РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Следующий саммит "Восточного партнерства", вероятно, состоится летом 2019 года под председательством президента Евросовета Дональда Туска. Об этом в своем Twitter написал брюссельский корреспондент "Радио Свобода" Рикард Джозвяк. Он также предположил, что саммит могут перенести и к началу 2020 года, когда будет уже новый президент Евросовета. Кроме того, на днях Евросоюз отказал Украине в последнем транше финансовой помощи на 600 миллионов евро, тогда как Украина рассчитывала еще и на новую программу.
Последние новости из Евросоюза в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал директор Института политического анализа и международных исследований Сергей Толстов.
Читайте также: Опрос экспертов: МВФ уже не доверяет Украине
(текст публикуется на языке оригинала)
Як пройшов саміт "Східного партнерства"? Які головні пункти порядку денного для європейців зафіксував?
— Для європейців? Проводити європейську політику сусідства і впливати на буферні країни "Східного партнерства". Східні партнери тепер їх називають, раніше були спочатку східноєвропейські, потім пропонували назвати європейськими партнерами. Що хоче ЄС? Європейська політика сусідства, яка була зроблена в 2003 році, і після розробки якої вже чітко ЄС казав, що Україна не має перспектив членства, то там чітко заявлено, що це — буфер демократії, безпеки, і, скажімо так, адаптованої економіки, тобто країни "Східного партнерства" мають бути буфером проти міграції з Азії, розвивати ринкову економіку і розвивати зв'язки з ЄС, і слугувати, так би мовити, поясом миру, відносної стабільності.
Це — головні меседжі, які були озвучено європейцями для європейців. Яку мету Україна ставила на саміті "Східного партнерства" цього року? Чи досягли ми цієї мети?
— Українські посадовці не хочуть бачити "Східне партнерство" як регіональне відгалуження європейської політики суспільства. МЗС вже 15 років стукає в двері і кричить, що ми не хочемо, щоб наші відносини з Європою обмежувались європейською політикою сусідства, не хочемо, щоб бути лише в статусі сусіда, а хочемо мати статус кандидата. Українські політики і посадовці весь час кажуть, що у "Східному партнерстві" треба для України і тих країн, які підписали угоду про асоціацію — Грузії, Молдови, надавати якісь інші форми взаємовідносин, якісь нові форми допомоги, створювати програми "Європейське партнерство плюс", а європейці кажуть, що ні, це ж спільний проект для вас для трьох — для Азербайджану, Білорусі і Вірменії. Тому політика для вас має бути більш загальна. Звичайно, диференційовано, однак якщо, скажімо, зосередити увагу на Україні, Грузії, Молдові і відноситись для них, як до країн-кандидатів, то тоді "Східне партнерство" втрачає сенс, тому що інакше Білорусь, Вірменія і Азербайджан залишаються поза увагою. Тому виходить так: з усіх країн найбільший інтерес викликає Азербайджан як країна з енергоносіями, і певний виграш отримала Вірменія, яка підписала Угоду про поглиблене і всеосяжне партнерство, яка копіює політичні розділи Угоди про асоціацію, однак не містить положень про зону вільної торгівлі, містить лише збільшення сприяння в економічних відносинах. Власне, те, що хотів Віктор Ющенко підписати з ЄС в 2007 році, коли запропонував їм підписати Угоду про асоціацію, а вони сказали, що треба чекати, поки Україна вступить в СОТ, тоді підписати угоду про всеосяжну зону вільної торгівлі. Ющенко каже: давайте підпишемо тоді політичну угоду про асоціацію. Зараз Вірменія підписала без всяких зайвих труднощів, після чотирьох чи п'яти років вагання ЄС вони отримали те, що хотіли.
Чому Євросоюз припинив надання Україні останнього траншу на 600 млн євро? Чи пов'язано це з самітом "Східного партнерства" чи з відсутністю прогресу в боротьбі з корупцією?
— Тут — не тільки боротьба з корупцією, хоча це також є, але і питання про вивіз лісу, вивіз металобрухту, тому що давайте казати так: ЄС зараз буде взагалі вимагали від України, щоб вона виконувала все, що записано в Угоді про асоціацію і в тих термінах, які пов'язані з запровадженням законодавства, стандартів і все інше. Тобто чим далі, тим гостріше будуть це вимагати, тобто це означатиме, що якщо Україна не буде запроваджувати вимоги до економіки і стандарти, на що грошей немає, і не буде виконувати європейські вимоги, то у нас взагалі ніякої допомоги ні від ЄС, ні від МВФ не отримає. Знову ж таки з МВФ, тут — не тільки реформи, а й ринок землі. А з приводу ЄС, то, я думаю, що було ж колись, що ще коли Петро Порошенко був міністром закордонних справ і йому пообіцяли 610 мільйонів євро макрофінансової допомоги, а отримали їх після обрання Порошенка президентом. Я думаю, що це так буде і зараз — ліс-кругляк і антикорупційний суд — це дві, так би мовити, першочергові умови, які ЄС вимагає. І не тільки це. Там починається виконання Угоди про асоціацію. Але на чому я б хотів би наголосити — це на тому, що саме по собі "Східне партнерство" — це не той механізм, який сприяє інтеграції.
Тобто для нашої країни — не дуже важливий саміт "Східного партнерства", а саме місце проведення і персоналія наступного головуючого?
— Українське керівництво, якщо воно буде дотримуватись тих точок зору, що зараз, воно буде незадоволено як нинішнім, так і наступним самітом. Але питання в тому, що для асоційованих країн, для них, справді, є певний прогрес. Мова не йде про асоціацію з Шенгенською зоною чи про Митний союз, оскільки, на думку європейців, Україна не готова, а от про Енергетичний союз чи про цифровий ринок — це речі достатньо практичні. Але при цьому через три-п'ять років постане питання про адаптацію української економіки, включаючи промисловість до технічних стандартів ЄС, на що грошей немає. Ось тому треба думати про те, що в Україні скоро почнеться звіт про виконання Угоди про асоціацію. Про це має думати уряд і уряд має думати також і про те, що стан економічних зв'язків з ЄС в цілому незадовільний, оскільки Угода про асоціацію мислилась як угода, яка буде доповнювати і зону вільної торгівлі з СНД, а зони вільної торгівлі з СНД на сьогоднішній день фактично не існує. Тому Україні треба думати як рятувати свою економіку, життєвий рівень і відновлювати колишні економічні показники, в тому числі з урахуванням технічних стандартів з ЄС.
К слову, политолог, кандидат политических наук Алексей Якубин в эфире "ГС" заявил, что требованием о лесе-кругляке ЕС подрывает свой имидж, поскольку это — явный лоббизм европейской промышленности. Кроме того, он считает, что бороться с коррупцией Украине поможет только финансовая "мотивация" Европы.
