де зараз членство в НАТО визначено нашою метою, такі заяви виглядають цілком прогнозовано.
Які потрібні терміни, адже до НАТО не беруть країни, які мають незавершені військові конфлікти?
– Я про терміни тут розмову не вів би, звичайно. Оскільки мета довгострокова. Всі розуміють проблеми, складнощі і різного роду обставини, які будуть заважати приєднанню України до НАТО в середньостроковій перспективі навіть. Але з іншого боку тут важливо саме поставити мету, позначити напрям і працювати над ним. І вже це здатне принести нового драйву до зовнішньої політики України і для здійснення внутрішніх реформ. І я не думаю, що є якісь принципові перепони на шляху України до НАТО, які неможливо подолати в принципі. Та умова, про яку ви згадали, про країни, в яких є територіальні суперечки з сусідами, вона не закріплена юридично ніде. Її немає у Вашингтонському договорі 1949 року, яким було створено НАТО. І це свого роду джентльменська угода, яка діяла, і, може, і діє зараз в певних обставинах, коли дійсно складно приймати до Альянсу нові держави, розуміючи, що, можливо, прийдеться забезпечувати їхню безпеку і наражатися на додаткові ризики. Тому колись була така домовленість. Але вона юридично не обов'язкова. І зовсім не факт, що по відношенню до України вона буде застосовуватися. Бо всі розуміють, в яких складних геополітичних умовах ми знаходимося.
Все буде відбуватися через референдум?
– Я як раз не думаю, що воно буде відбуватися через референдум, оскільки референдум – це така штука, вона не обов'язкова. Знову ж таки, зовсім не потрібно проводити його, щоб подати заявку на членство. А з іншого боку, будь-які результати референдуму ні до чого не зобов'язують держави-члени НАТО. Тобто наше завдання – це заручитися підтримкою всіх країн-членів Альянсу. І як ми це будемо робити, це вже питання не до референдумів, щоб ми апелювали, посилалися на суспільну думку всередині України, а це стосується нашої здатності стати надійним, передбачуваним і корисним партнером і союзником для країн НАТО. Тобто тут розв'язання цього завдання лежить не в площині референдумів або заяв, а в площині реальної роботи.
Наскільки стандарти української армії їм відповідають стандартам НАТО?
– Звичайно, поки що не можна казати про повну відповідність стандартам НАТО. Вони включають в себе не тільки технічні військові речі, приміром, сумісність різних видів озброєння. Але і НАТО висуває чисто політичні ціннісні вимоги до країн-членів. Вони мають бути демократіями, наприклад, до чого Україна наближається, але поки що повної демократією не є. Вони мають бути ефективними, тобто володіти ефективними державними інститутами, особливо в сфері безпеки. Це як раз та сфера, де ми з НАТО дуже тісно співпрацюємо. І, можливо, це найбільш важлива допомога, яку ми від НАТО отримуємо, яка спрямована на реформу інститутів державних в сфері безпеки. Тобто це довгий шлях достатньо. Як раз наша здатність його пройти максимально швидко і з максимальними результатами визначатиме наші перспективи членства.
Нещодавно генсек НАТО Єнс Столтенберг на останньому засіданні комісії Україна-НАТО заявив, що Альянс щодня працює над реформуванням оборонної сфери України. Чим НАТО допомагає?
– Тут широкий спектр, починаючи від трастових фондів, які створені і працюють для того, щоб допомагати Україні реформувати і підтримувати обороноздатність в окремих секторах, наприклад, в сфері кібербезпеки, закінчуючи проведенням спільних навчань, постачань різного роду нелетальної зброї, або обладнання, яке використовується українською армією. Проведення спільних військових навчань, які традиційно відбуваються вже вкотре. І це така поточна робота, яка, знову ж таки, вона, можливо, не настільки помітна і не настільки супроводжується якимись гучними заявами, не підписуються політичні документи. Зокрема, згаданий президентом України план щодо членства в НАТО. Це окрема наша історія, окрема проблема, яка ще в 2008 році показала нам, наскільки це буде складно. Але навіть без цього практичне співробітництво з НАТО може наблизити нас до Альянсу набагато сильніше, ближче, ніж це б зробила, для прикладу, формально підписана ПДЧ, але яка б не була наповнена змістом.
Чи може нещодавній візит Дональда Трампа до Польщі вказувати на те, що України в складі НАТО найближчим часом не буде?
– Я б не став настільки песимістично трактувати візит Трампа до Польщі. Він стосувався не НАТО, а з одного боку, стратегії поведінки США в Центральній Європі серед держав, які вже є членами ЄС, і які знаходяться зовсім в іншій ситуації, ніж Україна. І там є питання постачання американських енергоресурсів до регіону і тому подібні речі, достатньо прагматичні. України вони ніяк не стосуються. А з іншого боку, цей візит і промова Трампа у Варшаві пов'язані з кризою, яка виникає поступово у відносинах між США і деякими європейськими країнами. Є відмінності у поглядах, у баченні і у довгострокових підходах. І я думаю, що цей сигнал про підтримку Польщі направлений на те, щоб створити, можливо, певну противагу Німеччині насамперед. Тобто це стосується західних сусідів Польщі, а не східних.
Смотрите также: Встреча Порошенко и генсека НАТО в Киеве: посещение выставки и переговоры
Ранее эксперт-международник Евгений Ярошенко в эфире "ГС" заявил, что назначение спецпредставителя США, который будет заниматься только Украиной, снижает риск того, что Штаты привяжут украинский вопрос к сирийскому.
Также эксперт аналитической группы "Левиафан" Николай Мельник заявил в эфире "ГС", что для проведения референдума о вступлении Украины в НАТО надо внести изменения в Конституцию и разрешить размещение военных баз в Украине, а для для этого не наберутся голоса в ВР.
