наверх
24.01.201809:39
Курсы валют НБУ
  • USD28.88+ 0.03
  • EUR35.34- 0.01

Право получать субсидии пройдет через жесткий отбор - Корольчук

(обновлено: )199922
Люди могут спать спокойно, хотя и не в очень теплых квартирах, потому что власть не станет повышать тарифы сейчас, опасаясь политических спекуляций, считает эксперт Юрий Корольчук.

РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы

Разница в тарифах на отопление в разных регионах Украины может составлять до 25 %.

Итак, меньше всего за тепло в Украине платят жители Львова. Здесь отопление одного квадратного метра стоит 26 гривен 58 копеек ежемесячно. А самый высокий тариф среди областных центров — в Днепре. Жители этого города платят за обогрев одного квадратного метра 35 гривен 68 копеек.

Если взять типичную двухкомнатную "чешку" площадью 46 квадратных метров, то львовянин заплатит 1220 гривен, а житель Днепра — уже 1640 гривен.

Читайте также: Корольчук: проблемы с субсидиями — реальная проблема теплокоммунэнерго

К слову, если говорить о Европе, то самая дорогая коммуналка — в Германии и Великобритании, самая недорогая — в Греции, Испании и Скандинавских странах. При этом в той же Германии цена за отопление очень варьируется. В обычный зимний месяц тариф составляет около 50 евро, а при сильных морозах расходы на тепло могут увеличится в два раза.

От каких факторов зависят суммы в наших платежках и чего ждать этой зимой, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал член наблюдательного совета Института энергетических стратегий Юрий Корольчук.

(текст публикуется на языке оригинала)

Від чого залежить тариф на опалення в різних регіонах, і чому майже в півтора рази ціни різняться?

— Якщо ми не говоримо про приклади країн ЄС та інших країн світу, в яких є централізоване опалення, або його немає, то в даному випадку в Україні все дуже просто. Є регулятор: НКРЕКП, і вона визначає тариф для кожного підприємства. Тобто певний міф, який існує, який ми часто можемо чути з боку центрального уряду, центральних органів влади, про те, що повністю все залежить від місцевої влади, і місцева влада може визначити хоч десять гривень за квадратний метр, чи хоч сто гривень за калорію, чи хоч 5000 гривень — такого немає. Є регулятор, НКРЕ, який приймає пропозицію і інформацію кожного теплокомуненерго, кожного підприємства, і відповідно з їхніх фінансових і технологічних показників, тобто скільки вони використовують газу, які у них йдуть витрати на виробництво одної гігакалорії, які у них витрати на оплату праці, транспорту, зарплати, скільки їм треба коштів на інвестиції, тобто в основному ремонт, це не інвестиції, а ремонтні роботи. І відповідно від цих всіх показників визначають тариф. Тому, власне, різниця: у Львові — одна, в Дніпрі — інша, в Києві — третя, — вона виходить на такий, ну, не дуже велика різниця навіть, 25%, чи навіть 10%, це не дуже велика різниця, але звичайно, вона не має ніякого відношення з конкуренцією. Тобто це не наслідок конкуренції, що наприклад хтось краще десь там провів роботи і відповідно дешевша ціна. Тобто хоча в даному випадку, безумовно, все залежить від стану теплокомуненерго, тобто чому десь дешевше, наприклад, це залежить від стану теплокомуненерго, від протяжності кілометрів самої тепломережі, тобто від втрат відповідно, тобто забулися головне, те, що НКРЕ також звертає увагу, які втрати є в тепломережах, тобто є у когось високі втрати, є нижчі.

Є також ситуація наступна: деякі регіони сьогодні, вони переходять на, скажімо так, як це називають — альтернативна енергетика. Це так звучить красиво, але насправді це дуже просто. В основному це підходять, переходять якби на такий підножний корм, якби так сказати, пожартувати. Це або біомаса, або торф в північних регіонах — Чернігівська область, Житомирська область — це окремі регіони, маленькі районні центри, можливо, там, селища міського типу, які мають централізоване опалення, використовують. І у них є… котельня, теплоенерго, яке може використовувати такий ресурс. І там може просто бути інший показник, дешевший, тому що він відносно дешевший. До речі, я вам скажу, що у Львові, наприклад, склалася ситуація дуже цікава, останні пару років вони перевели частину котелень на біомасу, і вони сьогодні відчувають брак, дефіцит цього ресурсу. І наприклад, власне, через це для людей, які використовують тепло саме від таких котелень, для них вартість енергоносія може зростати. Тому що дефіцит енергоресурсу, ціна на нього зростає, відповідно — і вартість послуги буде зростати, як кінцевий продукт — тепло.

Це, до речі, ЄС, коли часто наводять приклад оце за і проти централізованого опалення, взагалі не розглядають чомусь люди, чи спеціалісти, про те, що централізоване опалення в основному знаходиться в таких регіонах, там де зима має такий… шестимісячний період, тобто це в основному північна Європа і от… в тому числі Україна, країни пострадянського простору і колишнього радянського простору, і тут була своя система просто утворень централізованого опалення взагалі, і тому, а в інших всіх регіонах. наприклад, та ж Італія, Іспанія, Греція, там взагалі зими часто не буває, там просто немає сенсу будувати централізоване опалення, а в інших деяких країнах, наприклад, Франція, чи там Великобританія, там пішли шляхом, там є також централізоване опалення, але в меншій такій розгалуженості, там в основному дійсно використовують автономний тип обігрівання, і це часто або так звані будинкові котельні, коли фактично централізоване опалення, але ви використовуєте його на 5 родин, на 20 родин, на 100 родин, а не на одну людину. Тому от в Україні скоріше за все, звичайно, можна говорити про таку ситуацію з централізованим опаленням і вплив таких факторів на ціну.

