РИА Новости Украина – Радиостанция "Голос Столицы"
Совет национальной безопасности и обороны и Кабинет министров на заседании в воскресенье вечером, 18 декабря, приняли решение о национализации "ПриватБанка".
Президент Петр Порошенко заявил, что ситуация с "ПриватБанком" угрожала не только этому банку, но и всей банковской системе страны.
"Возникла прямая угроза как самому банку, так и всей банковской системе Украины. Это очевидно нам самим. И по этому поводу на протяжении последних шести месяцев серьезную обеспокоенность постоянно высказывали наши ключевые финансовые партнеры — МВФ, Всемирный банк, ЕБРР и другие", — сказал президент.
Версии, последствия и непубличные договоренности, связанные с национализацией "ПриватБанка", в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал директор Института зеленой экономики Вячеслав Потапенко.
(публикуется на языке оригинала)
Націоналізація ПриватБанку, засідання ради РНБО, брифінги керівників держави… Ваша оцінка всіх цих подій?
– Насправді вчора в соцмережах активно обговорювалась з ночі ця вся тема. Це, звичайно, дуже серйозна подія для всієї країни, тому що “ПриватБанк” – це не просто якась комерційна структура, це інституційний банк, він виконував важливу соціальну функцію і саме тому була і прес-конференція, і виступи, гарантії президента і прем’єра, що банк сбережеться і буде продовжувати виконувати цю функцію. Як воно буде насправді – побачимо.
Що стосується того, що всі гарні справи робляться після дев’ятої вечора, що можна сказати… Наскільки я розумію, в п’ятницю була досягнута домовленість між власниками банку і керівниками держави про те, що відбулось сьогодні.
Чому в неділю ввечері? По-перше, Петро Олексійович любить працювати пізно ввечері. По-друге, я так розумію, всі повернулись після мисливства, рибальства, дачі, вже всі були в Києві. По-третє, їм потрібно було зробити до ранку понеділка, щоби почати оформлювати процедуру до кінця року. Хоча це і важлива подія в житті країни, я думаю, що таке термінове засідання РНБО, як це було на початку 2014-го року, можливо, було і недоречне, тобто інформаційний супровід цієї всієї кампанії дуже непродуманий, створює паніку в людей і підриває довіру і до державних інституцій, і до фінансової системи в цілому.
Я думаю, що це великий мінус для нашого керівництва, яке не продумало інформаційну кампанію, яка б мала супроводжувати таку дуже делікатну справу, коли багато банків вже позакривали, люди повтрачали депозити, повтрачали заощадження, які були. Це є досить погано.
Згідно з повідомленням глави НБУ Валерії Гонтарєвої і міністра фінансів Олександра Данилюка, "приватні акціонери "ПриватБанку" звернулися до уряду з пропозицією, щоби держава в інтересах клієнтів банку стала його повним власником". Чи так це насправді?
– У мене є інформація від наших західних колег, я мав ще восени минулого року, що “ПриватБанк” належить не виключно Коломойському, там є інші акціонери, і що ці акціонери пару років не можуть здійснювати свої права у відношенні своєї частки власності, тобто що вони недоотримують дивіденди.
Вони не можуть продати свою частку і, наскільки я розумію, в мене немає детальної інформації, хто це, але ніби вони не є громадянами України, і вони звертались до керівництва України за допомогою щось зробити з їхньої часткою в цьому бізнесі.
Я думаю, це було ще однією з причин, чому саме так відбувалось, крім офіційної версії.
Хто виграв від націоналізації?
– Ми не знаємо, тому що ми не знаємо реальні умови. Ми маємо розуміти, що всі ці фінансові проблеми, які мав ПриватБанк, будуть покриватись за кошти наші, платників податків.
Все відбувається напередодні бюджетного процесу. Як на ньому позначиться те, що трапилося?
– Це буде залежати від тих домовленостей, які нам не озвучили. Можливо, та гіпотеза, на яку ви натякаєте, має місце, що це було одним із компонентів домовленості голосування за бюджет.
Ми знаємо, що на п’ятницю у коаліції не було голосів для голосування за бюджет, вони їх шукають. Після скандалу з ніби тим, щоби сплачували депутатам гроші за голосування за коаліцію, я так розумію, що там великі проблеми, щоби умовити когось голосувати якимось чином, відповідно, треба працювати не з окремими депутатами, а треба працювати з людьми, які володіють фракціями, які володіють депутатськими групами, які володіють окремими депутатами.
