РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Еврокомиссия в течение следующих двух лет готова выделить Украине очередной пакет макрофинансовой помощи в сумме 1,8 миллиарда евро. Об этом говорится в обнародованном в пятницу, 1 декабря, коммюнике Еврокомиссии. Правда, для получения средств Киев должен активизировать импульс реформ, подчеркивается в сообщении.
В то же время стало известно, что 600 миллионов евро с предыдущего пакета макрофинансовой помощи Евросоюза Украина уже не получит. Причина — невыполнение ряда требований ЕС. В частности, снятие запрета на экспорт леса-кругляка, запуск автоматической проверки электронных деклараций, закон о кредитном реестре НБУ и проверки информации о бенефициарных владельцах компаний.
Читайте также: Блинов: отношения Украины и МВФ пока поставлены на паузу
Какие требования выдвинет ЕС для предоставления нового пакета помощи Украине, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал эксперт-международник, директор Института глобальных трансформаций Алексей Семений.
(текст публикуется на языке оригинала)
Що ЄС хоче продемонструвати Україні невиплатою траншу у 600 мільйонів євро з попереднього пакету?
— Це краще в них спитати, що точно, але там є певні речі, які вони пояснюють, чому він не був наданий. Тобто є загальні питання, там все було пов’язано не просто так, тобто пакет макрофінансової допомоги, а до певних умов і певні транші до того надавались, а деякі умови, які Україна, на їх думку, не виконувала, просто переходили, але вже вони щодо цього останнього траншу попереджали, це він висить рік чи навіть більше і попереджали, що якщо не будуть виконані повні вимоги, вони їх не нададуть. З іншого боку там були більше умови пов’язані, якщо не помиляюсь, з реформою слідства, антикорупційні речі, які більш-менш начебто просуваються, але було дві чисто технічні й економічні умови, які насправді Україною не виконані. І якщо так серйозно брати зі стратегічної точки зору, то вони нам, справді, невигідні, але ми просто, не ми, а ті, хто це підписував, зобов’язались їх виконати, а саме: зняти заборону на експорт металобрухту, які фактично робили його експорт невигідним. Це при тій ситуації, коли в нас є нестача металобрухту для власних підприємств. І друге – це зняти заборону на експорт лісу-кругляка. Знову ж таки, коли ми ввели заборону, начебто по статистиці за останні два-три роки у нас досить непогано почала розвиватись деревообробна промисловість завдяки тому, що ліс-кругляк перестав в таких масштабах виїжджати з Україні, як він до цього виїжджав. Але було чітко сказано: якщо ви ці два рішення, що зобов’язались зробити, не виконуєте, пакет не буде надано, що було і зроблено. І це, в принципі, було зрозуміло, що через ВР ні перше, ні друге рішення не проштовхується.
Що зараз відбувається у співпраці України і ЄС?
— Там є загальні речі, є більш технічні: все більше піднімаються питання про результативність реформ, про спроможність держави ефективно управляти країною, і до цього є великі питання з боку ЄС, це одне. По секторальних питаннях там теж є, і знову та ж сама проблема, яка в нас, до речі, і з МВФ теж. Ми спочатку під чимось підписуємось, а потім героїчно починаємо це певною частиною чи значною частиною не виконувати, причому ми дуже гарно пояснюємо, чому ми не виконуємо і чому це не можна виконати, чому нас треба зрозуміти, перекласти чи щось змінити, тобто ці ігри на раз проходять, на два викликають питання, на три, як правило, скажуть, хлопці, припиняємо, і з ЄС ця ситуація. Якщо ми подивимось навіть результати останніх наших зустрічей, то останній саміт ЄС – Україна, здається, вперше за всю історію самітів не було підписано фінальної декларації. Це на бюрократичній мові свідчить досить багато.
Але якщо заявили, що готові виділити Україні черговий пакет макрофінансової допомоги 1,8 мільярда євро, то, напевно, ЄС вірить в українські реформи?
— Звичайно, він вірить в українські реформи і готовий надалі їх підтримувати, бо для багатьох ЄС у нас стало такою валізою без ручки. Але, як відомо, є народна мудрість: "обещать – не значит женится". Те, що вони зараз пообіцяли, так, вони заклали собі це в бюджет, але практика більшості програм з ЄС, особливо грантових показує, що у нас є така проблема, як вибірка цих коштів, тобто ми навіть на грантові певні програми не виконуємо певних необхідних, навіть технічних речей, які б дозволили нам вибирати ці кошти, і тут теж мільярд 800 заклали, причому — це не на рік, якщо не помиляюсь, а на два чи навіть на три роки. Це по-перше, тобто невідомо, скільки це буде в наступному році і скільки — через рік. Це визначає ЄС, яку суму.
