РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
В ближайшее время произойдут изменения в медицине Киева. В администрации города хотят создать коммунальные некоммерческие предприятия по направлениям.
Эти предприятия должны стать едиными центрами управления. Например, в стоматологии такое коммунальное некоммерческое предприятие будет управлять пятью коммунальными стоматологическими клиниками. Такие же изменения в управлении ждут отделения нефрологии и диализа, а также отделения донорского забора крови в разных больницах.
Планы властей прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы заместитель главы правления Всеукраинского врачебного общества Константин Надутый.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як нововведення узгоджується з анонсованою медичною реформою?
— Створення та переведення державних бюджетних установ у статус некомерційних підприємств — це, в принципі, нормальний крок, який має відбуватися. Тому що ми маємо перейти на контактну модель стосунків між замовником і надавачем послуг. Що це означає? Що ми перейдемо від кошторисного фінансування до укладання договорів з постачальниками послуг. А найкраща форма господарювання в такому випадку — це некомерційне підприємство. Тому що воно такими грошима, які воно отримало, може розпоряджатися вільно та не погоджувати кожен крок з власником такого підприємства. Тобто створення комунальних некомерційних підприємств — це добре. Тут є тільки одне застереження, що всіх абсолютно та відразу робити підприємцями неможливо. Тому що людина підприємцем не стає через те, що її призначили. Це якість людини. Треба підбирати кадри на такі заклади. Це по-перше. І інше — треба чітко розуміти, що ми замовляємо. Тобто якість того продукту, його інші характеристики.
Пропонується створити єдину службу крові з єдиним реєстром донорів і з чітким контролем за європейськими стандартами за тією ж якістю донорською крові. Наскільки це сьогодні можливо зробити виключно столичними ресурсами?
— Це питання, скоріше, не до мене, а до Миколи Поворозника. Тому що, в принципі, на сьогодні галузь охорони здоров'я, медичні заклади забезпечуються препаратами крові. Буває певними періодами якийсь дефіцит на якусь групу препаратів. Але, в принципі, є система перерозподілу та система справляється на сьогоднішній день. Якщо йдеться про підвищення ефективності витрат у цій сфері, це цікаво. Тому що дійсно господарська ініціатива розкриє можливості такого підвищення ефективності. Це добре насправді. Так що питання до Поворозника, як саме він бачить підвищення ефективності витрат у цьому саме. В принципі, є такий економічний термін — економія на масштабі. Тобто коли є велика кількість дрібних установ, які самостійно господарюють, то економічно доцільно створити більш потужну з узагальненням керуючих структур. Тоді видатки на операційні видатки будуть меншими та видатки на безпосередньо діяльність будуть більші. І це підвищить ефективність видатків. Отже, я точно не знаю, що збирається зробити, але з того, що ви кажете, бачу, що, напевне, це правильно.
На які ще галузі в столиці необхідно було б звернути вагу при такому процесі локальної медичної реформи?
— Безумовно, стосовно реформи взагалі, тут дуже багато неясностей. І дуже добре, що місто починає якісь власні ініціативи. Тому що мало йде з боку міністерства. Викликає тільки подив і напруження. Тому що насправді там більше авантюрного, ніж дійсного. А от те, що робить місто, вони бачать свої потреби краще, значить, краще пов'язано з населенням та відповідальне більш перед населенням. Тобто першими до кого прийдуть вікна бити люди, якщо щось буде не так? В держадміністрацію. Бо вони думають, що держадміністрація відповідає. В міністерство — подалі, і до нього пізніше прийдуть. Так що така ситуація.
Наскільки медична реформа дійсно реформує систему?
— Взагалі-то на сьогодні система охорони здоров'я перетворюється в таку величезну дулю населенню. Тобто приходьте, ми за ст. 49 Конституції повинні надавати все безкоштовно, а насправді нічого сьогодні безкоштовного не лишилося. І ця реформа цю дулю просто завертає в хрусткий пакунок і все. Тому що насправді грошей, копійки додаткової не виділяють на лікування пацієнтів. Тобто пацієнти що мали, те і матимуть. Називають це реформою. Світ знає, що функціонувати галузь не може, якщо менше, ніж 7% від ВВП скеровується на галузь охорони здоров'я. А у нас сьогодні — три. А розвиватися та реформуватися десь потрібно — до 11% від ВВП. Тобто питання, кого дуримо? Нас з вами, звісно.
Чи буде являти собою Національна служба здоров'я великий централізованого потенційно корупційного монстра, або стане системою, яка унеможливить корупцію в цій галузі, як про це говорить нардеп Сергій Березенко?
— Ви мене розсмішили. Такої централізації повноважень, яку Сергій Березенко разом з компанією прописали для цього органу, в світі ніхто не бачив. Там вони — сам п'ю, сам гуляю, сам стелюся, сам лягаю. Насправді, централізація, тобто так називається, коштів в охороні здоров'я — це позитивний крок. І всі це підтримують. Але у всіх країнах існує система балансів і деконцентрації повноважень. Тобто один фінансує. Інший контролює якість. Третій створює стандарти, а четвертий розробляє тарифи. І ці заклади, всі ці установи, які цим займаються, не знаходяться в одних руках. А у нас пропонується абсолютно всі функції управління сконцентрувати в цій установі, і вона буде керувати галуззю. Це колосальна корупційна схема. Надвелика, надмасштабніша в історії України. Світ такого не бачив. Сподіваюся, що ми цього не побачимо.
Читайте также: Супрун и ее молодая команда присосавшихся грантоедов
К слову, чем медленней идут реформы в Украине, тем они болезненней. Такое мнение в эфире Голоса Столицы выразил президент Центра антикризисных исследований Ярослав Жалило. По его мнению, украинские политики, пиарясь на социально-чувствительных вопросах, не дают народу понять реальную суть реформ.