Так простіше і швидше?
– Воно не те, щоби простіше, але в умовах, коли люди бояться антикорупційних скандалів, це фактично єдиний шлях домовлятись системно. Можливо, це і є схемою голосування за державний бюджет.
Ми побачимо, якщо проголосують і з’являться нові голоси, ми всі розуміємо, хто з ким афільований, і ми побачимо за реальними голосуваннями карток, хто підключився до процесу голосування за бюджет, тобто ця версія буде перевірена.
Якщо це предмет домовленості, то тільки з політичними силами, афілійованими з Ігорем Коломойським або з коаліцією зокрема?
– Річ у тім, що з Коломойським афільовано багато політичних сил, які знаходяться як в коаліції, так і в опозиції. У нас же весь великий бізнес розкладає яйця в різні кошики і так було десять років тому, і 15 років тому і нічого не міняється.
Великі фінансово-промислові групи підтримують різні політичні проекти. Частина з них проходить до парламенту, частина не проходить, частина зберігає з ними зв'язок, частина розриває стосунки, хтось іде на вільні хліба, хтось переходить до іншої фінансово-промислової групи на утримання.
Український парламент не є дуже стабільним, і ті депутати, які минулого року могли відноситись до сфери впливу одного олігарха, на наступний рік може відноситись до іншого.
В уряді вважають, що прийняте ними відповідальне рішення націоналізувати ПриватБанк врятувало як сам банк, так і банківську систему України в цілому. Ви згодні з таким формулюванням?
– На будь-яке формулювання можна подивитись з двох боків. З точки зору керівництва держави їм не треба сплачувати гроші, їм не треба шукати гроші для Фонду компенсації цих фізичних осіб-вкладників, бо їх дуже багато, а вони обходяться невеликими витратами, просто прийняли адміністративне рішення.
З бізнес-точки зору, зважаючи на те, що Петро Олексійович і пан Коломойський – два бізнесмени, вони зробили геніальний бізнес-хід для того, щоб з мінімальними витратами вирішити ті проблеми, які виникли. З точки зору того, що це інституційний банк, який виконує соціальну функцію в зв’язку з переводом коштів тощо, тобто він виконує дуже багато функцій не тільки банківських, це теж дуже непогано, що він зберігся.
Питання, що буде з вкладниками, наскільки вони у реальному обсязі отримати ці всі кошти відразу, наскільки їм будуть виплачені ті відсотки, які передбачені цими контрактами, це ми побачимо через півроку. Тут я не певен, що люди, які отримували по декілька мільйонів гривень, що вони зможуть, умовно кажучи, забрати в будь-який час.
Я думаю, що з цим будуть якісь нюанси, тобто будуть якісь терміни встановлені тощо. Тобто я погоджуюсь з тим, що такий банк закривати не можна, і що керівник такого банку є політичною фігурою в країні незалежно від того, який в нього офіційний статус.
Тобто, можливо, така ситуація, що цей банк залишиться як державний, це теж може мати місце. Це такий, більш російський сценарій. Ми бачимо, що в них є Сбербанк России, там Герман Греф, він такий дуже прогресивний, і, фактично, банк виконує ті самі функції, які в нас виконує "Приват". Україна від Росії завжди відрізнялась тим, що тут була більше приватна ініціатива, приватний бізнес був більше прогресивний і мав більш вплив на ситуацію в країні.
Чому ви говорите в минулому часі?
– Тому що банк вже націоналізували, і тепер у нас найбільш прогресивний банк є державним. Побачимо, як це буде розвиватись, бо є такі прогнози, що він погіршить свої сервіси, що не буде розвиватись.
Щодо наслідків, ПриватБанк в зв'язку з технічною необхідністю, обумовленою процедурою зміни контролю та особливостями законодавства на добу призупинить виконання платежів юридичних осіб, повідомила проектний менеджер реформ фінансового сектора проектного офісу Національної ради реформ Вікторія Страхова. По суті тимчасова адміністрація в банку буде введена на день. Такого роду зупинки не можуть бути системними?
– Я думаю, що реальний режим роботи банку, особливо його електронних сервісів буде переглядатись, тому що ми ж не знаємо всіх причин і всіх мотивів, з яких це було зроблено.
Думаю, будуть причини для того, щоби не підтримувати ці всі сервіси в тому обсязі, тим більше, що наближаються свята, буде певна перерва в банківській діяльності. Але, я думаю, що в цілому кошти дрібних вкладників збережуться, рахунки малого бізнесу збережуться, я думаю, вони дадуть можливість зробити всі необхідні платежі до кінця року, тобто я не думаю, що буде якесь цілеспрямоване перешкоджання бізнес-діяльності, тому що Приватбанк – це банк малого бізнесу до певної міри.