По-друге, треба знати, які це умови – чи це буде певна частина грантові кошти, чи кредити за низькою ставкою. Наскільки я знаю, там просто мова йде про кредити за досить низькою ставкою, справді, вигідні, але все ж таки кредити, тобто те, що треба буде повертати. І далі знову буде та ж сама гра. Можливо, будуть включені не тільки якісь технічні речі, а і економічні умови. Я підозрюю, що, наприклад, питання кругляка, металобрухту може перекочувати і в ті умови, і знову постане питання, але і певні політичні – чи це буде питання антикорупційних реформ, чи це буде покращення державного управління, тобто більш такі політичні прив’язки, які неоднозначні.
Останнім часом європейські політики закликають змінити склад ЦВК і прийняти виборче законодавство. Це теж, напевно, може бути серед вимог.
— Може бути. Вони давно до цього закликають. Щодо цього пакету, навряд чи це буде, тому що тут трошки трагічна ситуація, що, наприклад, це питання не має ЄС від нас вимагати, ми самі маємо бути зацікавлені, але те, що відбувається останні два роки з ЦВК, чи три ця історія тягнеться, це просто ні в які ворота не лізе. Тут є конкретні люди, починаючи від президента, які винні в цьому, і не має якась третя сторона нам допомагати вирішити наші основні домашні завдання, це просто вже така шизофренія йде з нашого боку.
Яка ситуація у нас з так званим планом Маршалла?
— Давайте розділимо це на два. По-перше, те, що розганяється за ініціативою, точніше, не за ініціативою, а за підтримки колишнього прем’єра Литви і там начебто була висловлена підтримка Литви те, що називається план Маршалла. Це раз. Насправді ці ідеї були в тій чи іншій, до речі, якщо покопаєтесь, у вигляді концепції з 2014 року, і деякі з них набагато масштабніші, тому що, наприклад, якщо цифри брати, вони кажуть, беручи аналогію з Литвою, вони закладають приблизно п’ять мільярдів на рік цих інвестицій. Якщо серйозно брати, я бачив ці макрофінансові певні аналізи, в деяких приймав участь, п’ять мільярдів на рік для України – це мало для відновлення і повного перезапуску економіки і виходу на необхідні темпи росту і зростання і ВВП, і всіх інших. По-друге, головне, немає в ЄС підтримки навіть цієї концепції невеликої. Литва так виступає, навіть Польща під це не підписується, а Німеччина і Франція, які на касі, вибачте, сидять, вони, як би сказати, ну так, є якийсь план, ми знаємо, що гроші в нас, а ви разом з нами не консультувались, ви зараз нам його закидуєте, хочете, щоб ми затвердили, ні. Хоча вони знайшли вихід. Зараз через "Східне партнерство" там буде створений певний фонд, до речі, та сума, яку ви згадували, вона піде саме через той канал, начебто буде так.
Читайте также: Золотарев: что на самом деле грозит Саакашвили?
Але якщо ми серйозно беремо, тобто відновлення України і після економічної кризи, і війни, то це потребує зовсім іншого масштабу і комплексного підходу – і там економічні, і соціальні чинники, і політичні, тобто там масштабний проект, який треба серйозно проробляти. Причому більша частина "плану Маршалла" — це не була допомога США чи гроші США, ні. Більша частина – це були заходи, і підготовчі, й інколи організаційні, які самі конкретно кожна країна робила під деякі з яких вона отримала гроші, причому часто кредити, які потім вони виплатили від США. Причому там ситуація, що виграли і США, і кредити назад отримали, і отримали завантаження власних виробництв, коли вони випускали власну продукцію, експортували в Західну Європу і Західна Європа, яка підняла свою економіку, підняла рівень життя, врегулювала багато соціально-економічних проблем. Якщо саме про цей масштаб казати, то треба розуміти, що це, в першу чергу, стосується дуже масштабних, реальних реформ в Україні, які досі не відбуваються.
Напомним, коррумпированная система управления в Украине любую финансовую помощь сделает неэффективной, считает эксперт Андрей Дацюк.