Взагалі тарифи цієї зими будуть якось підвищуватися?

— Ні, я думаю, що ми не побачимо підвищення, тобто люди можуть спати спокійно, хоча не в дуже теплих приміщеннях, тому що насправді теплокомуненерго мають жорстку таку генеральну лінію від уряду і "Нафтогазу", щоб економити газ і подавати тепло на мінімальному режимі. Тобто там, де звичайні будинки, де нема утеплення, то там насправді температура нижче за показники, наприклад, 10 років назад, 5 років назад, десь на градусів 3, 2, 4… залежить від приміщення. Тому не будуть підвищувати, тому що це вже таке політичне питання, і будь-який рух в сторону може викликати певні політичні спекуляції, це дасть можливість опонентам піднімати цю тему. І в принципі, взагалі, в сезон рідко, у нас нема поки що такої практики, коли здійснюється перерахунок чи навіть за три місяці, чи навіть за місяць, підприємствами, які надають послугу теплопостачання, перерахунку вартості. І в принципі під час взагалі періоду, який йде, опалювальний сезон, нема такої практики навіть у світі в основному перераховувати.

Тарифы на свет в Украине и Европе

Чи варто очікувати проблем людям, які зараз отримують субсидії? Або відмови в субсидіях через підвищення мінімалки?

— Субсидії вже почали скорочуватися, тут треба розуміти, що в минулому році споживачів, отримувачів субсидій було 7,6 мільйонів. У цьому році — 6,5. Тобто вже на мільйон скоротили. І є домовленість від МВФ, фактично вимога, щоб скорочувати отримувачів субсидій. Бо офіційно визнано, що 70 мільярдів треба, а так, наскільки я розумію, по тим даним, які є, то цифра може дійти і до 90 мільярдів гривень, тому що опалювальний сезон тільки почався. Тому людям треба готуватися, що з сезону вже 2019 року буде більш жорсткий відбір, конкурс буквально, щоб ти мав право отримати субсидії. Будуть перевіряти матеріальний стан, введуть такі норми, такі моменти, тому що є часто дійсно люди, які отримують сіру, чорну зарплату, але отримують субсидію одночас. І держава це розуміє, але відловити не може. І є така ціль, скоротити до трьох мільйонів споживачів в наступному році, тобто фактично вдвічі, це дасть можливість при такій ціні на газ, яка сьогодні є, а можливо вона буде і вища після наступного квітня 2018 року, тому що газ подорожчав, він вже мав бути піднятий, ви правильно сказали, що дискусія точилася, це навіть не дискусія, це якась, як на мою думку, абсурдна розмова, є постанова 187, яку ухвалив уряд, і згідно до нього треба було підвищити ціну на газ вже сьогодні фактично до 8 500 гривень мінімум, це самий мінімум, а то і більше мало б бути. Але цього не зробили, бо знову-таки політичні підстави є такі, тому поки що з субсидіями ситуація більш-менш стабільна, але далі вона буде більш ставати жорсткою.

Чи буде загроза того, що через відсутність розрахунків з боку держави за субсидії з компаніями-постачальниками крайніми залишаться споживачі?

— Так, є така проблема взагалі от в системі координації влада-Мінфін-Нафтогаз-теплокомуненерго-населення, так от держава невчасно виділяє ці кошти, і сьогодні залишається борг. Загальна сума субсидій сьогодні вже складає фактично 60 мільярдів гривень, які розраховані, з них держава тільки розподілила між всіма підприємствами порядку 40 мільярдів гривень, тобто 20 мільярдів гривень — це фактично борг, і от він висить, і от в минулому році такий же самий борг просто перекочував у наступний рік, тому в принципі можна сказати, що цей дефіцит субсидій просто в цьому року може зрости, і цей борг, який перекочує в наступний 2018 рік, може бути вже не 20 мільярдів гривень, а десь порядку 30, а то і більше мільярдів гривень.

Через цю ситуацію можуть виключати опалення людям?

— Малоймовірно, тому що все-таки є запаси газу в ПСГ, їх достатньо для теплокомуненерго, для їх роботи, і більш того, законом заборонено вимикати, тобто можуть тільки надзвичайна ситуація певна, або якісь такі інші ситуації. Але зараз, коли ми бачимо, що йде підключення, і то це стосується в основному компаній, які уклали договір, наприклад, з постачальною організацією, чи у Львові, чи в Києві, чи в Дніпрі, і заборгували за минулий період, і не оплатили борги, і вони фактично винні, цей посередник і їм підприємство не надає послугу, а відповідно вони не можуть включити опалення населенню. Ми бачимо такі приклади, коли люди там самі зривають пломби з котелень і включають газ, щоб їм було тепло, тому що вже ж дійсно вже зима практично прийшла. Тому на даний момент я думаю, що десь ситуація буде десь такою зберігатися.

Напомним, ранее правозащитник, депутат Броварского городского совета Андрей Саук заявил, что милости от власти ожидать не стоит, гражданам нужно самостоятельно утеплять свои дома и заботится об энергоэффективности.

А эксперт Андрей Никончук считает, что отношения власти и теплоснабжающих организаций противоречат рыночным канонам и системному подходу для решения проблем в этой сфере.

Темы дня