Але встановлення контролю над базою даних ПриватБанку – це опосередковане встановлення контролю над діяльністю малого бізнесу в Україні.
У соцмережах люди прикріплюють фотографії з непрацюючими банкоматами…
– Я думаю, це пов’язано з інформаційною кампанією. Є ж люди, схильні до паніки, тим більше, ситуація така, і люди побігли знімати готівку з банкоматів, а вона ж там закінчується колись, її не підвозять.
Чи допускаєте ви, що ці інформатаки на "ПриватБанк" були організовані спеціально? В чиїх це інтересах?
– Тут важко сказати, тому що, з одного боку, як я розумію, керівництво і власники більшості акцій "ПриватБанку" не хотіли його націоналізації і для них шукали аргументи, від яких вони не могли відмовитись. І, я так розумію, що місяць йшла ця інформаційна війна і всі ці інформаційні випаровування від переговорів, процесів, взаємного тиску, і ми це все слухали, спостерігали.
Не те щоби знали, це була інформаційна кампанія, боротьба між керівництвом країни і керівництвом “ПриватБанку”. Вона закінчилась перемогою керівництва країни, але вона породила певну паніку, перш за все, в тому, що люди хотіли зняти готівку. Тобто я абсолютно певен, що безготівкові платежі на рівні одна, дві, п’ять тисяч гривень спокійно будуть проходити, не буде ніяких обмежень, не буде ніяких переривів, нічого такого не буде.
Я думаю, що якщо навіть для бізнесу на день-два воно призупиниться, то для малого бізнесу ніяких серйозних моментів не буде.
Що стосується МВФ, Гонтарєва говорила, що час є для докапіталізації до 2018-го року.
– Значить, для них помінялись умови. МВФ не керує нашим урядом, НБУ і Кабміном. Він дає рекомендації. Тобто, я так розумію, якщо ми не отримали останній транш і до України були певні претензії, а уряд хотів отримати транш, то він мав піти в чомусь на поступки. Тобто якщо він в чомусь не поступається, то, за правилами торгівлі, треба поступитись в чомусь іншому.
Вони прийняли рішення поступитись в цій ситуації з НБУ, це моя версія. Саме для цього збирались Кабмін і РНБО, це ж не пересічна подія, це було колегіальне рішення всієї чинної влади України і, я думаю, одним із аргументів було, в тому числі, в цьому питанні піти на певні поступки. Тому в Україні ця банківська система за макроекономічними оцінками закордонних експертів є нездоровою, тобто їх дуже багато, вони дрібні, в них не дуже гарні активи, там дуже багато якихось непрозорих транзакцій, застави не дуже хороші і оздоровлення банківської системи вимагає суттєвого скорочення кількості банків в Україні.
Я так розумію, що ця ситуація із санацією через націоналізацію банка "Приват" була однією із таких акцій. Більше того, я не виключаю, що вона була якимось чином скоординована, узгоджена з експертами МВФ, принаймі, неофіційні консультації, я певен, що вони були.
Тому що це дає і виграють громадяни України чи програють – це вже питання до стратегії розвитку держави, тобто якщо ми йдемо за тим шляхом, що ми маємо брати кредити, які ми витрачаємо на свої поточні справи, то ми маємо розуміти, що ми влазимо в борги, і це такий шлях.
Якщо говорити про МВФ і транш, чи може націоналізація ПриватБанку нівелювати інші вимоги МВФ, які не виконані?
– Я думаю, що це був один із аргументів його націоналізації.
СМС від слухача: "Можливо, не все так просто. Кажуть, що Коломойський натомість отримає значно більше, ніж "Приват".
– Звичайно, він щось отримає. Як мінімум, гроші за цю операцію. А що він отримає ще, ми зможемо побачити з часом. Історія покаже, так само, як це буде розвиватись в політичній площині.
Ранее эксперт в банковской отрасли Игорь Шевченко в эфире "ГС" заявил, что информационная атака на "ПриватБанк" — способ заставить Коломойского пойти на уступки.
Также в эфире радиостанции Голос Столицы директор Института зеленой экономики Вячеслав Потапенко заявил, что информационное сопровождение национализации "ПриватБанка" подрывает доверие к финансовой системе Украины.
