Радиостанция Голос Столицы
Исполняющая обязанности министра здравоохранения Ульяна Супрун предлагает лишать родительских прав тех, кто забывает о ребенке более чем на месяц. На данный момент допустимый срок невыполнения родительских обязанностей — шесть месяцев. Так, это касается детей в интернатах и детей, от которых отказываются родители.
Супрун предлагает в обоих случаях уменьшить срок. В частности, на паузу в отношениях с ребенком в интернате отвести до одного месяца, а на размышления — забирать из роддома или нет — не более недели.
Насколько актуальны инициативы и.о. министра здравоохранения и как обстоит в Украине ситуация с лишением родительских прав, в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал адвокат Иван Либерман.
(текст публикуется на языке оригинала)
Читайте также: Реформа образования. Останутся те, кто сможет измениться
Як вам такі ініціативи Уляни Супрун? Наприклад, позбавляти батьківських прав батьків, які не навідують дитину в інтернаті місяць, а не півроку, як зараз?
— У цьому аспекті позитивно абсолютно, це адекватно, це розумно, правильно, логічно і послідовно. Єдине питання залишається, чому до цього вони не прийшли раніше. Час покаже, як воно буде працювати на практиці, однак щодо захисту прав дітей, безперечно, це великий плюс. Батьки повинні навідувати своїх дітей якомога частіше, я сам був у свій час в інтернаті, і я знаю, наскільки це тяжко.
А якщо в батьків поважна причина – хвороба чи якась закордонна поїздка – будуть передбачені якісь винятки?
— Справа в тому, що в даному випадку пані Супрун тільки задекларувала саму позицію. Позбавлення батьківських прав буде керуватися статтею 57 Цивільно-процесуального кодексу, в якій зазначено, що кожна сторона повинна буде довести ті обставини, на які вона посилається. Це була цитата з ЦПК. Так ось, одна сторона має довести, що виникла необхідність позбавити батьківських прав, інша сторона доводить, що вона по поважним причинам не змогла відвідати дитину — відрядження, хвороба, інші поважні причини, які не можна було здолати. Я вважаю, що насправді така норма реально може бути виконана самими батьками. А от щодо другої частини, що є підстави для позбавлення батьківських прав, якщо протягом семи днів не забирають дитину, то це, я думаю, не відповідає навіть здоровому глузду. Стосовно жінки такі заходи застосовувати, я думаю, некоректно. Пані Супрун мала би або згадати, або пам'ятати, що перший рік після пологів, навіть якщо мати новонародженої дитини вчиняє злочин, у тому числі злочин відносно своєї рідної дитини, у неї видозмінений стан свідомості, цьому є юридичне визначення, і відтак мати не відповідає за свої дії у тій мірі, у якій вона б могла відповідати, якби не була вагітною в той час або не народжувала. Тому за сім днів мати може відмовитися, а потім може стати все на місце, вона буде розкаюватися. То що її позбавляти батьківських прав? Це якось нелогічно і неправильно.
А який строк має бути передбачений?
— Я думаю, що цей строк має бути розумним. Зрозуміло що потрібно зменшити, не шість місяців, а принаймні два-три місяці. Але точно не сім днів. Це абсурд. Уявіть, людина щойно народила. Хто щасливий, а у кого стрес, жінки різні, організми різні, психології різні, в різних аспектах виховувалися і т.д. Відтак я вважаю, що говорити про строк у сім днів — це неправильно, нелогічно. Це моя особиста думка.
Якщо в цілому говорити про ситуацію в Україні, наскільки зараз гостра проблема відмови від новонароджених дітей?
— Я думаю, безперечно треба покращувати як можна динамічніше не тільки статистику, а сам підхід до цієї проблеми. Треба застосовувати новаторські механізми. Наприклад, за кордоном є безліч механізмів. Діти навіть не підозрюють, що їх батьки від них відмовилися. Про це не знає взагалі ніхто, тобто там конфіденційність на максимальному рівні. У нас же про це все знають лікарі, їхні знайомі, їхні члени родин. В Україні взагалі не існує такого поняття як лікарська таємниця. Є доступ до інформації з обмеженим доступом. Тобто не до всієї інформації можна мати доступ. А такого визначення як лікарська таємниця, його по суті немає, це лінгвістичне поняття.
Як часто позбавляють батьківських прав в Україні? З яких причин — найчастіше?
— В Україні тільки за 2017 рік як мені відомо з офіційної статистики, позбавили до 30 осіб. Стосовно, здається, 19 дітей. Чому кількість батків більше за дітей? Тому що позбавляли прав батька і матір однієї дитини, тому такий розрахунок. Але це мізер у порівнянні з тим, наскільки великими групами людей в десятки, якщо не сотні разів більше порушуються права дітей. Батьків мали би позбавляти батьківських прав набагато частіше, ніж це відбувається наразі згідно офіційної статистики. Так, багато чого залежить від того, наскільки оперативно спрацьовують у частині збирання доказів щодо необхідності позбавлення батьківських прав органи опіки піклування, самих піклувальників, самих опікунів. Поясню на прикладі. До мене звернулася людина, суд відкрив цивільне провадження ще в липні, попереднє судове засідання відбудеться у лютому, тобто більше півроку з моменту відкриття провадження. Ми розуміємо, що з таким темпом кого, хто, коли встигне позбавити? Він десять разів вже покається, візьме 10-15 позитивних характеристик, влаштувався на роботу… все, вже нема підстав позбавляти його батьківських прав. Через те, що нема динаміки розслідування справ у суді, швидкості немає. Суди загружені роботою, ми знаємо, у нас же не вистачає суддів. Таким чином, одна справа — зібрати доказову базу. Інша справа — ці докази у суді озвучити і отримати рішення суду.
К слову, уполномоченный президента Украины по правам ребенка Николай Кулеба считает, что сегодня оставлять ребенка без присмотра даже на 10 секунд — опасно.
Кроме того, министр юстиции Павел Петренко заявил, что в Украине 600 тысяч детей не получают алименты.
