РИА Новости Украина – Радиостанция "Голос Столицы"
Социологи провели исследование относительно того, какие сейчас политические предпочтения у украинцев. В частности, респонденты отвечали на вопрос: за кого бы они проголосовали, если бы в середине ноября проходили парламентские или президентские выборы.
Результаты опросов разных социологических групп достаточно сильно отличаются. Итак, согласно результатам социологической службы Центра Разумкова, если бы президентские выборы проходили в середине ноября, тогда во второй тур вышел бы Петр Порошенко и Юлия Тимошенко. За Порошенко проголосовали бы примерно на 5% больше чем за Тимошенко. Третье место Центр Разумкова отдает Юрию Бойко. В случае проведения парламентских выборов больше всего голосов получили бы БПП – около 13%, "Батькивщина" – 12%, и Оппозиционный блок – 10,5%.
Но вот опросы КМИСа показали, что если бы президентские выборы проходили в середине ноября, то во второй тур вышли бы Юлия Тимошенко и Петр Порошенко, причем лидировала бы Тимошенко. На третьем месте, согласно этому исследованию, находится Вадим Рабинович. А если бы парламентские выборы проходили в середине ноября, то лидировали бы "Батькивщина" – 19%, БПП – 13%, и Оппозиционный блок – 10%.
Почему так сильно отличаются между собой соцопросы, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил заместитель директора социологической службы Центра Разумкова Михаил Мищенко.
(Публикуется на языке оригинала)
Коли, де і як проводилося ваше дослідження?
– Наше опитування і опитування КМІС відбувалося майже одночасно і на одних і тих самих територіях. А відмінності між двома опитуваннями дещо перебільшені. Це пов'язано значною мірою з тим, що по-різному подаються відсотки.
Якщо КМІС подає відсотки від тих, хто визначилися, то ми – від тих, хто візьме участь у виборах. Тобто ми включаємо тих, які ще не визначилися, за кого вони голосуватимуть. Тому база обліку відсотків відрізняється, і це зумовлює деякі неточності в інтерпретації, наскільки великими є відмінності. І різниця майже перебуває в межах похибки.
Коли такі дані з'явилися, і політики, і політичні експерти, і пересічні користувачі соцмереж звинувачували соціологів в упередженості, в необ'єктивності, яка виражалася певним комерційним характером замовлень. Як би відповіли на такі звинувачення на адресу соціологів?
– Соціологів звинувачують завжди, особливо політики, і особливо тоді, коли вони зацікавлені в певному результаті. Тому, мені здається, що потрібно підвищувати загальний рівень компетенції журналістів і громадян стосовно інтерпретації соціологічних досліджень. Можливо, соціологам потрібно якось уніфікувати подачу даних.
По-перше, несподіванкою у США став результат Трампа, хоча соціологи прогнозували перемогу Клінтон. По-друге, наскільки в Україні є об'єктивною методика, і наскільки вона відповідає викликам часу, враховуючи, що вона базується на переписі населення, який відбувався ще в 2001, до того ж є велика кількість переселенців, що теж змінює демографічну картину.
Наскільки сьогодні соціологічні дослідження здатні передбачити і відобразити справжні настрої населення?
– Стосовно США, то там я не бачив великих несподіванок, соціологи передбачали що Клінтон отримає більше голосів, ніж її суперник, так і сталося, ми знаємо, що Клінтон отримала на один мільйон голосів більше, ніж кандидат, який переміг, тут питання у виборчій системі США, де перемагає не обов'язково той, хто набирає більше голосів.
А стосовно опитувань в нашій країні, то мені здається, дійсно найбільшою проблемою є те, що ми не знаємо, скільки є переселенців і де саме вони живуть. Тому що статистика показує, що дуже велика кількість людей пенсійного віку переселилися з зони АТО в ті райони Донецької області, які перебувають під контролем України. Але в той же час цілком можливо, що значна частина лише формально числиться там, для того щоб отримувати пенсію. Звичайно, ж це впливає на якість соціологічних досліджень.
А стосовно перепису, то все-таки статистичні органи України намагаються враховувати зміни, які відбуваються в соціально-демографічному стані населення після перепису, оскільки вираховуються ті, які померли, які народилися, тут дані уточнюються.
Тобто, на вашу думку, це не дуже впливає на ситуацію?
– Воно впливає, але я не думаю, що це впливає кардинально.
Напомним, судя по результатам социологических исследований, можно ожидать, что против Юлии Тимошенко развернут серьезную информационную войну, заявил в эфире "ГС" политический эксперт Андрей Золотарев.
Ранее политолог Кирилл Молчанов сказал в эфире "Голоса Столицы", что на сегодняшний день Юлия Тимошенко имеет высокий рейтинг, так что в перспективе она будет стремиться занять место премьер-министра.